Постанова № 11741737, 27.07.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 р. Справа № 2-а-46301/09/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Кононенко З.О.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Лаба О.П.

представника позивача Грищенко І.Г.

представника відповідача Прокопчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Гейм-сервіс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2010 р. по справі№2-а-46301/09/1670

за позовом Приватного підприємства "Гейм-сервіс"

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "ГЕЙМ-СЕРВІС", звернувся до суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000702303 від 17.04.2009 року в сумі 340,00грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що перевірку Приватного підприємства "ГЕЙМ-СЕРВІС' щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої винесено оскаржуване рішення, проведено відповідачем з порушеннями вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про державну податкову службу в Україні", оскільки позивачу не надіслано за 10 днів повідомлення про перевірку, не пред'явлено копію наказу про перевірку під час її проведення. Зазначив, що гральні автомати не є реєстраторами розрахункових операцій у розумінні статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому накладення штрафних (фінансових) санкцій за застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованного, неопломбованого реєстратора розрахункових операцій є неправомірним. Вважає, що наявність у залі гральних автоматів реєстратора розрахункових операцій МІМ-600.02 МЕ, зареєстрованого у Карлівській МДПІ, через який проводилися розрахункові операції, забезпечило виконання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Крім того, станом на дату проведення перевірки (30.03.2009 року) діючий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДПА України № 7 від 21.01.2009 року, не містив жодного грального автомату, обладнаного фіскальною пам'яттю, або пристрою для обладнання автоматів, що вже діють. На звернення позивача до Приватного підприємства "Імпорттехносервіс", яке здійснює технічне обслуговування та ремонт реєстраторів розрахункових операцій, з приводу фіскалізації гральних автоматів, отримано відповідь про неможливість Встановлення фіскального блоку на гральні автомати.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від21.01.2010 р. відмовлено в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ГЕЙМ-СЕРВІС" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000702303 віл 17.04.2009 року.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від21.01.2010 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального права, а саме Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України “Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.12.2000 р. № 614, Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій від 29.08.2002 р. № 1315, Постанови Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" № 121 від 7 лютого 2001 р., ст..ст. 3, 216, 218, 238 Господарського кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "ГЕЙМ-СЕРВІС" є юридичною особою (свідоцтво про державну реєстрацію серії АОІ № 113050. ідентифікаційний код 35539017), має ліцензію на організацію діяльності з проведення азартних ігор (діяльності з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах), серії АВ № 082889, видану Міністерством фінансів України 14.04.2008 року зі строком дії з 14.04.2008 року по 13.04.2013 року, ліцензію на організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів серії АВ № 419703, видану Полтавською обласною державною адміністрацією 06.06.2008 року строком дії до 06.06.2013 р., торговий патент на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу за адресою: м. Зіньків. вул. Леніна 38 серії ТПБ № 200693 строком дії з 11.06.2008 року по 31.05.2013 року.

30 березня 2009 року проведено перевірку залу гральних автоматів, розташованого за адресою: Полтавська область, м. Зіньків. вул. Леніна 38, що належить Приватному підприємству "ГЕИМ-СЕРВІС" щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт № 0066/16/12/23/35539017 від 30.03.2009 року, згідно якого в ході перевірки встановлено, що в приміщенні грального залу знаходилося 1 гральний автомат, на якому надавалися послуги у сфері грального бізнесу, в робочому стані, підключені до мережі електричного струму. Також встановлено порушення п. п. 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме, проведення розрахункових операцій і надання послуг у сфері грального бізнесу через гральні автомати, які не зареєстровані в органах державної податкової служби і не переведені у фіскальний режим роботи.

На підставі акту перевірки № 0066/16/12/23/35539017 від 30.03.2009 року Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцією винесено рішення про застосування до Приватного підприємства «ГЕЙМ-СЕРВІС» штрафних (фінансових) санкцій № 0000702303 від 17.04.2009 року в розмірі 340.00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено вимоги пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що податковим органом правомірно застосовано до позивача фінансові санкції відповідно до статті 17 цього Закону в двадцятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в загальній сумі 340 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Визначення реєстратора розрахункових операцій міститься в ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно - касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Також, зазначеним Законом визначено, що автомат з продажу товарів (послуг) - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Отже, виходячи з системного аналізу термінів, визначених у ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", колегія суддів приходить до висновку, що автомат з продажу товарів (послуг) може бути визначений як реєстратор розрахункових операцій в розумінні ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" лише за умови наявності в ньому фіскальних функцій.

Відповідно до п. 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України “Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.12.2000 р. № 614 (зі змінами та доповненнями, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 107/5298, до реєстрації приймаються реєстратори розрахункових операцій, модифікації яких включено до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, встановлений у технічній документації на РРО, не вичерпано, а також з врахуванням строків реєстрації, установлених Державним реєстром.

На виконання вимог ст. 12 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ” від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами та доповненнями), постановою Кабінету Міністрів України “ Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій ” від 29.08.2002 р. № 1315 затверджено Положення про Державний реєстр (зі змінами та доповненнями.

