Рішення № 117386671, 17.01.2024, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2024 Справа №607/11531/23 Провадження №2/607/308/2024

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великобірківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулися до суду із позовом до Великобірківської селищної ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час смерті вона проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме:

-житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,3 кв. м.;

-земельні ділянки площею 2,0431 га для ведення сільського господарства, 0,25 га для будівництва та обслуговування будинку, 0,26 га для ведення особистого селянського господарства;

-майновий пай в розмірі 3246 грн або 0,14 % на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства СГТзОВ «Малоходачківське» с. Малий Ходачків Тернопільського району.

Згідно заповіту, зареєстрованого в реєстрі за № 23 від 08 квітня 2005 року, який посвідчено секретарем виконкому Малоходачківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Недошитко Д. О., ОСОБА_2 на випадок смерті зробила заповітне розпорядження: належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 2,04 га, яка знаходиться в с.Костянтинівка Тернопільського району заповіла ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Тернопільської районної державної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 2-624 (спадкова справа № 367/2021), видано свідоцтво на спадщину, що складається із земельної ділянки, площею 2,0431 га, яка розташована на території Малоходачківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ТР № 015114, виданого Малоходачківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 25 січня 2000 року на підставі рішення Малоходачківської сільської ради від 23 листопада 1999 року № 36 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 251.

Згідно заповіту зареєстрованого в реєстрі № 24 від 18 березня 2011 року, який посвідчено секретарем виконкому Малоходачківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Недошитко Д. О., ОСОБА_2 на випадок смерті зробила заповітне розпорядження: належний їй на праві особистої власності житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в с. Костянтинівка Тернопільського району Тернопільської області заповіла в рівних частинах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У Тернопільській районній державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу №367/2021 від 06 серпня 2021 року після смерті ОСОБА_2 , за заявою онуків померлої - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відмову від прийняття спадщини за заповітом та за законом. А ОСОБА_1 (дочка) подала заяву про прийняття спадщини за заповітом.

Постановою державного нотаріуса Тернопільської нотаріальної контори Темнікової Л. Г. від 04 жовтня 2022 року № 1618/02-31 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

Підставою відмови зазначено те, що відповідно до матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений Малоходачківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 18 березня 2011 року за зареєстрованим № 24 на житловий будинок в користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також складено заповіт, посвідчений Малоходачківською сільською радою 08 квітня 2005 року за зареєстрованим № 23 на належну земельну ділянку в користь ОСОБА_1 .

Для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, по-перше: недостатньо доказів, які підтверджують родинні стосунки між матір`ю ОСОБА_2 і дочкою ОСОБА_1 , та по-друге: відсутній правовстановлюючий документ на спадковий житловий будинок та він відноситься до типу колгоспного двору, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

У зв`язку із зазначеним, позивачка змушена звернутися до суду за захистом своїх майнових прав, оскільки лише судом може бути встановлено факт родинних відносин між позивачкою та її матір`ю, та визнано право власності позивачки на спадкове майно.

Щодо факту родинних відносин позивачка зазначає наступне:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 08 квітня 2021 року, за життя мала прізвище ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 15 лютого 1973 року, актовий запис №14 від 07 квітня 1929 року, ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками її є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Згідно довідки, виданої старостою Малоходачківського старостинського округу Лева Водяного від 24 лютого 2023 року № 93 зазначено, що за інформацією погосподарського обліку ОСОБА_11 , 1929 року народження (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_12 , 1936 року народження, були чоловіком та дружиною, вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене підтверджується і справою № 188 погосподарської книги за № 1958-1959-1960 рр. Також у даній книзі зазначено, що ОСОБА_13 мала статус колгоспниця.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 актовий запис № 10 від 20 березня 1973 року, укладено шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , після шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_7 .

Трудова книжка колгоспника № 93 від 01 січня 1968 року, видана на ім`я ОСОБА_15 , на титульній сторінці якої міститься відбиток круглої печатки СТТзОВ «Малоходачківське», також підтверджує зміну прізвища матері позивачки та те, що вона була колгоспницею.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 актовий запис № 36 від 02 жовтня 1955 року ОСОБА_16 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками її є ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 20 листопада 1982 року, актовий запис № 1398, укладено шлюб між ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , після шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_18 .

Таким чином, позивачка вважає, що поданими доказами повністю підтверджується факт родинних відносин між померлим спадкодавцем та позивачкою, а саме те, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , а отже і спадкоємцем першої черги після її смерті.

В частині позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно ОСОБА_1 , окрім вже викладеного вище, покликається на те, що вона не може оформити своє право на спадщину на майно колгоспного двору в нотаріальному порядку на житловий будинок з надвірними будівлями шляхом одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на домоволодіння, оскільки спадкодавець як голова двору при житті не оформила право власності на належне їй домоволодіння.

З огляду на вказане, позивачка просить суд:

-встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як донькою та матір`ю;

-визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 та складається із житлового будинку з верандою загальною площею - 45,3 кв.м. - А, літня кухня - Б, хлів - В, господарська будівля - Г, погріб - Пг, огорожа -1-3;

-визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на майновий пай в розмірі 3246 грн або 0,14 % на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства СГТзОВ «Малоходачківське» с.Малий Ходачків Тернопільського району, посвідчене свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату) серії TP-XV №011438, виданого Малоходачківською сільською радою від 14 серпня 2003 року ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 29 червня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі №607/11531/23. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду, постановленою судом без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 14 липня 2023 року, залучено до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Тернопільську районну державну нотаріальну контору та постановлено витребувати від третьої особи належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи № 367/2021, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання протокольної ухвали, 22 вересня 2023 року на адресу суду від Тернопільської районної державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи № 367/2021, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні, яке відбулося 25 жовтня 2023 року суд протокольною ухвалою без видалення до нарадчої кімнати закрив підготовче провадження та розпочав розгляд справи по суті у тому ж складі суду.

Представник позивачки, адвокатка Трачук З. І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Великобірківської селищної ради у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив суд проводити розгляд справи без участі сторони відповідача, позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві, а також у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Тернопільської районної державної нотаріальної контори, в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву, у якій просить суд справу розглядати без її присутності.

В судовому засіданні 25 жовтня 2023 року допитана в якості свідка ОСОБА_3 , суду показала, що вона є дочкою позивачки ОСОБА_1 та внучкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Бабуся ОСОБА_2 заповіла свідку та її сестрі будинок в с. Констянтинівка Тернопільського району Тернопільської області в рівних частках. Свідок з сестрою відмовилися від майна за заповітом в користь їх матері ОСОБА_1 . Дівоче прізвище матері ОСОБА_1 - ОСОБА_6 . У бабусі ОСОБА_2 спочатку також було прізвище ОСОБА_6 , проте потім бабуся прізвище змінила. Свідок підтвердила те, що померла ОСОБА_2 була її бабою, а матері свідка приходилась мамою.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, покази свідка, розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 92 роки померла ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 08 квітня 2021 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Місцем її народження та місцем смерті зазначено с. Костянтинівка Тернопільського району Тернопільської області.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно Тернопільським рай бюро ЗАГС 15 лютого 1973 року вбачається, що ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Константинівка Тернопільського району Тернопільської області. Її батьками вказано ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

За змістом Договору купівлі-продажу будинку, розташованого в сільській місцевості вбачається, що 28 жовтня 1958 року ОСОБА_12 та ОСОБА_13 купили будинок з усіма господарськими будівлями в с. Константинівка за 1000 карбованців. Цей будинок мав статус колгоспного двору.

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Великобірківської селищної ради № 93 від 24 лютого 2023 року ОСОБА_11 , 1929 року народження (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та ОСОБА_12 , 1936 року народження, були чоловіком та дружиною, вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 .

З справи № 188 погосподарської книги за 1958-1959-1960 рр. вбачається, що головою сім`ї була ОСОБА_13 (колгоспниця) до складу її сім`ї входила дочка ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та чоловік ОСОБА_12 , 1936 року народження.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , після чого змінює прізвище на ОСОБА_7 , що вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 20 березня 1973 року, місце реєстрації шлюбу: с. Малий Ходачків Тернопільського району Тернопільської області.

З трудової книжки колгоспника № 93 слідує, що вона належала ОСОБА_15 , 1930 року народження.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого повторно 20 лютого 1957 року Великобірківським районним ЗАГС в Тернопільській області вбачається, що ОСОБА_16 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками вказано ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

20 листопада 1982 року ОСОБА_16 реєструє шлюб з ОСОБА_17 , після чого змінює прізвище на ОСОБА_18 , що вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого Міським відділом ЗАГС 20 листопада 1982 року.

Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Великобірківської селищної ради №92 від 24 лютого 2023 року за ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно земельно-кадастрової книги числяться земельній ділянці:

-0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку

-0,26 га для ведення особистого селянського господарства

-2,0431 га для ведення сільського господарства.

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Великобірківської селищної ради №409 від 18 серпня 2021 року ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , належав один житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки начальника Тернопільського районного бюро технічної інвентаризації № 1457 від 22 листопада 2021 року, станом на 01 січня 2013 року державна реєстрація власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 в бюро не проведена.

З інформаційної довідки, оформленої Тернопільським районним бюро технічної інвентаризації № 1456 від 22 листопада 2021 року, про технічний стан нерухомого майна в примітках зазначено, що по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_2 рахується за ОСОБА_2 .

Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 виготовлено позивачкою та на замовлення ОСОБА_1 проведена оцінка вказаного будинковолодіння, що вбачається з висновку про вартість майна.

З свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ТР-ХV №011438, виданого Малоходачківською сільською радою, ОСОБА_2 має право на майновий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства в розмірі 3246 грн або 0,14 % колективного сільськогосподарського підприємства СГТзОВ «Малоходачківське» с. Малий Ходачків Тернопільського району.

Згідно заповіту зареєстрованого в реєстрі за № 23 від 08 квітня 2005 року, який посвідчено секретарем виконкому Малоходачківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Недошитко Д. О., ОСОБА_2 на випадок смерті зробила заповітне розпорядження: належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 2,04 га, яка знаходиться в с. Константинівка Тернопільського району заповіла ОСОБА_1 .

Згідно заповіту зареєстрованого в реєстрі № 24 від 18 березня 2011 року, який посвідчений секретарем виконкому Малоходачківської сільської ради Тернопільського Тернопільської області Недошитко Д. О., ОСОБА_2 на випадок смерті зробила заповітне розпорядження: належний їй на праві особистої власності житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в с. Константинівка Тернопільського району Тернопільської області заповіла в рівних частинах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З витягу про реєстрації в Спадковому реєстрі вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа № 367/2021.

З матеріалів спадкової справи № 367/2021, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідує, що до нотаріуса звернулася ОСОБА_3 та ОСОБА_1 із заявами про відмову від прийняття спадщини за заповітом після смерті їхньої бабусі. Також до нотаріуса звернулася ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом після смерті її матері ОСОБА_2 , подавши заяву 06 серпня 2021 року. 29 вересня 2022 року до нотаріуса звернулася ОСОБА_1 із заявою про найняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за законом на майно, яке складається з житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 2,04 га, яка розташована на території Малоходачківської сільської ради Тернопільського району Тернопільській області, на яку в її користь було складено заповіт.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 2-624 (спадкова справа № 367/2021) видано свідоцтво на спадщину, що складається із земельної ділянки, площею 2,0431 га, яка розташована на території Малоходачківської сільської ради Тернопільського району Тернопільського району Тернопільської області, яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ТР № 015114, виданого Малоходачківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 25 січня 2000 року на підставі рішення Малоходачківської сільської ради від 23 листопада 1999 року № 36 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 251. Кадастровий номер земельної ділянки: 6125284800:01:001:0433, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За змістом витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 311171617) власником земельної ділянки площею 2,0431 га, кадастровий номер 6125284800:01:001:0433, є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Постановою нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Темніковою Л. Г. від 04 жовтня 2022 року № 1618/02-31 відмовлено позивачці у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підставою відмови зазначено те, що відповідно до матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений Малоходачківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 18 березня 2011 року за зареєстрованим № 24 на житловий будинок в користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також спадкодавцем складено заповіт, посвідчений Малоходачківською сільською радою 08 квітня 2005 року за зареєстрованим № 23 на належну ОСОБА_2 земельну ділянку в користь ОСОБА_1 .

Для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, по-перше: недостатньо доказів, які підтверджують родинні стосунки між матір`ю ОСОБА_2 і дочкою ОСОБА_1 , та по-друге: відсутній правовстановлюючий документ на спадковий житловий будинок, він відноситься до типу колгоспного двору, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

Відтак, проаналізувавши вищенаведене, суд доходить до висновку, що до виниклих правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтями 1216, 1217, 1218 Цивільного кодексу (далі - ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом статей 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

У статтях 1268, 1269 ЦК України зазначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Отже, статтями 1268 та 1269 ЦК України презюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Тобто, дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, чітко визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статтях 1269, 1270 ЦК України.

Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на користь яких ОСОБА_2 склала заповіт, відмовились від прийняття спадщини за заповітом після смерті цього спадкодавця. Відтак, ОСОБА_1 спадкує спірне будинковолодіння за законом, про що позивачка попередньо подала заяву нотаріусу у визначений законом строк. Водночас, нотаріус 04 жовтня 2022 року склала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через недостатність доказів, які підтверджують родинні стосунки між матір`ю ОСОБА_2 і дочкою ОСОБА_1 , та відсутність правовстановлюючого документу на спадковий житловий будинок, що і стало причиною звернення позивачки до суду..

У відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 23 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Аналіз положень ст. 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року з наступними змінами і доповненнями «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

У разі наявності спору про право цивільне, такі факти підлягають розгляду в позовному провадженні разом з вимогою матеріального характеру.

Вимоги про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування можуть розглядатися судом разом у межах позовного провадження (постанова Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 691/1237/20).

З врахуванням викладеного, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, беручи до уваги той факт, що заявниця не в змозі встановити факт родинних відносин між нею та її матір`ю, що впливає на оформлення спадкоємцем ОСОБА_1 спадкових прав, суд доходить до висновку, що позовну заяву в частині встановлення факту родинних відносин слід задовольнити, встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо позовної вимоги про визнання права власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №227/3750/19 від 22 вересня 2021 року.

Як вбачається з постанови нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Темнікової Л .Г. від 04 жовтня 2022 року № 1618/02-31 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 , також у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів.

Встановлення судом фактуродинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дочкою спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в силу ст. 1261 ЦК Українипрезюмує право спадкування за законом як спадкоємець першої черги.

Житловий будинок за вищевказаною судом адресою має статус колгоспного двору.

При вирішення спорів щодо майна колишнього колгоспного двору, яке придбане до 15 квітня 1991 року, належить застосовувати норми, ще регулювали власність цього двору до вказаної дати, зокрема, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір таких часток визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Головою колгоспного двору за адресою АДРЕСА_1 була лише померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а відтак спадкодавцю належить ціла частка колгоспного двору.

Відповідно до cт. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до cт. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до cт. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до cт. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено та дослідженими доказами підтверджується те, що ОСОБА_1 звернулася для видачі свідоцтва про праву спадщини за законом на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , що вбачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1618/02-31 від 04 жовтня 2022 року. Інші спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися від прийняття спадщини за заповітом.

Таким чином, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, яка виявила намір успадкувати житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Таким чином, виникнення права власності на житлові будинки, споруди, в тому числі на житлові будинки, які відносились до колгоспного двору, не залежить від державної реєстрації цього права.

Щодо правовстановлюючого документу на вищевказане спадкове майно, то суд виходить з наступного. Пунктом 18 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р оку, погодженої заступником Голови Верховного суду Української РСР 15 січня 1966 року, яка була чинною на час набуття сторонами по справі та спадкодавцем у власність майна колгоспного двору, передбачено процедуру отримання правовстановлюючого свідоцтва на право власності. Зокрема, у разі будівництва будинку на колгоспній землі, розташованій у смузі міста або селища міського типу, виконком місцевої Ради депутатів трудящих, на підставі витягу з рішення загальних зборів колгоспників або довідки правління колгоспу про надання земельної ділянки для будівництва, дозволу виконкому на будівництво та акту про закінчення будівництва і введення в експлуатацію будинку, разом з затвердженням цього акту вирішує питання про оформлення права власності і видачу свідоцтва про це. В свідоцтві на право власності, яке видано колгоспному двору, вказується, що будинок належить колгоспному двору і зазначається голова цього двору.

Померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була головою колгоспного двору, однак інформація про отримання нею свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , відсутня. Право ОСОБА_1 на спадкове майно не визнається, а тому є підстави для застосування ст. 392 ЦК України до виниклих між сторонами правовідносин.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Великобірківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора підлягають до задоволення в частині визнання за позивачкою в порядку спадкування за законом права власності на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 , та складається із житлового будинку з верандою загальною площею - 45,3 кв.м. - А, літня кухня - Б, хлів - В, господарська будівля - Г, погріб - Пг, огорожа -1-3.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею в порядку спадкування за законом права власності на майновий пай в розмірі 3246 грн або 0,14 % на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства СГТзОВ «Малоходачківське» с. Малий Ходачків Тернопільського району, посвідчене свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату) серії TP-XV №011438, виданого Малоходачківською сільською радою від 14 серпня 2003 року ОСОБА_2 , то суд, звертає увагу на наступне.

Частиною першою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

У пункті 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення передбачено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (пункт 14 Порядку).

Отже, вищевказані норми передбачають можливість спадкування майнового паю й, відповідно, за поданням особою відповідних документів орган місцевого самоврядування після їх отримання має видати нове свідоцтво про право власності на майновий пай.

За встановлених обставин, позивачка не обмежена у праві звернутися до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та успадкувати майновий пай вказаного спадкодавця, чого ОСОБА_1 зроблено не було, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Отож, у задоволенні позову у частині вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на майновий пай в розмірі 3246 грн або 0,14 % на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства СГТзОВ «Малоходачківське» с. Малий Ходачків Тернопільського району, посвідчене свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату) серії TP-XV №011438, виданого Малоходачківською сільською радою 14 серпня 2003 року ОСОБА_2 - слід відмовити. Суд не може підміняти собою нотаріальний орган та порушувати встановлену законом процедуру оформлення спадкових прав, якщо право спадкоємця на прийняття спадщини не порушене.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 83, 142, 206, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , право власності на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 та складається із житлового будинку з верандою загальною площею - 45,3 кв. м.

У задоволенні інших вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Великобірківська селищна рада, код ЄДРПОУ: 04394869, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 53, с. Великі Бірки Тернопільського р-ну Тернопільської обл., 47740, електронна адреса: rada_vb@ukr.net.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ:05466080, місце знаходження: вул.. Котляревського, 27, м. Тернопіль, 46003

Головуючий суддя Герчаківська О. Я.