Рішення № 117405716, 04.03.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1491/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 березня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді Шумило Н.Б.

за участю секретаря Кравчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест України», третя особа: Приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Михалків Богдан Степанович, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест України», третя особа: Приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович, в якому просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича №29775 від 18.03.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором №11194964000 від 08.08.2007 року у розмірі 846 953,78 грн. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтуванняпозовних вимогзазначає,що представникомпозивача отримановідповідь від18.01.2024року №01-29/492приватного виконавцяЗакарпатського виконавчогоокругу ЗейканВ.Л.на адвокатськийзапит від18.01.2024року зприводу надання доступу до матеріалів виконавчого провадження № 65187313, боржником у якому є позивач по справі.

Так, у відповідь на запит отримано постанову приватного виконавця Закарпатського виконавчого округу Зейкан В.Л. про відкриття виконавчого провадження №65187313 від 19.04.2021 року на примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича № 29775 від 18.03.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувана ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором № 11194964000 від 08.08.2007 року у розмірі 846953,78 грн.

Позивач вважає,що виконавчийнапис приватногонотаріуса Житомирськогоміського нотаріальногоокругу ГорайОлега Станіславовича№ 29775від 18.03.2021року простягнення з ОСОБА_1 накористь стягуванаТОВ «РосвенІнвест Україна»заборгованості закредитним договором№ 11194964000від 08.08.2007року урозмірі 846953,78грн.є таким,що непідлягає допримусового виконанняз наступнихпідстав. До позовної заяви додано копію кредитного договору № 841/12-2005 28 грудня 2005 року, аналізу форми якого дає змогу позивачу стверджувати, що він укладений у простій письмовій формі.

У зв`язку з цим позивач вважає, що під час вчинення виконавчого напису не було дотримано вимог ст.ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат», постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, якою затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, внаслідок чого порушено права та охоронювані законом інтереси позивача які підлягають захисту судом в установленому законом порядку, а тому виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича № 29775 від 18.03.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувана ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором № 11194964000 від 08.08.2007 року у розмірі 846953,78 грн. є таким, що не підлягає виконанню.

Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.01.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено учасників справи.

Позивач у судове засідання 04.03.2024 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. При цьому, 15.02.2024 року від представника позивача - адвоката Михалківа Б.С., який діє на підставі ордера серія АО №1112072 від 22.01.2024 поступила заява, згідно якої просить розгляд справи проводити без участі позивача та його представника, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторони позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест України» у судове засідання 04.03.2024 року повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки в Електронний кабінет в Електронному суді, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за її відсутності та відзиву не подавав.

Третя особа Приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович в судове засідання 04.03.2024 повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, пояснень щодо позову не подавав.

За наведених обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 08.08.2007 року між ОСОБА_1 до Товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест України» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11194964000.

18.03.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 29775, яким пропоновано стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є Боржником за Кредитним договором № 11194964000 від 08.08.2007 року, укладеним з AT «УКРСИББАНК», Право вимоги за Кредитним договором №11194964000 від 08.08.2007 року перейшло до ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року укладеного з AT «УКРСИВБАНК». В свою чергу ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» відступив право вимога за Кредитним договором №11194964000 від 08.08.2007 року згідно Договору № 991/К про відступленні прав вимоги за кредитними договорами від 16.11.2018 рову до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», заборгованості за Кредитним договором № 11194964000 від 08.08.2007 р. Стягнення заборгованості проводиться за період з 17.11.2018 по 01.02.2021 року. Сума заборгованості становить 846 453,78 гри що складається з: Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 846 453,78 грн.; Прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн.

З копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №65183713 слідує, що 19.04.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №29775 виданого 18.03.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів

Згідно з ч.3 ст.3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 Цивільного кодексу України).

У частині 1 статті 16Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначено способи захисту цивільних справ та інтересів судом.

За змістом статей 12 та 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п. 1 ч. 2 ст.11Цивільного кодексуУкраїни підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на порушення процедури вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом, заперечує наявність у позивача безспірної суми заборгованості.

Згідно зі ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" (надалі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (надалі «Порядок»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі «Перелік»).

Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88Закону України«Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19) та Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справа №569/8884/17 (провадження № 61-48189св18) у постанові від 14.08.2019.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив наступне: «чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат».

Отже, вирішуючи позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, апеляційний суд, врахувавши висновки й мотиви Верховного Суду, висловлені при попередньому касаційному перегляді справи, встановивши відсутність доказів направлення позичальником - ОСОБА_2 листа-вимоги про повернення боргу та отримання боржником - ОСОБА_1 такого листа, дійшов обґрунтованого висновку про те, що встановлена законом процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики на підставі виконавчого напису нотаріуса не була дотримана (виконана), а саме боржник не був повідомлений про вимогу повернути заборгованість, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором)».

Частинами 1-4 ст.12ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У матеріалах справи відсутні докази надіслання Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест України» позивачу письмової вимоги про сплату боргу.

Вказана обставина є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Крім цього, позивач зазначає, що у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів, які встановлюють безспірність заборгованості, відповідно до Переліку № 1172, такий виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Однак Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

У матеріалах справи відсутні відомості, що кредитний договір №11194964000 від 08.08.2007 року, на підставі якого нотаріусом видано оскаржуваний виконавчий напис, є нотаріально посвідченим, тобто відсутні дані про те, що виконавчий напис №29775 від 18.03.2021 був вчинений на підставі документів, передбачених Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів від 29.06.99 № 1172.

Згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що вказану у виконавчому написі приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича №29775 від 18.03.2021 року суму заборгованості не можна вважати безспірною, тому наявні підстави для задоволення позову та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову, тому на підставі ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1211,20 грн. судового збору, сплата якого підтверджується квитанцією TS210848 від 22.01.2024 року.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.12, 13, 56, 76-81, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст.88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерстваюстиції України22лютого 2012року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест України», третя особа: Приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Виконавчий напис №29775 від 18.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором №11194964000 від 08.08.2007 року у розмірі 846 953,78 грн., - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (код ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження: 02000, м. Київ, бульвар. Вацлава Гавела, 6) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», код ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження: 02000, м. Київ, бульвар. Вацлава Гавела, 6.

Третя особа: Приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович, 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Садова, 25/а, офіс 7.

Повне заочне рішення складено 04 березня 2024 року.

Суддя Ужгородськогоміськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило