Вирок № 11736362, 31.08.2010, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Чернівці « 31 » серпня 2010р. Апеляційний суд Чернівецької області у складі:

Головуючого Семенюка К.М.

судді Струбіцької О.М.

народних засідателів Домінікової Л.В., Боричевського В.І., Ющик О.І.

при секретарі Воєводчук Т.М.

за участю прокурора Сілічевої А.В.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

та адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4

представників потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Чернівецької області кримінальну справу з обвинувачення:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 Чернівецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні 2-х малолітніх дітей, не судимого в силу ст. 89 КК України, приватного підприємця

та

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 Чернівецької області, з середньою освітою, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, неодруженого, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 2 п.п.4, 6, 12 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2006 року ОСОБА_8 під час зустрічі з ОСОБА_2

дізнався, що останній із своїм братом ОСОБА_10 хочуть придбати в нього

Справа № 1-1/2010р. Головуючий у І інстанції: Семенюк К.М.

Категорія: ст. 115 ч.2 п.п.4, 6, 12 КК України

територію колишнього коопзаготпромторгу з будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2

Брати ОСОБА_10 перебували з ОСОБА_8 у товариських відносинах, так як навчалися в одній школі та проживали в одному селі.

Згідно досягнутої домовленості, підсудний зустрівся з ОСОБА_10 після новорічних свят у січні 2007 року та під час розмови дійшли до спільної думки про купівлю-продаж зазначеної території коопзаготпромторгу в сумі 90000 доларів США.

В кінці лютого 2007 року брати ОСОБА_10 приїхали до ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 та оглянули територію. Після цього ОСОБА_10 сказав, що ціна в сумі 90000 доларів США їх влаштовує і пообіцяв в кінці березня 2007 року передати завдаток.

Згідно домовленості, ОСОБА_10 в кінці березня 2007 року передав ОСОБА_8 в присутності своєї дружини ОСОБА_11 в селі Мамаївці, Кіцманського району в якості завдатку 38000 доларів США, що складає, згідно офіційного курсу НБУ, 191900 грн. Крім того, потерпілий та підсудний домовилися між собою, що протягом півроку ОСОБА_12 передасть ОСОБА_8 решту грошей, а після цього останній переоформить на ОСОБА_10 документи на право власності території з спорудами коопзаготпромторгу. Будь-яких документів про передачу грошей в сумі 38000 доларів США ОСОБА_10 та ОСОБА_8 не складали, так як довіряли один одному.

В травні 2007 року ОСОБА_10 в рахунок погашення боргу передав ОСОБА_8 ще 1500 доларів США, що складає згідно офіційного курсу НБУ 7575 грн.

Згідно усної домовленості в липні 2007 року ОСОБА_8 передав ОСОБА_10 всі ключі від території з спорудами коопзаготпромторгу, тим самим надавши йому право на користування. В серпні-вересні того ж року брати ОСОБА_10 завезли на вказану територію станки та обладнання для виготовлення рукавичок та провели там, за допомогою ОСОБА_8, певний обсяг робіт.

В 20-х числах жовтня 2007 року на вимогу ОСОБА_8 передати йому решту грошей ОСОБА_10 наполягав від останнього передати йому документи на територію з спорудами коопзаготпромторгу. ОСОБА_8 передав ОСОБА_10 ксерокопії документів, однак останній відмовився їх взяти, так як хотів отримати оригінали.

Після цього на мобільний телефон ОСОБА_8 отримав декілька повідомлень з мобільного телефону ОСОБА_10, в яких потерпілий погрожував підсудному позбавити його життя.

Після зазначених подій ОСОБА_8 повернув ОСОБА_10 через свого товариша ОСОБА_9 на початку листопада 20000 грн.

29 листопада 2007 року попередньо домовившись по телефону ОСОБА_10 та ОСОБА_8 зустрітися в селі Валява, Кіцманського району на подвірї господарства ОСОБА_13 тестя підсудного о 19 год. 30 хв. Під час розмови ОСОБА_10 наполягав, щоб ОСОБА_8 віддав йому оригінали документів на територію коопзаготпромторгу, а останній, у свою чергу, просив потерпілого розрахуватися з ним повністю за вказану територію, згідно раніше досягнутої усної домовленості.

Після цього, ОСОБА_10 сказав підсудному, що зараз він передзвонить кому потрібно і відповідні люди приїдуть та розберуться з ним, а потім почав набирати номер телефону.

ОСОБА_8 сприйняв вказану погрозу на свою адресу реально та наніс потерпілому удар в обличчя, від якого телефон впав з рук ОСОБА_10 на землю. У відповідь потерпілий також наніс удар ОСОБА_8, від якого останній присів та підняв телефон з землі, щоби не дати можливості ОСОБА_10 зробити дзвінок. В цей час на подвіря забіг ОСОБА_9, який щойно приїхав на машині за ОСОБА_8 та також спочатку вдарив потерпілого, а потім почав розбороняти ОСОБА_8 та ОСОБА_10

Потерпілий почав виказувати погрози на адресу підсудних, а потім сказав, що може особисто з ними розібратися та запропонував поїхати в інше місце.

ОСОБА_9 та ОСОБА_8 домовились між собою, що поїдуть вдвох зясовувати стосунки з потерпілим.

Після цього, біля 20 год. підсудні та ОСОБА_10 вийшли з подвіря ОСОБА_13 та підійшли до автомобіля «Фольксваген Джета» № НОМЕР_1, який належить ОСОБА_8 ОСОБА_8 сів за кермо, позаду нього сів ОСОБА_10, а біля останнього сів праворуч ОСОБА_9 Через хвилин 5 машина під керуванням ОСОБА_8 зупинилась та території рибоводської ферми, яка прилягає до ставка села Валява, Кіцманського району. Коли потерпілий вибіг з машини, то підсудні також вискочили з машини кожний із свого боку. ОСОБА_8 підібрав з землі керамічний блок, а ОСОБА_9 деревяну дошку довжиною біля 70 см., шириною 20 см. Діючи узгоджено та реалізуючи злочинний намір направлений на протиправне позбавлення життя ОСОБА_10 підсудні напали на потерпілого, збили його з ніг та повалили на землю. При цьому вони за допомогою керамічного блоку та деревяної дошки нанесли ОСОБА_10 численні удари в голову. Виконуючи зазначені дії, кожний з підсудних усвідомлював, що наносить удари в життєво-важливий орган людини голову та допускав при цьому настання смерті потерпілого.

Коли ОСОБА_10 почав вириватися, то ОСОБА_9, сидячи зверху на грудній клітині, утримував його, притискаючи до землі, а ОСОБА_8 побіг на склад, щоби взяти мотузку. Коли ОСОБА_8 повернувся, то потерпілий ознак життя не подавав, а ОСОБА_9 продовжував сидіти у нього на грудях.

Від дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент їх виникнення.

Смерть потерпілого настала від механічної асфіксії внаслідок стисканні органів шиї рукою та відкритої черепно-мозкової травми у вигляді відкритого зламу основи та склепіння черепа із забоєм головного мозку.

Після цього труп ОСОБА_10 підсудні поклали в мішок, в який додали два керамічних блока. Далі завантажили тіло потерпілого в багажник автомобіля «Фольксваген Джета» та перевезли його на територію колишнього свинокомплексу біля села Витилівка , Кіцманського району та викинули у водозбірник.

Потім ОСОБА_9 перегнав автомобіль «Нісан Альмера» № НОМЕР_2, на якому приїхав ОСОБА_10 до ОСОБА_8 в село Мамаївці, Кіцманського району та залишив його біля кафе «Козак Мамай», а також спалив свій та ОСОБА_8 одяг.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8, вину свою в умисному позбавленні життя визнав та показав, що в грудні 2006 року вирішив продати територію з спорудами колишнього коопзаготпромторгу, яка розташована в АДРЕСА_2. В той же час він зустрівся з ОСОБА_2 та дізнався, що він разом із своїм братом ОСОБА_10 хоче придбати зазначену територію. З братами ОСОБА_10 він вчився в одній школі та перебував з ними в товариських відносинах.

Після новорічних свят у січні 2007 року він зустрівся з ОСОБА_10 та під час розмови домовився, що він продасть потерпілому територію з спорудами коопзаготпромторгу за 90000 доларів США.

Після цього в кінці лютого 2007 року брати ОСОБА_10 приїхали та оглянули зазначену територію. ОСОБА_10 сказав, що ціна в сумі 90000 доларів США їх з братом влаштовує і він в кінці березня 2007 року передасть завдаток.

В зазначений термін він зустрівся з ОСОБА_10, який в присутності своєї дружини ОСОБА_11 в селі Мамаївці Кіцманського району в якості завдатку передав йому 38000 доларів США. Також вони домовились між собою, що ОСОБА_10 на протязі півроку передасть йому решту грошей, а він, ОСОБА_8 переоформить на нього всі документи на право власності території з спорудами коопзаготпромторгу. Будь-яких розписок офіційно завірених вони один одному не давали, так як перебували в товариських стосунках.

В травні 2007 року ОСОБА_10 передав йому ще 1500 доларів США, а в липні того ж року він передав ОСОБА_10 всі ключі від території з спорудами коопзаготпромторгу, так як брати ОСОБА_10 хотіли займатися виробництвом рукавичок.

В серпні-вересні 2007 року брати ОСОБА_10 завезли на зазначену територію станки та обладнання та почали проводити необхідні роботи по його встановленню. На прохання ОСОБА_10 він зробив та встановив на території коопзаготпромторгу нові ворота.

На неодноразові його прохання розрахуватися повністю з ним за територію з спорудами коопзаготпромторгу, ОСОБА_10 в 20 х числах жовтня 2007 року наполягав передати йому оригінали документів на зазначену територію. Він передав через ОСОБА_9 ксерокопії документів, однак ОСОБА_10 відмовився їх брати, хоча до цього часу він показував потерпілому всі оригінали документів стосовно території з спорудами коопзаготпромторгу.

Далі ОСОБА_10 надіслав йому на мобільний телефон декілька повідомлень, в яких погрожував позбавити його життя.

Вказані повідомлення з погрозами він показував ОСОБА_9 та своєму знайомому ОСОБА_14 Останній порадив йому розірвати домовленості з ОСОБА_10 з приводу продажу території коопзаготпромторгу. Після цього він через ОСОБА_9 передав ОСОБА_10 20000 грн.

Після зазначених подій він був наляканий поведінкою ОСОБА_10 та був вимушений возити постійно в машині мисливську рушницю, яку придбав офіційно в магазині, так як переживав за своїх рідних, 29 листопада 2007 року попередньо домовившись про зустріч до нього о 19 год. 30 хв. приїхав в село Валява Кіцманського району ОСОБА_10 на своєму автомобілі «Нісан Альмера». Під час розмови ОСОБА_10 наполягав віддати йому оригінали документів на територію з спорудами коопзаготпромторгу, а він у свою чергу просив потерпілого спочатку повністю розрахуватися з ним за вказану територію згідно досягнутою раніше усної домовленості.

Після цього ОСОБА_10 почав йому погрожувати, що зараз приїдуть хлопці і розберуться з ним та почав набирати номер телефону із свого мобільника.

Побоюючись за сімю, вагітну дружину він, ОСОБА_8, сприйняв ці погрози реально та, знаходячись на подвірї будинку свого тестя ОСОБА_13 вдарив рукою в обличчя потерпілого, від чого телефон випав з рук ОСОБА_10 на землю. У відповідь ОСОБА_10 також наніс йому удар, від якого він присів та підняв телефон з землі, щоби не дати можливості потерпілому подзвонити. В цей час на подвіря забіг ОСОБА_9 і також вдарив потерпілого, а потім почав їх розбороняти. Далі потерпілий почав виказувати погрози на їх адресу, а потім сказав, що може з ними розібратися без чиєї-небудь допомоги та запропонував поїхати в інше місце. Біля 20 год. того ж дня вони всі втрьох сіли в його машину в «Фольксваген Джетта» № НОМЕР_1. Він, ОСОБА_8, сів за кермо, позаду нього сів ОСОБА_10, а праворуч від потерпілого сів ОСОБА_9. Через хвилин 5 вони доїхали до території рибоводської ферми, яка прилягає до ставка села Валяви Кіцманського району. Першим з машини вибіг потерпілий і відразу підняв з землі деревяну дошку та замахувався нею на нього, коли він почав виходити з машини.

Однак він почав тікати від потерпілого, а ОСОБА_10 у свою чергу вдарив дошкою ОСОБА_9, який щойно вийшов з автомобіля. ОСОБА_9 відразу почав наносити удари потерпілому, він також підбіг та почав наносити удари по тілу ОСОБА_10 Після чергового удару, який наніс ОСОБА_9, потерпілий впав на землю і він з ОСОБА_9 почали його бити ногами по тілу. Він також допускає, що наносив удари деревяною дошкою по голові потерпілому. Коли ОСОБА_10 почав вириватися, то ОСОБА_9 сів йому на грудну клітину, а він побіг на склад за мотузкою. Повернувшись на місце події, він побачив, що потерпілий, який лежав на землі, ознаків життя не подає, а у нього на грудях сидить ОСОБА_9

Далі вони з ОСОБА_9 вирішили сховати труп ОСОБА_10 та поклали його в мішок, в який він ще кинув два керамічних блока. Після цього він з ОСОБА_9 завантажили тіло потерпілого в багажник автомобіля «Фольксваген Джетта» та відвезли його на територію колишнього свинокомплексу біля села Витилівка Кіцманського району та викинули у водозбірник.

Також підсудний пояснив, що 29 листопада 2007 року ОСОБА_10 йому ніяких грошей в рахунок погашення заборгованості за територію з спорудами коопзаготпромторгу не давав, в машині «Нісан Альмера» № НОМЕР_2 він ніяких документів та грошей не брав.

Далі ОСОБА_9 відігнав автомобіль ОСОБА_10 «Нісан Альмера» в село Мамаївці Кіцманського району та залишив його біля кафе «Козак Мамай».

Крім того, підсудний пояснив, що ОСОБА_10 був обізнаний в тому, що територія з спорудами коопзаготпромторгу знаходиться під заставою.

Він, ОСОБА_8, розмовляв з цього приводу з представниками банку і йому пояснили, що можливо і в цьому випадку укласти договір та перерахувати не виплачену суму кредиту на нового власника зазначеної території. ОСОБА_9 в проведенні між ним та ОСОБА_10 фінансових розрахунків з приводу купівлі продажу території з спорудами коопзаготпромторгу обізнаний не був.

ОСОБА_9, допитаний в судовому засіданні, вину свою в умисному позбавленні життя не визнав та показав, що у 2007 році допомагав ОСОБА_8 в якості різноробочого, а також виконував обовязки водія, так як у підсудного була на праві власності машина «Фольксваген Джетта». Він був обізнаний в тому, що ОСОБА_8 хоче продати територію з спорудами колишнього коопзаготпромторгу братам ОСОБА_10, однак деталі всіх фінансових операцій він не знав. Наприкінці літа початку осені 2007 року ОСОБА_10 завіз на територію коопзаготпромторгу станки та почав їх встановлювати. Перед цим ОСОБА_8 передав ключі потерпілому від території з спорудами коопзаготпромторгу. Він також допомагав встановлювати ворота на зазначеної території. Восени того ж року ОСОБА_8 показав йому погрозливі телефонні повідомлення та пояснив, що їх надсилає йому ОСОБА_10 Після цього ОСОБА_8 був дуже наляканий і постійно возив в автомобілі рушницю. Потім на прохання ОСОБА_8 він відвіз та передав ОСОБА_10 20000 грн. Що це були за гроші ніхто йому не пояснював.

29 листопада 2007 року біля 19 год. 40 хв. він заїхав за ОСОБА_8 в село Валява Кіцманського району та зупинив машину біля паркана. Він побачив, що на подвірї будинку знаходяться ОСОБА_10 та ОСОБА_8 та почув, що вони сперечаються з приводу якихось документів та грошей. Потім він побачив, що ОСОБА_8 вдарив рукою в обличчя потерпілого, а ОСОБА_10 почав казати, що зараз приїдуть хлопці та у всьому розберуться. Він, ОСОБА_9 зайшов на подвіря та почав заспокоювати потерпілого та підсудного. Після цього ОСОБА_10 запропонував їм відїхати в інше місце та зясувати стосунки. ОСОБА_8 сів за кермо автомобіля «Фольксваген Джета», за ним позаду сів ОСОБА_10, а він сів праворуч біля потерпілого. По дорозі ОСОБА_10 та ОСОБА_8 лише сперечалися, однак ніхто нікому ударів не наносив. Через декілька хвилин вини доїхали до території рибоводської ферми, яка прилягає до ставка села ОСОБА_7. Першим з машини вийшов ОСОБА_8, відкрив задні ліві дверцята, схопив ОСОБА_10 лівою рукою за шию та почав витягувати з автомобіля одночасно наносячи удари цеглою в голову потерпілому, яку тримав в правій руці. Коли він, ОСОБА_9, вийшов з машини, то ОСОБА_10 лежав біля багажника автомобіля без ознак життя. Від цих подій він перебував у шоковому стані. Потім на прохання ОСОБА_8 він допоміг завантажити труп ОСОБА_10, який поклали в мішок, а підсудний ОСОБА_8 поклав туди ще два керамічних блоки, в багажник автомобіля «Фольксваген Джета». Разом вони відвезли потерпілого на територію колишнього свинокомплексу села Витилівка Кіцманського району та викинули труп ОСОБА_10 у водозбірник.

Також ОСОБА_9 пояснив, що на прохання ОСОБА_8 відігнав автомобіль ОСОБА_10 «Нісан Альмера» в той же вечір в село Мамаївці Кіцманського району та залишив його біля кафе «Козак Мамай» та спалив свій та ОСОБА_8 одяг, в який вони були одягнуті 29 листопада 2007 року. Крім 20000 грн., він ніколи ніяких грошей ОСОБА_10 та ОСОБА_8 не передавав, в машині «Нісан Альмера» нічого не брав, коли залишив її біля кафе.

Вина підсудних знайшла своє підтвердження в судовому засіданні сукупністю досліджених доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_1 показала, що в квітні 2007 року взнала від своїх синів ОСОБА_2 та ОСОБА_8, що вони вирішили купити у ОСОБА_8 територію з спорудами коопзаготпромторгу за 90000 доларів США. Однак, так як її діти таких грошей не мали, то ОСОБА_10 домовився з ОСОБА_8, що сплатить йому гроші частинами. Всього було сплачено 83000 доларів США на 29 листопада 2007 року. Будь-яких розписок ОСОБА_10 від ОСОБА_8 не отримував, так як довіряв підсудному. 29 листопада 2007 року о 19 год. 20 хв. їй зателефонував ОСОБА_10 та сказав, що їде до ОСОБА_8 за документами на територію з спорудами коопзаготпромторгу. В цей же день син ОСОБА_2 взяв у неї гроші в сумі 5000 доларів США для передачі через ОСОБА_10 підсудному. Більше ОСОБА_10 їй не дзвонив, а на наступний день невістка ОСОБА_12 та син ОСОБА_2 заявили в міліцію про зникнення потерпілого. 07 грудня 2007 року їй зателефонував хтось з рідних та сказав, що ОСОБА_10 знайшли мертвого у водозбірнику села Витилівка.

Цивільний позов до підсудних, який складається з моральної шкоди в сумі 500000 грн., а також матеріальної шкоди:

- витрати на поховання в сумі 19228 грн. 60 коп.

- гроші в сумі 22500 доларів США, що складає за офіційним курсом НБУ 178200 грн., які вона давала для передачі своєму сину ОСОБА_10 підсудному ОСОБА_8, а всього на суму 697428 грн. 60 коп. просить стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що наприкінці 2006 року, знаходячись у свого батька в селі ОСОБА_7 дізнався, що ОСОБА_8 продає приміщення та споруди колишнього коопзаготпромторгу. Так як вів разом з братом ОСОБА_10 займалися спільним бізнесом, то в січні 2007 року зустрілися з ОСОБА_8, а потім оглянули територію з спорудами коопзаготпромторгу та домовилися, що її підсудний продасть за 90000 доларів США. Взаємовідносини з ОСОБА_8 були добрі, так як вони разом вчилися в школі та проживали в одному селі. Наприкінці літа 2007 року ОСОБА_8 передав брату ключі від території з спорудами коопзаготпромторгу і вони завезли туди станки та обладнання для виробництва рукавичок та проводили на території необхідні роботи. ОСОБА_8 допоміг їм зробити ворота. Всього ОСОБА_10 передав до 29 листопада 2007 року ОСОБА_8 83000 доларів США згідно його записів у зошиті. Будь-які офіційні документи про передачу грошей ОСОБА_8 брат ОСОБА_10 не оформляв.

29 листопада 2007 року він передав брату 5000 доларів США для передачі ОСОБА_8, який повинен був зустрітися з підсудним, повністю розрахуватися за територію з спорудами коопзаготпромторгу та отримати документи на зазначену територію. Після 19 год. того ж дня він дзвонив ОСОБА_10 неодноразово на мобільний телефон, однак відповіді не було. Після 23 год. 29 листопада 2007 року він разом з ОСОБА_11 почали пошуки ОСОБА_10 та в селі Мамаївці Кіцманського району побачили на зупинці біля кафе «Козак Мамай» автомобіль потерпілого «Нісан Альмера». Коли він опитав працівників кафе, то ніхто не бачив хто і коли приїхав на даній машині. Під час огляду працівниками міліції автомобіля «Нісан Альмера» ніяких доларів та документів на територію з спорудами коопзаготпромторгу вилучено не було. 07 грудня 2007 року йому зателефонували працівники міліції та повідомили, що у водозбірнику с. Витилівка знайдено труп ОСОБА_10 Він приїхав в морг та впізнав свого брата.

Свідок ОСОБА_15 показала, що в листопаді 2007 року працювала поваром в кафе «Козак Мамай». 29 листопада 2007 року біля 23 год. вона бачила на зупинці біля кафе припаркований автомобіль сірого кольору іноземного виробництва. Вказана машина перебувала на зупинці до ранку. Ранком вона здала свою зміну та поїхала додому.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 30 листопада 2007 року (т. 1 а.с. 37-41) обєктом огляду був автомобіль «Нісан Альмера» № НОМЕР_2, який знаходився на зупинці навпроти бару «Козак Мамай» в селі Мамаївці Кіцманського району. Під час огляду в машині знаходилися гроші: старими купюрами по 100 грн. - 13 штук, по 100 грн. новими купюрами 38 штук, по 200 грн. новою купюрою 1 штука та старими купюрами по 200 грн. 39 штук.

Підсудний ОСОБА_9 по даному протоколу пояснив, що автомобіль «Нісан Альмера», яки належав ОСОБА_10 29 листопада 2007 року після того, як вони з ОСОБА_8 викинули труп потерпілого у водозбірник біля села Витивілівка, він відігнав у село Мамаївці та залишив біля кафе «Козак Мамай». Грошей, які перелічені в протоколі, він в салоні автомобіля не бачив.

Свідок ОСОБА_13 показав, що 29 листопада 2007 року на подвір»ї свого будинку в селі Валява Кіцманського району бачив свого зятя ОСОБА_8, який розмовляв з ОСОБА_10 Він не чув між потерпілим та підсудним ніякої сварки, так як після того, як з ними привітався ОСОБА_10 він пішов займатися справами по господарству, а коли повернувся, то нікого на подвір»ї вже не було.

Свідок ОСОБА_16 показав, що восени 2007 року на прохання ОСОБА_10 завозив на територію коопзаготпромторгу в м. Кіцмані станки. Розвантажувати станки йому допомагали ОСОБА_10 та ОСОБА_9 Свідок ОСОБА_17 показав, що декілька років тому назад на прохання ОСОБА_9 допомагав останньому встановити ворота на в»їзді на територію коопзаготпромторгу в м. Кіцмань.

Свідок ОСОБА_18 показав, що в листопаді 2007 року він разом з трьома хлопцями проводили господарські роботи на території коопзаготпромторгу, зокрема розчищали територію від сміття, розбирали старий склад.

Свідок ОСОБА_19 працівник банку показав, що у 2005 році оформляв кредит ОСОБА_8 на придбання території з спорудами коопзаготпромторгу в м. Кіцмані через Чернівецьку філію «Промінвестбанку». ОСОБА_8 в кінці 2006 року звертався до нього з приводу продажу зазначеної території і він потім консультував його ще декілька разів, яким чином можна переоформити кредит у разі продажу зазначеної території на третю особу.

Свідок ОСОБА_14 працівник податкової служби показав, що перебуває з ОСОБА_8 в товариських стосунках. Зі слів ідсудного йому було відомо, що у 2007 році ОСОБА_8 домовився з ОСОБА_10 про продажу території з спорудами коопзаготпромторгу. В листопаді 2007 року ОСОБА_8 показував йому телефонні повідомлення від потерпілого ОСОБА_10 з погрозами, що останній хоче позбавити підсудного життя. Він порадив ОСОБА_8 припинити стосунки з ОСОБА_10 з приводу продажу зазначеної території. Також свідок пояснив, що ОСОБА_8 показував йому документи на право власності території з спорудами коопзаготпромторгу та говорив, що переоформить їх на ОСОБА_10, коли той з ними повністю розрахується грошима за вказану територію.

Викликаний за клопотанням потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показав, що восени 2008 року під час зустрічі з ОСОБА_2 останній просив його дати свідчення в суді, що ніби він, ОСОБА_20, був очевидцем вбивства ОСОБА_10 та заплатив йому за це 20 грн. Він ніколи не був свідком ніякого вбивства та категорично спростовує те, що розповідав ОСОБА_2 обставини вбивства його брата ОСОБА_10

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_11 дружини ОСОБА_10, яка на даний час перебуває за межами України вбачається:

- так в протоколі допиту в якості потерпілого від 22 грудня 2007 року (т.1, а.с.97-100) ОСОБА_11 показує, що її чоловік ОСОБА_10 домовився з ОСОБА_8 про придбання території з спорудами коопзаготпромторгу за 100000 доларів. Навесні 2007 року в селі Мамаївці , Кіцманського району ОСОБА_10 в її присутності передав підсудному гроші більше ніж 20000 доларів США, через 2-3 тижні він знову передав ОСОБА_8 не менше 20000 доларів США. Через декілька тижнів ОСОБА_10 знову передав ще якусь суму в доларах США. На листопад 2007 року зі слів свого чоловіка вона зрозуміла, що він виплатив ОСОБА_8 100000 доларів США за територію з спорудами коопзаготпромторгу, однак останній чомусь не хоче оформити документи на ОСОБА_10 на зазначену територію.

В судовому засіданні 02 грудня 2008 року (т.3, а.с.203-204) свідок ОСОБА_11 стверджує, що її чоловік домовився з ОСОБА_8 придбати територію з спорудами коопзаготпромторгу за 90000 доларів США. В квітні 2007 року потерпілий передав в якості завдатку підсудному 38000 доларів США, в травні того ж року 15000 доларів США, в липні-серпні 15000 доларів США, а потім ще 7000 доларів США. При всіх передачах грошей ОСОБА_8 вона була присутня особисто. Всього підсудному було передано 83000 доларів США. ОСОБА_8 також позичив у ОСОБА_10 на базарі 7000 доларів США. В 20-х числах листопада 2007 року гроші в сумі 7000 доларів США підсудний повернув ОСОБА_10 29 листопада 2007 року, о 19 год. 30 хв. ОСОБА_10 зателефонував їй на мобільний телефон та сказав, що підїхав до ОСОБА_8 Після цього звязку з чоловіком не було і він додому не повернувся. Вона розшукувала ОСОБА_10 з ОСОБА_2, однак лише біля 24 год. знайшли в селі Мамаївці біля кафе «Козак Мамай» автомобіль потерпілого «Нісан Альмера».

Також потерпілою був заявлений до підсудних цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 1000000 грн. (з доповненнями від 07 лютого 2010 року т.4, а.с.113-114) та матеріальної шкоди у розмірі 423000 грн., яка складається з вартості пошкоджених речей 1900 грн. та мобільного телефону 1950 грн., а також сумою, яку сплатив ОСОБА_10 ОСОБА_8 за придбання території з спорудами коопзаготпромторгу в розмірі 83000 доларів США, що складає за офіційним курсом НБУ 419150 грн., а всього на суму 1423000 грн.

Згідно протоколу огляду місця події від 07 грудня 2007 року (т.1, а.с.76-86) у водозбірнику біля села Витилівка, Кіцманського району було виявлено труп людини з тілесними ушкодженнями на голові.

По даному протоколу підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_8, кожний окремо, пояснили, що дійсно 29 листопада 2007 року вони вдвох викинули труп ОСОБА_10 у водозбірник біля села Витилівка.

По заключенню судово-медичної експертизи № 1074 (т.2 а.с.16-20) у ОСОБА_10 мали місце численні тілесні ушкодження, в тому числі повздовжний злам лобної кістки зліва, лінійний злам склепіння черепа справа. Субарахнаїдальні крововиливи в праву та ліву гемісфери, з крововиливами в кору обох півкуль.

Дані тілесні ушкодження виникли незадовго до моменту настання смерті від дії тупих твердих предметів або ударів об такі, можливо від неодноразових ударів керамічним блоком по голові (не менше 5-ти травматичних дій) та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент їх виникнення та в прямому причинному звязку з фактом настання смерті не перебувають.

Крововилив в мякі тканини горлянки з закриттям просвіту входу в дихальні шляхи та набряком слизової оболонки голосової щілини з повним перекриттям дихальних шляхів.

Дані тілесні ушкодження виникли за короткий проміжок часу до моменту настання смерті від стискаючої дії твердих тупих предметів, якими можуть бути передпліччя та плече руки та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою «як небезпечні для життя» в момент їх виникнення та знаходяться в прямому причинному звязку з фактом настання смерті.

Смерть ОСОБА_10 настала від механічної асфіксії, внаслідок стискання органів шиї рукою.

Згідно додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 047 (т.4, а.с.174-182) смерть ОСОБА_10 настала від відкритої черепно-мозкової травми у вигляді відкритого зламу кісток основи та склепіння черепа із забоєм головного мозку.

Допитані в судовому засіданні судово-медичні експерти ОСОБА_21 за наслідками проведення судово-медичної експертизи № 1074 та ОСОБА_22 за наслідками проведення додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 047, кожний окремо, пояснили, що дані заключення не містять в собі суперечності, а навпаки доповнюють одне одного.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне покласти в основу вироку висновки як судово-медичної експертизи № 1074, так і додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 047 та рахує, що смерть ОСОБА_10 настала як від механічної асфіксії внаслідок стискання органів шиї рукою, так і внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді відкритого зламу кісток основи та склепіння черепа із забоєм головного мозку.

