Ухвала суду № 11741606, 29.07.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2010 р.Справа № 2-а-493/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2010р. по справі№2-а-493/10/2070

за позовом Житлово - комунального експлуатаційного управління <Список ><Текст >

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Житлово-комунальне експлуатаційне управління, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області, в якому, після уточнення позовних вимог, просив скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області № 0001191521/0 від 11 серпня 2009 року, № 0001191521/1 від 02.09.2009 року, № 0001191521/2 від 29.10.2009 року, № 000119521/3 від 13.01.2010 року.

В обґрунтування позову позивач вказав, що оскаржені податкові повідомлення-рішення № 0001191521/0 від 11 серпня 2009 року, № 0001191521/1 від 02.09.2009 року, № 0001191521/2 від 29.10.2009 року, № 000119521/3 від 13.01.2010 року було винесено відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, а тому вони підлягають скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2010 р. позовні вимоги Житлово - комунального експлуатаційного управління задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" , Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, в межах апеляційної скарги, та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 27.07.2009 року працівниками Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області була проведена невиїзна документальна перевірка Житлово-комунальне експлуатаційного підприємства, з питання несвоєчасної сплати податку на прибуток за період з 25.03.08р. по 20.05.09р.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки № 796/1521/33867035 від 27.07.2009 року яким встановлено порушення позивачем абз. 1 п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та абз. 1 п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області було винесено податкове повідомлення-рішення №0001191521/0 про визначення позивачу штрафної санкції за несвоєчасну сплату податку на прибуток у розмірі 50% на суму 5231,02 грн. згідно декларації №8945 від 07.05.2007 року. Штрафна санкція за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в загальній сумі складає 2615,51 грн.

Зі штрафними санкціями Житлово-комунальне експлуатаційне управління не погодилось, та направило 17.08.2009 року скаргу на податкове повідомлення-рішення №0001191521/0, скарга Чугуївською Державною податковою інспекцією залишилась без задоволення.

Житлово-комунальне експлуатаційне управління повторно звернулося 7 вересня 2009 року зі скаргою до Державної податкової адміністрації Харківської області на податкове повідомлення-рішення № 000119521/1 від 02 вересня 2009 року на суму 5231,02 грн., скарга також залишилась без задоволення.

9 листопада 2009 року позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України зі скаргою на податкове повідомлення рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції від 29 жовтня 2009 року № 0001191521/2. 30 грудня 2009 року рішенням Державної податкової адміністрації України про результати розгляду повторної скарги Житлово-комунальному управлінню також було відмовлено, скарга залишена без задоволення.

У відповідності до вимог п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державним цільовими фондами» (далі Закон -2181) визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст. 7 наведеного Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22. зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

З матеріалів справи вбачається, що Житлово-комунальне експлуатаційне управління узгодило суму податкового зобов'язання по податку на прибуток до декларацій № 8945 від 07.05.2007 року у розмірі 5231.02 грн.

Як було встановлено судом та не заперечувалось відповідачем по справі, позивачем згідно платіжного доручення №159 від 21.05.2007 року яке міститься в матеріалах справи із зазначенням направлення платежу, своєчасно здійснювало погашення податкового зобов'язаного визначеного у декларацій №8945 від 07.05.2007 року.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що Житлово-комунальне експлуатаційне управління, самостійно визначивши та перерахувавши суми податку на прибуток, виконало своє зобов'язання за визначеними ним періодами, що виключає до нього застосування штрафних санкцій, передбаченими пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями).

Також судом встановлено та підтверджується даними, які містяться в особистій картці платника податку, а також самим відповідачем, що вказані вище платежі у зазначеній період відповідачем самостійно зараховувалися на погашення попереднього податкового боргу позивача по податку на прибуток.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0001191521/0 від 11 серпня 2009 року, № 0001191521/1 від 02.09.2009 року. № 0001191521/2 від 29.10.2009 року, № 000119521/3 від 13.01.2010 року прийняті Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області є такими що винесено з порушенням норм чинного законодавства України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2010 року по справі№2-а-493/10/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської об"єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2010р. по справі №2-а-493/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 03.08.2010 р.