Рішення № 117377180, 29.02.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 рокусправа № 380/28442/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (місцезнаходження: 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11, код ЄДРПОУ 37831493), в якому просить:

- визнати бездіяльність ГУ ДМС України у Львівській області протиправною;

- зобов`язати ГУ ДМС України у Львівській області виключити з Єдиного державного демографічного реєстру недостовірні відомості про місце народження «російська федерація», видати новий паспорт громадянина України для виїзду за кордон без словосполучення «російська федерація».

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що 30.08.2023 звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області із вимогою про виключення з паспорта громадянина України для виїзду за кордон словосполучення «російська федерація». Вимога мотивована тим, що це словосполучення не відповідає дійсному місцю народження позивача. Однак, 05.10.2023 позивачем отримано від ГУ ДМС України у Львівській області повідомлення про розгляд звернення №С-837/6/4601.11.1/11788-23 від 26.09.2023, яким відмовлено у задоволенні його вимог. Зазначає, що саме повідомлення № С-837/6/4601.11.1/11788-23 від 26.09.2023 ГУ ДМС України у Львівській області є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке для нього породжує певні правові наслідки. Вважає зазначене рішення суб`єкта владних повноважень протиправним, оскільки відповідно до даних його паспорта громадянина України НОМЕР_2 : місце народження - місто Полярний, Мурманська область, а словосполучення російська федерація - відсутнє. Проте, у відомостях його паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 вказано місце народження - російська федерація. Крім цього зазначає, що не бажає бачити у своїх персональних даних інформацію про СРСР, а тим більше про російську федерацію. З врахуванням викладеного, просить позов задовольнити.

Ухвалою від 06.12.2023 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 15.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований таким. Позивач звернувся до ГУ ДМС України у Львівській області із заявою щодо виключення з паспорта громадянина України для виїзду за кордон словосполучення «російська федерація». Листом ГУ ДМС у Львівській області надано позивачу відповідь про відсутність правових підстав для внесення змін у паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Зазначає, що оскільки місцем народження позивача є місто Полярний, Мурманської області, яка є суб`єктом російської федерації (правонаступниця РСФСР), дані щодо місця народження позивача у паспорт громадянина України для виїзду за кордон здійснені згідно з вимогами Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою КМУ від 07.05.2014 №152. Представник відповідача вважає позовні безпідставними та необґрунтованими, відтак заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Полярний Мурманської області, що підтверджується даними паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .

В паспорті громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 в графі місце народження вказано: російська федерація/RUS.

Позивач 30.08.2023 звернувся до Державної міграційної служби України у Львівській області із вимогою, в якій просив виключити з Єдиного державного демографічного реєстру недостовірні відомості про місце його народження - російська федерація та видати новий паспорт громадянина України для виїзду за кордон без словосполучення «російська федерація».

До вимоги долучено наступні документи:

1.Копія паспорта громадянина України НОМЕР_2 .

2.Копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 .

3.Копія довідки ВПО від 27.12.2022.

Листом №С-837/6/4601-23 від 30.08.2023 позивачу надана відповідь, в якій зазначено, що правила заповнення даних заявника у паспорт громадянина України для виїзду за кордон передбачені у пунктах 107-121 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою КМУ від 07.05.2014 №152 (далі Порядок №152).

Відповідно до вимог п. 116 Порядку № 152 відомості про місце народження вносяться таким чином:

- назва міста - у разі народження в мм. Києві та Севастополі;

- назва міста та області (Автономна Республіка Крим), до складу якої входить місто, - у разі народження в місті обласного чи республіканського (Автономної Республіки Крим) значення;

- назва області - у разі народження у місті, населеному пункті, який входить до складу області;

- відомості згідно з документом, що посвідчує факт реєстрації народження особи, паспортом громадянина України або паспортом для виїзду за кордон з обов`язковим зазначенням країни народження та через скісну риску три літерного коду країни народження-у разі народження за кордоном.

Місцем народження позивача є місто Полярний, Мурманської області, яке є суб`єктом російської федерації. Оскільки російська федерація є правонаступницею РСФСР, дані щодо місця народження позивача у паспорт громадянина України для виїзду за кордон здійснені згідно з вимогами вищевказаного Порядку № 152 із зазначенням країни народження.

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо виключення з Єдиного державного демографічного реєстру відомостей про місце народження «російська федерація» та видачі нового паспорту громадянина України для виїзду за кордон, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, визначено Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492-VI від 20.11.2012 (далі - Закон №5492-VI).

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №5492-VI, Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Статтею 7 Закону № 5492-VI встановлено перелік видів інформації про особу, яка вноситься до Реєстру.

Права осіб, персональні дані (інформація про особу) яких внесені до Єдиного державного демографічного реєстру, передбачені статтею 9 Закону № 5492-VI.

Згідно із частиною 2 цієї статті, перелік прав, передбачений частиною першою цієї статті, не є вичерпним, законами України можуть бути передбачені інші права осіб, персональні дані (інформація про особу) яких внесені до Реєстру.

Частинами 1, 6 статті 10 Закону № 5492-VI передбачено, що внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Відмова заявнику у внесенні інформації до Реєстру, у тому числі у виправленні, поновленні та анулюванні внесеної інформації, може бути оскаржена в порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 3 статті 13 Закону №5492-VI, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення в тому числі поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а саме:

- паспорт громадянина України;

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, містять безконтактний електронний носій.

Згідно із частинами 1, 2 статті 19 Закону №5492-VI, перелік інформації, що наводиться у документах Реєстру, визначається цим Законом. Вносити до документів не передбачену цим Законом інформацію забороняється.

До безконтактного електронного носія вноситься інформація, що знаходиться на сторінці даних документа, біометричні дані, параметри особи, а також дані щодо забезпечення захисту інформації, що знаходиться на безконтактному електронному носії, з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO), якщо інше не передбачено цим Законом.

Із змісту наведених правових норм Закону №5492-VI випливає, що при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон до Єдиного державного демографічного реєстру вноситься (персональні дані) інформація про особу; внесення такої інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних". Також, у разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). При цьому, унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним. Особа, (персональні дані) інформація щодо якої внесені до Реєстру, має право вимагати анулювати внесену інформацію та у разі відмови у здійсненні таких дій оскаржити таку відмову в порядку, встановленому законом.

Правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, регулює Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI (далі Закон №2297-VI), який спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних.

Згідно із статтею 2 Закону №2297-VI у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

- згода суб`єкта персональних даних-добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб`єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки;

- обробка персональних даних-будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем;

- персональні дані-відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Відповідно до частини 1, пунктів 5, 6, 11 частини 2 статті 8 Закону № 2297-VI, особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.

Суб`єкт персональних даних має право:

- пред`являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних;

- пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;

- відкликати згоду на обробку персональних даних.

Згідно із частиною 1, пунктами 2, 4 частини 2, частиною 3 статті 15 Закону № 2297-VI, персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог закону.

Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі:

- припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником бази, якщо інше не передбачено законом;

- набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.

Персональні дані, зібрані з порушенням вимог цього Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що позивач має оформлений на своє ім`я паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , що відповідач у відзиві на позов не заперечує.

Оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон не допускається без згоди особи, яка звертається із відповідною заявою для отримання такого документу.

Оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон передбачає застосування уповноваженим суб`єктом засобів Реєстру, а також проведення ідентифікації особи і формування унікального номеру запису в Реєстрі та фіксування часу, дати та відомостей про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі),

Отже суд вважає, що позивач добровільно подав свої персональні дані при оформленні паспорту громадянина України для виїзду за кордон, які були внесені у Реєстр без порушень відповідачем Закону №5492-VI та Закону № 2297-VI, за відсутності доказів протилежного. Тобто, правовідносини між сторонами з реалізації позивачем права на отримання паспорта відбулись з підстав та у порядку, визначеному чинним законодавством.

Правила заповнення даних заявника у паспорт громадянина України для виїзду за кордон передбачені у пунктах 107-121 Порядку №152.

Відповідно до вимог п. 116 Порядку № 152 відомості про місце народження вносяться таким чином:

- назва міста - у разі народження в мм. Києві та Севастополі;

- назва міста та області (Автономна Республіка Крим), до складу якої входить місто, - у разі народження в місті обласного чи республіканського (Автономної Республіки Крим) значення;

- назва області - у разі народження у місті, населеному пункті, який входить до складу області;

- відомості згідно з документом, що посвідчує факт реєстрації народження особи, паспортом громадянина України або паспортом для виїзду за кордон з обов`язковим зазначенням країни народження та через скісну риску три літерного коду країни народження-у разі народження за кордоном.

Місцем народження позивача є місто Полярний Мурманської області, які знаходяться в складі російської федерації. Ця обставина не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Оскільки місце народження позивача є поза межами України, відомості про місце народження позивача в паспорті громадянина України для виїзду за кордон внесені відповідно до вимог п. 116 Порядку № 152, з вказанням країни народження та через скісну риску кодом цієї країни.

Суд також зазначає, що при анулюванні персональних даних паспорт громадянина України для виїзду за кордон не може вважатися належним документом, що посвідчує особу в необхідних випадках, тобто втрачає свою основну функцію-право особи виїзду за кордон за таким паспортом.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про виключення з Єдиного державного демографічного реєстру відомостей про місце його народження та видачу нового паспорту громадянина України для виїзду за кордон необґрунтованими.

З огляду на вказане суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в задоволенні вимоги про виключення з Єдиного державного демографічного реєстру відомостей про місце його народження - російська федерація та видачі нового паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяР.І. Кузан