Постанова № 11740497, 05.10.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2010 р. № 2а-4204/10/1370

ПП "Артвіт"

до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова

пропро скасування податкового повідомлення-рішення , з участю представників: від позивача: Рісна Ю.Б.

від відповідача: Кармелюк Т.Б.

17 травня 2010 року Приватне підприємство «Артвіт»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002142300/0/17432 від 31.07.2009 року та № 0002152300/0/17433 від 31.07.2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість в розмірі 87012.31 грн. та заниження податку на прибуток в розмірі 108765,38 грн. є необґрунтованим, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002142300/0/17432, № 0002152300/0/17433 від 31.07.2009р. підлягають скасуванню.

Відповідач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними, оскільки вони винесені з урахуванням п 1.31 ст. 1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутків підприємств»та п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п. 4.1ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив та оцінив докази, які мають значення для справи в їх сукупності та встановив наступне.

Приватне підприємство «Артвіт»зареєстроване 13.07.1992 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

20 липня 2009 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова здійснено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Артвіт»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2009 р. За наслідками перевірки складено акт № 1333/172/23-0/13831234 від 20.07.2009 року.

На підставі вказаного акта прийнято податкові повідомлення рішення № 0002142300/0/17-432 від 31.07.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств відповідно за порушення п. 1.31 ст. 1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутків підприємств»у розмірі 172736, 80 грн., з них: основний платіж 1108765 грн., штрафні (фінансові) санкції 63971, 80 грн. та № 0002152300/0/17433 від 31.07.2009 р., яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість відповідно за порушення п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п. 4.1ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у розмірі 130519, 50 грн., з них: основний платіж 87013 грн., штрафні (фінансові) санкції 43506, 50 грн.

У результаті проведеної перевірки встановлено заниження валових доходів платника податків за період з 01.04.2008 р. по 31.12.2008 р. на суму 435061, 55 грн., в тому числі за ІІ квартал 2008 р. на суму 333333, 35 грн., за ІІІ квартал 2008 р. на суму 101728, 20 грн. Такий висновок відповідача ґрунтується на даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в декларації з ПДВ за червень 2008 року поданої ПП «Киричук»до податкового органу 21.07.2008 року, сума задекларованого податкового кредиту від ПП «Артвіт»складає 155826,00 грн., в уточнених деклараціях, які подані пізніше ПП «Киричук»(11.08.2008 року), дані суми ПДВ не коригуються.

Поряд з цим, ПП «Артвіт»задекларовано податкові зобовязання зі сплати ПДВ за червень 2008 р. на 66666, 67 грн. менше. Відповідач вказує, що з наведеного випливає факт заниження позивачем валового доходу у ІІ кварталі 2008 р. на суму 333333, 35 грн.

Однак зазначений висновок відповідача щодо заниження позивачем суми валових доходів не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, згідно даних бухгалтерського обліку ПП «Артвіт», 01 квітня 2008 року між Приватним підприємством «Артвіт»та Приватним підприємством «Киричук»укладено договір № 30/02 поставки паливно-мастильних матеріалів, за умовами якого Постачальник (ПП «Артвіт») зобов'язується передавати у власність Покупця (ПП «Киричук») паливно-мастильні матеріали, а Покупець зобов'язується прийняти ці матеріали та здійснити їх оплату на умовах цього Договору.

Протягом червня 2008 року ПП «Артвіт»здійснив поставку на користь ПП «Киричук»ПММ загальною вартістю 534956,02 грн., у т.ч. ПДВ 89159,34 грн., що підтверджується накладними (а.с. 37, 39, 41):

Накладною на відвантаження ТВВВ № 325 від 11.06.2008 р. на суму 138496,03 грн. в т.ч. ПДВ 23082,67 грн. (податкова накладна № 343 від 11.06.2008 р.);

Накладною на відвантаження ТВВВ № 344 від 25.06.2008 р. на суму 108019,35 грн. в т.ч. ПДВ 18003,23 грн. (податкова накладна № 360 від 25.06.2008 р.);

Накладною на відвантаження ТВВВ № 357 від 27.06.2008 р. на суму 288440,63 грн. в т.ч. ПДВ 48073,63 грн. (податкова накладна № 373 від 27.06.2008 р.).

Як зазначає позивач, жодних інших поставок з боку ПП «Артвіт»на користь ПП «Киричук»у червні 2008 року не проводив.

ПП «Артвіт»до складу валових доходів належним чином включено усі суми доходів, отриманих від продажу товару ПП «Киричук».

Державною податковою інспекцією не представлено жодного доказу (податкової накладної, виданої ПП «Артвіт», акту прийому-передачі чи накладної про відвантаження), який би підтверджував факт поставки товарів ПП «Киричук»у червні 2008 р. понад суму, що становить 534956,02 грн., у т.ч. ПДВ 89159,34 грн.

Єдиною підставою тверджень ДПІ про заниження валових доходів є дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2008 р. № 262-р „Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість», за погодженням з Мінфіном відповідно до пункту 3 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»внесено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та порядку її заповнення і подання, передбачивши розшифрування платниками податку в додатку до декларації податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів за звітний місяць.

Відповідно вказана Система формується за рахунок даних, що подають платники податків у податковій декларації з ПДВ та розшифровках податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів, що є додатком до податкової декларації з ПДВ.

У акті перевірки відсутні дані про те, що органами ДПІ здійснено перевірку податкової звітності ПП «Киричук»і встановлено правильність ведення останнім податкового та бухгалтерського обліку.

Згідно даних акту перевірки (стор. 6) на даний час ПП «Киричук» перебуває у стані ліквідації за рішенням суду у зв'язку з відсутністю даної особи за своїх місцезнаходженням, а справа передана до ГВПМ ДПІ у м. Львові. Звітність ПП «Киричук»не подається.

З огляду на вищенаведене, суд має підстави для висновку, що включення ПП «Киричук»до складу податкового кредиту з ПДВ суми у розмірі 66666,67 грн. не є підставою для донарахування податковим органом ПП «Артвіт»податку на додану вартість на цю суму та відповідно податку на прибуток, зважаючи на те, що вказану інформацію отримано не на підставі первинних документів, а з Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Також у акті перевірки податковим органом зазначено, що контрагент ПП «Артвіт»- приватне підприємство «Кавказ»за серпень 2008 року задекларував податковий кредит у сумі 24635,49 грн.(вказаний висновок зроблено також на отриманій з Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України). Поряд з цим, ПП «Артвіт»задекларовано податкові зобов'язання зі сплати ПДВ за серпень 2008 р. на 20345,64 грн. менше. З наведеного податковий орган зробив висновок про заниження ПП «Артвіт»валового доходу у III кварталі 2008 р. на суму 101728,20 грн.

Однак, зазначений висновок відповідача щодо заниження позивачем суми валових доходів не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на наступне:

Як вбачається з акту перевірки, згідно даних бухгалтерського обліку ПП «Артвіт», 04 січня 2007 року між Приватним підприємством «Артвіт»та Приватним підприємством «Кавказ»укладено договір № 015 поставки паливно-мастильних матеріалів, за умовами якого Постачальник (ПП «Артвіт») зобов'язується передавати у власність Покупця (ПП «Кавказ») паливно-мастильні матеріали, а Покупець зобов'язується прийняти ці матеріали та здійснити їх оплату на умовах цього Договору.

18 серпня 2008 року ПП «Артвіт»отримано від ПП «Кавказ»на свій розрахунковий рахунок попередню оплату за дизпаливо згідно вищевказаного договору у сумі 25739,08 грн., у т.ч. ПДВ 4289,85 грн.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Згідно з п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 цього ж Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг) що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як зазначає представник позивача, ПП «Артвіт»18 серпня 2008 р. (у день здійснення проплати) для ПП «Кавказ»виписано податкову накладну № 531 на суму 25739,08 грн., у т.ч. ПДВ 4289,85 грн. (а.с. 46).

Між ПП «Артвіт»та ПП «Кавказ»відсутні будь-які інші господарській операції, які б здійснювались протягом серпня 2008 р.

Приватним підприємством «Артвіт»до складу валових доходів належним чином включено усі суми доходів, отриманих від продажу товару ПП «Кавказ». Доказів протилежного відповідачем не представлено.

У акті перевірки відсутні будь-які дані про те, що органами ДПІ здійснено перевірку податкової звітності ПП «Кавказ»і встановлено правильність ведення останнім податкового та бухгалтерського обліку.

ДПІ не вжито жодних заходів щодо перевірки правильності та достовірності податкової звітності ПП «Кавказ» і не встановлено факту дотримання останнім вимог податкового законодавства.

Зважаючи на викладене, ПП «Артвіт»не може нести відповідальність за дії ПП «Кавказ», яке у поданій податковій звітності безпідставно включено до складу податкового кредиту з ПДВ суму у розмірі 20345,64 грн.

З огляду на вищенаведене, суд має підстави для висновку, що включення ПП «Кавказ»до складу податкового кредиту з ПДВ суми у розмірі 20345,64 грн. не є підставою для донарахування податковим органом ПП «Артвіт» податку на додану вартість на цю суму та податку на додану вартість, зважаючи на те, що вказану інформацію отримано не на підставі первинних документів (податкових накладних), а з Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильності обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаних доходів, установлених законодавством.

У п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати поатків та зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутків підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 ст. 11 цього Закону передбачено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно приписів п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону країни «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до підпункту 7.3.1 п. 7.3 ст. Закону України, від 21.12.2000, № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"7 У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минулиНаявність у податкового органу лише інформації із Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не може слугувати підставою для донарахування податкових зобовязань позивачу без наявності первинних документів, які є підставою для формування податкового кредиту відповідно до закону.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, Суд вважає, що таке було прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). За таких обставин Суд вважає, що вимоги є обґрунтованими, а позов слід задоволити повністю.

Керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 86, 94, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 0002142300/0/17432 від 31.07.2009 року та № 0002152300/0/17433 від 31.07.2009 року.

3.Стягнути з державного бюджету на користь Приватного підприємства «Артвіт»(м. Львів, вул. Хімічна, 4-А, код ЄДРПОУ 13831234) 3 (три) гривні 40 (сорок) коп. судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України:

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 11 жовтня 2010 року

Суддя Качур Р.П.