Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 523/22548/23
Провадження №2/523/1450/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" лютого 2024 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Далеко К.О.,
за участю секретаря судового засідання - Дмітрієвої В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в м. Одесі, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором №501245620 від 13.03.2022 року у розмірі 49214,06 грн, судовий зір 2684,00 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6500,00 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 13.03.2020 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту 501245620 відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 29 780,54 грн. строк кредиту 24 місяці на споживчі потреби з відсотковою ставкою з 1 по 4 місяць - 0%, з 5 по 24 місяць - 4,30 %. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами. АТ «АЛЬФА-БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 29 780,54 грн., в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 20.12.2021 загальний розмір заборгованості становив 49214,06 грн., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 27 151,26 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 22 062,80 грн.
20.12.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідач. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 501245620 від 13.03.2020 року.
Згідно з розрахунком заборгованості за відповідачем станом на 20.12.2021 року обліковується заборгованість в розмірі 49214,06 грн. У зв`язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору та судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься його заява про підтримання позовних вимог, в якій він просив розглядати справу за його відсутності, крім того зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку статей 128, 130 ЦПК України, рекомендоване повідомлення повернулось до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що судом розцінюється як належне повідомлення. Така позиція суду відповідає судовій практиці з розгляду аналогічних спорів: Постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17). Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у її відсутність до суду остання не подавала.
Згідно з положеннями ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Отже, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідачки, яка причини неявки не повідомила, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини, а також відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що 13.03.2020 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 501245620, відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 29 780,54 грн., строк кредиту 24 місяці на споживчі потреби з відсотковою ставкою з 1 по 4 місяць - 0%, з 5 по 24 місяць - 4,30 %.
Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі, відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами.
АТ «АЛЬФА-БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 29 780,54 грн.
20.12.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідач. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 501245620 від 13.03.2020 року.
Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 20.12.2021р. заборгованість відповідача становив 49214,06 грн., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 27 151,26 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 22 062,80 грн.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що згідно зіст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст. 610ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1статті 625 ЦК Українивизначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно із ч. 4ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Статтею 628 ЦК Українипередбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно із ст. 1046ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1ст.1054ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1077 ЦК Українивизначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно дост. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно зіст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин шляхом укладання договору кредиту між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем.
АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого у зобов`язанні є ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту, однак, відповідач, отримавши кредитні кошти, належним чином не виконала свої обов`язки за договором, та доказів на спростування позовних вимог суду надано не було.
При визначенні суми заборгованості, суд виходив із розрахунку заборгованості та Виписки за договором за період з 13.03.2020 по 20.12.2021, які суд вважає належними та допустимими доказами по даній справі, із врахуванням висновків Верховного Суду викладених в постанові від14.07.2020року посправі №367/4970/13-ц,постанові від08.07.2020року посправі №464/4985/15-ц, постанові від 02.07.2020 року по справі №753/16745/15-ц, постанові від 20.10.2020р. по справі № 456/3643/17 (провадження № 61-9882 св20), які враховуються судом, на підставі ч.4 ст.263 ЦПК України.
Доказів у спростування наведеного розрахунку, відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту в обумовлені договором строки, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором факторингу, внаслідок такого порушення, позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 49214,60 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 4ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
З розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справ в суді, представник позивача також зазначив суму витрат на професійну правничу допомогу, яку він просить стягнути з відповідача на користь позивача, у розмірі 6500,00 грн.
В матеріалах справи наявний Договір № 02/10-23 від 02.10.2023 року про надання юридичних послуг, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» та ТОВ «ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛУБ».
Відповідно до Акту № 1 від 04.12.2023 року прийому передач послуг за Договором № 02/10-23 від 02.10.2023 року, вартість послуг склала 6500,00 грн.
Окрім того, в матеріалах справи наявна Платіжна інструкція переказу коштів № 2131 від 05.12.2023 року, з якої вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» було сплачено юридичні послуги за Договором про надання правової допомоги від 02.10.2023 року згідно Акту № 1 від 04.12.2023 року в розмірі 6500,00 грн.
Досліджуючи надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення розміру витрат на правничу допомогу та факту надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу у даній справі, а тому заявлені до стягнення витрати на правову допомогу в розмірі 6500,00 грн. підлягають стягненню у повному обсязі.
Одночасно суд зауважує на тому, що суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу,з власної ініціативи. Така позиція суду відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.01.2022 року по справі № 757/36628/16-ц, які суд в силу вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Згідно ч.1, ч.2ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 65000 грн, а також сплачений позивачем судовий збір 2684,00 грн.
Керуючись: ст.ст.2,81,89,141,247,258,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«ЕЛІТ ФІНАНС»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«ЕЛІТ ФІНАНС»(код ЄДРПОУ 40340222, м. Київ, пл. Солом`янська, 2) суму заборгованості за Кредитним договором № 501245620 від 13.03.2020 року у розмірі 49214 (сорок дев`ять тисяч двісті чотирнадцять) грн, 06 коп., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 27151 (двадцять одна тисяча сто п`ятдесят одна) грн, 26 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 22062 (двадцять дві тисячі шістдесят дві) грн, 80коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«ЕЛІТ ФІНАНС»(код ЄДРПОУ 40340222, м. Київ, пл. Солом`янська, 2) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500 ( шість тисяч п`ятсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«ЕЛІТ ФІНАНС»(кодЄДРПОУ 40340222,м.Київ,пл.Солом`янська,2)судовий збіру розмірі2684(двітисячі шістсотвісімдесят чотири)грн 00коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 26.02.2024р.
Суддя: К.О. Далеко
Судове рішення № 117429616, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси) було прийнято 19.02.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 523/22548/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: