Ухвала суду № 117394124, 12.02.2024, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/4170/13-ц Провадження № 6/636/26/24

Дата

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Карімова І.В.,

за участюсекретаря судовогозасідання- Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (далі по тексту - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС») звернулося до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що 13.11. 2013 року Чугуївський міський суд Харківської області ухвалив рішення у цивільній справі № 636/4170/13-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором №999-00040113/1 від 13.02.2013 р. з ОСОБА_1 на користь АТ «ІМЕКСБАНК». 25.05.2020 року ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області замінено стягувача ПАТ «ІМЕКСБАНК» на його правонаступника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « ФІНРАЙТ» у виконавчому листі № 636/4170/13ц, виданому на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області в цивільній справі за позовом ПАТ «ІМЕКСБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. На підставі виданого виконавчого листа 11.06. 2020 року приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. відкрито виконавче провадження №62324490. Згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень вказане виконавче провадження завершено. 06.12.2021 року між ТОВ « ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « ФІНРАЙТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір

факторигну № 001/06-1, на підставі якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями за кредитним договором №999-00040113/1 від 13.02.2013 р. перейшло до

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС»(новий кредитор). Враховуючи наведене та на підставі вимог ч.1 ст. 512 ЦК України, заявник просить суд замінити стягувача ТОВ « ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНРАЙТ» як вибулої сторони на його правонаступника, а семе: ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» у виконавчих листах , виданих по справі № 636/4170/13ц , у виконавчому провадженні № 62324499. Також просить видати дублікат виконавчих листів щодо боржника та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання. Посилається на те, що сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі виконавчої служби свідчить про те, що їх було втрачено.

Оскільки вказані причини заявник вважає об`єктивними та поважними, просить видати дублікати виконавчих листів та на підставі ч.1 ст. 433 ЦПК України поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання, посилаючись на принцип обов`язковості рішення суду. Також в заяві ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» міститься прохання про її розгляд судом у відсутності представника заявника.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялися про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювався.

Згідно частин 3,4 ст. 433 ЦПК України заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Дослідивши надані до суду письмові докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Устатті 129-1 Конституції Українивизначено, щосудове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються строк пред`явлення рішення до виконання.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. На підставі частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Як зазначенов постановіВерховного Суду від01лютого 2023року усправі справа№ 2-3266/11,провадження №61-8663св22 процесуальнеправонаступництво -це перехідпроцесуальних правта обов`язківвід однієїособи доіншої.Виникнення процесуальногоправонаступництва безпосередньопов`язанез переходомматеріальних правміж такимиособами.Заміна сторониправонаступником відбувається,як правило,у випадкахзміни суб`єктаправа абообов`язкуу правовідношенні,коли новийсуб`єктправа (позивач,відповідач аботретя особа)повністю абочастково приймаєна себеправа чиобов`язкипопередника. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Тому особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, в яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного строку), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року (справа № 2-3627/09, провадження № 61-16520сво18).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг.

Судом встановлено, що заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 13 листопада 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ІМЕКСБАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 57833,39 грн. та судовий збір в сумі 578,33 грн. (справа №636/4170/13ц , провадження № 2/636/1694/13).

25.05.2020 року Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 25 травня 2020 року замінено сторону виконавчого провадження по цивільній справі № 636/4170/13ц за позовом ПАТ «ІМЕКСБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором: стягувача ПАТ «ІМЕКСБАНК» на його правонаступника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « ФІНРАЙТ».

На підставі виданого14.07.2014 року Чугуївським міським судом Харківської області виконавчого листа № 636/4170/13ц приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. 11.06. 2020 року відкрито виконавче провадження №62324490, де боржником зазначений ОСОБА_1 , а стягувачем - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « ФІНРАЙТ».

З копії постанови про закінчення виконавчого провадження, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. 21.01. 2021 року, вбачається, що згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян боржник ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво серія та номер: НОМЕР_1 від 06.01.2016 р., видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву Чугуївського міськрайонного управління юстиції у Харківській області. Ураховуючи викладене, керуючись вимогами п.3 ч.1 ст.39,ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець постановив: закінчити виконавче провадження №62324490 з примусового виконання виконавчого листа № 636/4170/13ц , виданого 14.07.2014 року Чугуївським міським судом Харківської області, припинити чинність арешту майна та коштів боржника. Копії зазначених постанов були направлені приватним виконавцем сторонам виконавчого провадження.

06.12.2021 року між ТОВ « ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « ФІНРАЙТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторигну № 001/06-1, на підставі якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями за кредитним договором №999-00040113/1 від 13.02.2013 р. перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (новий кредитор). Факт відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором підтверджується витягом з реєстру передачі прав вимоги до договору факторингу № 001/06-1 від 06.12.2021 року.

Станом на час розгляду судом даної заяви виконавче провадження № 62324490 завершено.

Стаття 39 ЗаконуУкраїни «Провиконавче провадження» регулює питання закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленомузаконом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником).

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Відповідно до змісту частини п`ятоїстатті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 ЗаконуУкраїни«Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Відповідно до висловлених правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73-75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченомустаттею 442 ЦПК Україниз урахуванням підстав, визначенихстаттею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписистатті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннямистатті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставістатті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки дозакінчення виконавчогопровадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а частина п`ятастатті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена стаття ЦПК України цього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість). Отже, процесуальні дії конкретного процесу не можуть здійснюватися поза межами цього процесу, а тому такі дії як процесуальні можуть здійснюватися лише в межах відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу. Якщо законом передбачена можливість здійснення інших дій сторін судового процесу, пов`язаних зі здійсненням виконавчого провадження, то для таких дій набуття статусу сторони відкритого виконавчого провадження не вимагається, як-от для заміни стягувача у виконавчому документі відповідно до частини п`ятоїстатті 442 ЦПК України.

Водночас після завершення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів. Завершення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (пункти 6.9-6.12, 6.15).

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першоюстатті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Якщо ж виконавче провадження не завершене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Зважаючи назазначене вище,не можназамінити сторонувиконавчого провадження,яке булозавершене,якщо неіснує підставдля відновленнявиконавчого провадження,з приводучого особамає звернутисядо суду,надавши переконливіаргументи щодотакого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першоїстатті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першоїстатті 2 ЦПК України. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судомсторони справина підставіматеріального правонаступництваздійснюється зпроцесуальною метоюреалізації правонаступникомправ щодовиконання судовогорішення увиконавчому провадженні,відтак потребуєрозгляду підставпоновлення такоговиконавчого провадження,якщо воновважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/12 (провадження № 14-197цс21), яку суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як вбачається із заяви ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник не оскаржує постанову прозакінчення виконавчогопровадження №62324499 та не зазначає підстав для відновлення цього виконавчого провадження.

У зв`язку із чим суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення вищевказаної заяви ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС».

Керуючись ст. 55, 442, 512, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Карімов