Як вбачається з амбулаторного судово-психіатричного заключення (т.3, а.с.14-19) ОСОБА_9 на даний час ознак психічного захворювання не виявляє, може віддавати собі звіт у своїх діях та керувати ними. На період часу, до якого відноситься інкримінований йому злочин ОСОБА_9 ознак хронічного психічного захворювання та ознак будь-якого іншого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності також не виявляв, міг віддавати собі звіт у своїх діях та керувати ними.

Згідно стаціонарної судово-психіатричної експертизи (т.2 а.с.184-185) ОСОБА_8 в даний час психічним захворюванням не страждає, виявляє ознаки ситуативно обумовленого депресивного стану, який не досягає психотичного рівня, тому не позбавляє його здатності у даний час усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій ОСОБА_8 психічним захворюванням не страждав, не виявляв будь-яких хворобливих розладів психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Проаналізувавши, кожні окремо, зазначені заключення в сукупності з іншими обєктивними даними, поведінкою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час судового засідання, суд знаходить їх обґрунтованими, а підсудних осудними.

По оголошеному протоколу відтворення обстановки та обставин події (т.1, а.с.195-205) з участю ОСОБА_9 вбачається, що підсудний 08 грудня 2007 року на місці події розповів та показав, які дії він та ОСОБА_8 виконували відносно ОСОБА_10 29 листопада 2007 року.

Під час написання явки з повинною (т.1, а.с.191-192) від 06 грудня 2007 року ОСОБА_8 добровільно повідомив органи слідства про обставини скоєння злочину.

Оцінюючи здобуті докази в сукупності, суд знаходить їх достовірними, а вину підсудного доведеною.

Дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які виразилися в тому, що 29 листопада 2007 року вони за попередньою змовою групою осіб вчинили умисне вбивство ОСОБА_10, суд кваліфікує за ст. 115 ч.2 п.12 КК України.

При цьому суд кладе в основу вироку повідомлення ОСОБА_8, які він виклав в явці з повинною, протоколи його допитів в якості підозрюваного та обвинуваченого, а також його покази під час судового слідства, які узгоджуються між собою та не суперечать заключенню судово-медичної експертизи № 047 та іншим обєктивним даним.

Не дивлячись на те, що ОСОБА_9 заперечував свою причетність до вбивства потерпілого ОСОБА_10, суд його доводи з цього приводу розцінює критично і вважає їх способом захисту.

Аналіз показань підсудних в сукупності з іншими доказами свідчить, що вони вступили в попередню змову з метою вбивства потерпілого.

Про наявність такої змови свідчить те, що підсудні разом з ОСОБА_10 в одному автомобілі поїхали з подвіря ОСОБА_13, разом виконували обєктивну сторону злочину, а після цього спільно приховали труп потерпілого, відігнали його автомобіль в інше місце , а ОСОБА_9 на прохання ОСОБА_8 спалив одяг, в якому вони знаходилися в той вечір.

Таким чином, наносячи удари керамічним блоком та деревяною дошкою в життєво-важливий орган голову, та стискаючи шию руками, підсудні усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх дій, а також передбачали настання тяжких наслідків, а в даному випадку смерті потерпілого.

Органи досудового слідства також кваліфікували дії підсудних за п.п.4, 6 ст. 115 ч.2 КК України, тобто умисне вбивство вчинене з особливою жорстокістю та з корисливих мотивів.

При цьому органи досудового слідства лише констатували той факт, що підсудні з особливою жорстокістю наносили удари потерпілому з метою неповернення грошей.

Однак в судовому засіданні встановлено, що підсудні за короткий проміжок часу нанесли удари керамічним блоком та деревяною дошкою по голові потерпілому та стискали його шию рукою. Від зазначених дій настала смерть потерпілого ОСОБА_10 Як вбачається з судово-медичних заключень інших тілесних ушкоджень, крім тих, які викликали механічну асфіксію та відкриту черепно-мозкову травму, які знаходяться у причинному звязку з фактом настання смерті виявлено не було. Таким чином, ОСОБА_10 у незначний проміжок часу міг відчувати фізичний біль. Крім того, у справі не здобуто доказів, які б свідчили про те, що позбавляючи потерпілого життя, підсудні мали намір і застосовували до ОСОБА_10 мучення, мордування та інші дії, які б завдавали особливих фізичних, психічних чи моральних страждань.

Також судом встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_10 добровільно дійшли до укладення усної угоди при купівлі-продажу території з спорудами коопзаготпромторгу і в будь-якій залежності, зокрема матеріальній, один перед одним не перебували. Потерпілий без будь-якого примусу з боку підсудних передавав гроші ОСОБА_8, а останній навпаки, коли пройшло півроку і потерпілий з ним не розрахувався повністю, віддав ОСОБА_10 частку грошей. Факт прибуття ОСОБА_10 до будинку ОСОБА_8 29 листопада 2007 року та погрозливі виказування на його адресу, а також подальші дії підсудних свідчать про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчиняючи умисне вбивство потерпілого не діяли з корисливих мотивів.

Виходячи з викладеного, суд виключає з обвинувачення підсудних кваліфікуючі ознаки п.п.4, 6 ст. 115 ч.2 КК України умисне вбивство вчинене з особливою жорстокістю та з корисливих мотивів.

Посилання ОСОБА_9 в судовому засіданні на те, що під час досудового слідства на нього чинився фізичний тиск з боку працівників міліції є безпідставними, так як ні під час допитів в присутності адвоката, ні при ознайомленні з матеріалами справи жодних заяв від підсудного з даного приводу не надходило.

Потерпілими до підсудних були заявлені цивільні позови в рахунок відшкодування моральної та матеріальної шкоди. Так, потерпіла ОСОБА_1 просила стягнути на її користь моральну шкоду в сумі 500000 грн., а також матеріальну шкоду, яка складається з витрат на поховання в сумі 19228 грн. 60 коп. та грошей в сумі 22500 доларів США, що складає за офіційним курсом НБУ 178200 грн., а всього на суму 697428 грн. 60 коп.

Потерпіла ОСОБА_11 просила стягнути з підсудних на її користь моральну шкоду в сумі 1000000 грн., матеріальну шкоду у звязку з втратою речей потерпілого на суму 3850 грн., а також суму, яку сплатив ОСОБА_10 ОСОБА_8 за придбання території з спорудами коопзаготпромторгу в сумі 83000 доларів США, що складає за офіційним курсом НБУ 419150 грн., а всього на суму 1423000 грн.

Дослідивши зазначені цивільні позови суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню. Що стосується витрат на поховання ОСОБА_10, а також втрати його речей, то в цій частині позови необхідно задовольнити повністю:

- ОСОБА_1 на суму 19228 грн. 60 коп.;

- ОСОБА_11 на суму 3850 грн.

Приймаючи рішення відносно моральної шкоди, суд виходить з принципів гуманізму та справедливості, враховуючи при цьому обсяг психічних та моральних страждань потерпілих та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині частково та стягнути на користь:

- ОСОБА_1 на суму 150 000 грн.;

- ОСОБА_11 на суму 100 000грн.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 на суму 178200 грн. та ОСОБА_11 на суму 419150 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, то відповідно до ст. 28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі предявити до обвинувачених, підсудних цивільний позов, який розглядається разом з кримінальною справою.

У даному випадку зазначені вимоги не можуть розглядатися у порядку кримінального судочинства, так як вони є предметом розгляду в порядку цивільного судочинства.

При призначенні покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винних та обставини, що обтяжують та помякшують покарання.

В якості помякшуючих обставин суд враховує, що ОСОБА_8 зявився із зізнанням, щиро розкаявся у скоєному, частково відшкодував збитки потерпілій ОСОБА_1, має на утриманні 2-х малолітніх дітей, а ОСОБА_9 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, зявився із зізнанням.

Також суд приймає до уваги, що підсудні по місцю роботи та проживання характеризуються позитивно.

Крім того, суд враховує обставини скоєння злочину підсудними та роль кожного з них при цьому.

Приймаючи до уваги зазначені обставини, особу винних, наслідки та їх ставлення до скоєного злочину, який являє підвищену суспільну небезпеку, суд вважає, що їх виправлення та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства і обрати їм необхідно покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 115 ч.2 КК України.

У відповідності до вимог ст. 67 ч.4 КК України суд виключає з обвинувачення як зайві обтяжуючі покарання обставини вчинення злочину групою осіб, за попередньою змовою, тяжкі наслідки завдані злочином та вчинення його з особливою жорстокістю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, апеляційний суд Чернівецької області,

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 115 ч.2 п.12 КК України та призначити покарання, кожному окремо, у виді позбавлення волі строком на 10 (десять років).

Міру запобіжного заходу засудженим до набрання вироком законної сили залишити у виді утриманні під вартою.

Строк відбування покарання рахувати кожному з засуджених з 07 грудня 2007 року.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_11 задовольнити частково та стягнути на їх користь в солідарному порядку з засуджених:

- в рахунок відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 в розмірі 150000 грн., ОСОБА_11 100000 грн.

- в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_1 в розмірі 19 228 грн. 60 коп., ОСОБА_11 3 850 грн.

Суми, витрачені на проведення експертиз на досудовому слідстві віднести до судових витрат та стягнути з них в дольовому порядку на користь УМВС України в Івано-Франківській області (УДК в Івано-Франківській області, код 25574765, МФО 836014, р/р 3522400700029)

- з ОСОБА_8 200 грн. 18 коп.;

- з ОСОБА_9 145 грн.

Також стягнути з засуджених на користь УМВС України в Чернівецькій області (УДК в Чернівецькій області 25575279, МФО 856135, р/р 3522000200298) в дольовому порядку:

- з ОСОБА_8 300 грн. 77 коп.;

- з ОСОБА_9 186 грн.

Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили т.1, а.с.165 передати ОСОБА_2, т.2, а.с.48, 80 знищити як немаючий матеріальної цінності.

Вирок може бути оскаржений у Верховний Суд України через апеляційний суд Чернівецької області протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженими в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий: Семенюк К.М.

Суддя: Струбіцька О.М.

Народні засідателі: Домінікова Л.В., Боричевський В.І., Ющик О.І.

Копія вірна: суддя