Згідно з визначенням норм цього Положення Державний реєстр РРО це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Державний реєстр складається з двох частин: перша містить перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в органах державної податкової служби; друга перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився. Такі моделі повторно включаються до першої частини Державного реєстру в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.

Строком первинної реєстрації моделі вважається граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в органах ДПС конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (пп. 2 п. 4 Положення № 1315).

В акті перевірки від 30.03.2010 року, висновки якого слугували для прийняття оскарженого рішення, стверджується, що позивачем не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму наданої послуги, гри на 1 гральному автоматі, який знаходився в залі гральних автоматів та був в робочому стані. Тобто, відповідач стверджує про обовязок позивача забезпечити проведення розрахункової операції безпосередньо через наявний гральний автомат, залишаючи поза увагою наявність в залі гральних автоматів належним чином зареєстрованого та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій, про що зазначено акті перевірки.

Таким чином, основним порушенням встановленого порядку розрахунків за товари (послуги), на думку відповідача, було те, що позивач використовував автомат з продажу гральних послуг, який не виконує фіскальних функцій. Тому, відповідач стверджував, що проведення розрахункових операцій через гральний автомат, який не зареєстрований в органах державної податкової служби і не переведений у фіскальний режим роботи, тягне за собою застосування передбаченої п. 2 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”- 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожен такий автомат.

Колегія суддів вважає такі ствердження відповідача необґрунтованими з огляду на відсутність у позивача можливості використовувати у своїй підприємницькій діяльності автомат з продажу гральних послуг, який зареєстрований в органах державної податкової служби та переведений у фіскальний режим роботи.

Так, в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, який на момент проведення перевірки діяв в редакції Наказу Державної податкової адміністрації від 10.09.2008 року № 581 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції", не було внесено відповідних змін про наявність відповідних автоматів з продажу послуг у сфері грального бізнесу. Так, в розділі 7 частини 1 Державного реєстру серед реєстраторів розрахункових операцій, дозволених до первинної реєстрації, зазначені лише два види апаратів з продажу товарів (послуг), проте жоден не призначений для використання у сфері грального бізнесу. Відсутні такі апарати і в розділі 6 частини 2 Державного реєстру. Зазначене зумовлює відсутність можливості у позивача зареєструвати наявний у нього гральний автомат в органах державної податкової служби, як належний реєстратор розрахункових операцій, згідно вимог Порядку № 614.

Крім цього, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" № 121 від 7 лютого 2001 р. (надалі Постанова №121) у п. 6 Додатку до нього встановлені конкретні строки переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме: при використанні гральних автоматів - з 31 грудня 2006 р.

Пунктом 2 Постанови № 121 передбачено, що Міністерство економіки повинно забезпечити до 1 липня 2001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

До теперішнього часу вищевказані вимоги до автоматів з продажу товарів (послуг) не розроблені, а організація розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, не здійснена, що унеможливлює законне використання позивачем реєстраторів розрахункових операцій для автономних систем електронної комерції - гральних автоматів.

Наказом Державної податкової адміністрації за № 430 від 01.07.2008 р. до Державного реєстру включено комп”ютерно-касову систему “Фіскал”, призначену для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку та контролю даних про функціонування залів гральних автоматів. Однак, сам гральний автомат від встановлення даної системи не стає реєстратором розрахункових операцій, оскільки розрахунковий документ видає комп”ютерно-касова система, а не безпосередньо гральний автомат. Крім того, у позивача відсутня можливість зареєструвати існуючий гральний автомат в органах державної податкової служби, як належний реєстратор розрахункових операцій, згідно вимог Порядку № 614.

Між тим, відповідач застосував фінансові санкції за ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за застосування позивачем при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого та неопломбованого реєстратора розрахункових операцій.

З акту перевірки від 30.03.2009 року вбачається, що в залі гральних автоматів, який перевірявся, використовувався MINI - 600.02”, що має фіскальний № 161000618 та постановлено на облік у ДПІ, про що зазначено в п. 2.1.1 вказаного акту.

Отже, позивач використовував реєстратор розрахункових операцій, який зареєстрований, опломбований у встановленому порядку, переведений у фіскальний режим роботи та право на гру здійснювалось після оплати такої послуги через реєстратор розрахункових операцій з видачею чеку.

Тому, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення позивачем вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів, зважаючи на заперечення позивача про протиправність застосованої до нього штрафної (фінансової) санкції, зауважує про відсутність належних та достатніх доказів по справі на підтвердження правомірності прийнятого відповідачем рішення від 17.04.2009 р.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів, вважає, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а тому постанова суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.3 ст. 198, п.4 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргуПриватного підприємства "Гейм-сервіс"задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від21.01.2010 р. по справі№2-а-46301/09/1670 за позовомПриватного підприємства "Гейм-сервіс" доКарлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства "Гейм-сервіс".

Визнати протиправним та скасувати рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області№ 0000702303 від 17.04.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Кононенко З.О. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 02.08.2010 р.