Ухвала суду № 117395204, 04.03.2024, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/384/24

6/468/72/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

УХВАЛА

іменем України

04.03.2024 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників в порядку, передбаченому п. 17.4 Р. ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» про видачу дубліката виконавчого листа по справі №468/1503/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

21.10.2015 року Баштанським районним судом Миколаївської області по справі №468/1503/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було ухвалене рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості.

01.03.2021 року ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області по вказаній справі замінений стягувач з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС».

26.02.2024 року до суду надійшла заява стягувача про видачу дубліката виконавчого листа по вказаній справі в зв`язку з тим, що виконавчий лист з 04.10.2016 року перебував на примусовому виконанні та постановою державного виконавця від 12.01.2021 року повернутий стягувачу, але стягувач такий виконавчий лист не отримував (при цьому 13.05.2020 року ПАТ «Дельта Банк» відступив право вимоги за даним кредитним договором ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС»), тому він є фактично втраченим.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 21.10.2015 року Баштанським районним судом Миколаївської області по справі №468/1503/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було ухвалене рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості.

На підставі рішення Баштанського районного суду від 21.10.2015 року був виданий виконавчий лист про стягнення боргу з ОСОБА_1 , який перебував на примусовому виконанні з 04.10.2016 року до 12.01.2021 року, коли постановою державного виконавця був повернутий стягувачу через відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення. Вказаний виконавчий лист був втрачений.

Відповідно до п. 17.4 Р. ХІІІ Перехідні положення ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

З аналізу вказаної норми слідує, що дублікат виконавчого документа може бути виданий судом виключно у разі, якщо відповідна заява подана до суду до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При цьому, оскільки рішення суду, за яким видавались виконавчі документи по даній справі, було ухвалене в 2015 році, то на час видачі таких виконавчих документів діяли положення Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року.

Із положень ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року вбачається, що виконавчі документи, видані на виконання судових рішень можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом, з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року строки пред`явленнявиконавчого документадо виконанняперериваються,серед іншого, пред`явленнямвиконавчого документадо виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Аналогічно за ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, серед іншого, у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

За такого, після винесення 12.01.2021 року державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу стягувачу строк пред`явлення його до виконання обліковувався заново та протягом трьох років стягувач мав змогу повторно подати виконавчий лист на примусове виконання або звернутись до суду за видачею його дублікату у разі його втрати, в даному випадку до 12.01.2024 року. Проте з такою заявою стягувач звернувся лише 26.02.2024 року.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України та ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року стягувач має змогу звернутись до суду з клопотанням про поновлення пропущеного з поважних причин строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

При цьому, відповідно до закріпленого ст. 13 ЦПК України принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

За такого, суд не вправі самостійно без відповідного клопотання стягувача вирішувати питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

А без такого поновлення відповідно до п. 17.4 Р. ХІІІ Перехідні положення ЦПК України видача дубліката виконавчого листа не можлива.

Зазначене свідчить про необхідність відмови в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчих листів по даній справі, оскільки заява стягувача про видачу дубліката виконавчого листа подана до суду поза межами строку пред`явлення його до виконання за відсутності клопотання стягувача про поновлення вказаного строку.

На підставі викладеного та керуючись п. 17.4 Р. ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» про видачу дубліката виконавчого листа по справі №468/1503/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: