Рішення № 117360284, 22.02.2024, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/2648/23

Номер провадження 2/556/26/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2024 Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Котик Л.О.

при секретарі - Соловей Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець цивільну справу за первісним позовом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про захист прав споживача,-

в с т а н о в и в:

Представник Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернувся до Володимирецького районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 12 лютого 2018 року у розмірі 40969,6 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, "Monobank" - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень.

Онбординг (тобто процес, який використовується, щоб нові клієнти почали користуватися послугами банку) відбувається шляхом: або верифікації клієнта очно на точці видачі, або верифікації клієнта очно у відділенні банку; або верифікації клієнта очно співробітником служби доставки банку у зручному для клієнта місці; або верифікації клієнта очно кредитним агентом у точці.

Починаючи з травня 2020 року: відео верифікація працівником банку дистанційно; дія шеренг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк" опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

Згідно із п 1 Розділу 1 "Терміни та визначення" Умов мобільний додаток - це сервіс Банку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи MasterCard, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.

Згідно із п.п. 2.3. п.2 Розділу І Умов, відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України договір, що укладається між Банком та клієнтом, є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.

Відповідно до пунктів 5.3., 5.8.1. п.5 Розділу І Умов Клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими Клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами Банку через Мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.

Підпунктами 3.1., 3.4., 3.5. пункту 3 розділу II Умов визначено, що для надання послуг Банк видає Клієнту Картку (далі - Картка, або Платіжна картка). Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг "Monobank" (далі - Договір). Датою укладення Договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви та отримання Картки. Платіжна карта передається Клієнту не активованою. Платіжна картка активується Банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операцій з використанням Картки при активації Картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя Платіжної картки.

Надання і обслуговування кредиту обумовлено пунктом 5 Розділу II Умов.

Згідно з п.5.9. на суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки, відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за Кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку.

Відповідно до п.5.10. сума щомісячного мінімального платежу визначається Банком відповідно до Тарифів й не може перевищувати повного розміру Заборгованості за Договором. Мінімальний платіж формується в перший день календарного місяця, наступного за звітним місяцем, і очікує погашення до 23:55 останнього дня місяця, наступного за звітним місяцем.

За п.5.11. клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в Мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу Клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж Клієнта як визнання Клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами.

Також п.п.5.15-5.19 п. 5 Розділу II Умов визначена відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов`язання Клієнтом за Договором.

Так, згідно 5.15. у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, Клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної Заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки зазначеної в Тарифах.

Відповідно до п.5.16. у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за Кредитом вважається простроченою (істотне порушення Клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного Клієнтом Кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

За п.5.17. у випадку настання Істотного порушення Клієнтом зобов`язань Банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку не пізніше 3-х робочих днів за допомогою месенджерів та sms направляє Клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку протягом якого вони мають бути здійснені.

Згідно п.5.18. при цьому у разі якщо Клієнт погасить заборгованість зі сплати обов`язкового платежу, яка виникла до настання істотного порушення Клієнтом зобов`язань, та сплатить штраф і щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу), вимога Банку, зазначена у Повідомленні, втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування Кредитом поновлюються. Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу).

Відповідно до п.5.19. у випадку якщо істотне порушення Клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18., Кредит стає у формі "на вимогу", а Банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою Мобільного додатку направляє Клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій.

12.02.2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 12.02.2018 року. Положеннями Анкети- заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.

Окрім того, в Анкеті зазначено наступне: «Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в Банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з Договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та або Банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису. Усе листування щодо цього Договору прошу здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору», з чим погодився позичальник підписавшись у Анкеті-заяві від 12.02.2018.

В умовах обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» зазначено, що вони містять накладений електронний цифровий підпис відповідача.

На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 25000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна НОМЕР_1 .

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими втратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором.

Станом на 28.12.2022, у Відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п.5.17 п.5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 28.12.2022 направив повідомлення "пуш" про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

Проте Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит 28.04.2022 року став у формі "на вимогу".

На підставі вищевикладеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк», станом на 14.06.2023 - становить 40969,60 грн.

Порушення відповідачем зобов`язань по вказаному договору щодо своєчасного погашення кредиту зумовило звернення АТ «Універсал Банк» до суду із відповідним позовом.

Вказаний позов надійшов до суду 11 вересня 2023 року.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 25 вересня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

12 жовтня 2023 року від ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про захист прав споживача.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 12.02.2018, позивач за зустрічним позовом звернувся до Акціонерного Товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету від 12.02.2018.

На підставі підписаної Анкети ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 25000,00 гривень (14.05.2019 - підвищений кредитний ліміт) у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_2 AT «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Не заперечує, що Банк у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов`язання за договором і надав відповідачу за первісним позовом можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

ОСОБА_1 стверджує, що в розрахунку заборгованості відображені дані про прострочену заборгованість, процентна ставка у розмірі 37,2 %, ставка пені, нараховані відсотки, сплачені відсотки, сума комісії і пені та сума погашення за наданим кредитом.

Дійсно ОСОБА_1 отримував кошти від АТ «УНІВЕРСАЛБАНК», та в період (що згідно виски завіреної Позивачем за первісним позовом) з 12.02.2018 по 05.09.2023 з рахунку ОСОБА_1 знято понад 59 270, 71 грн., при тому що кредит отриманий на суму 25 000, 00 грн.

Проте в анкеті-заяві, яка була підписана ОСОБА_1 відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, але разом з цим, сума заборгованості, відповідно до розрахунку заборгованості, позивачем визначена з урахуванням відсоткової ставки у розмірі 37,2%

В анкеті заяві, яка була підписана ним також не було передбачено обов`язок сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 4% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (48% річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,2% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (74,4% річних), як це зазначено в первісному позові.

Також, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» обгрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилається на Умови надання банківських послуг, як невід`ємні частини спірного договору, якими, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та і умови.

При цьому, матеріали позовної заяви до ОСОБА_1 не містять інформації чи доказів, що саме ці Умови і правила мав на увазі відповідач та з ними ознайомлений, погодився з ними, підписуючи заяву-анкету 12.02.2018, а також те, що вказані документи на момент отримання кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі 37.2% і щодо сплати неустойки, та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.

Вважає, що роздруківка Умов та правил із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Також, ОСОБА_1 стверджує, що при укладанні даного договору АТ «Універсал Банк» не дотримався вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме не повідомив про умови кредитування та не узгодив зі споживачем саме ті умови, про які зазначив при подачі позову.

Сума, яка нарахована позивачем по тілу кредиту, відповідно до розрахунку заборгованості складає 40 969,60 гривень. Сума, яка повернута відповідачем становить 59 270, 71 грн., в тому числі нараховані та сплачені відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом.

А відповідно руху коштів по картці Клієнта, за період з 12.02.2018 по 06.10.2023 було сплачено 34 270, 71 грн. відсотків. З урахуванням того, що розмір та сплата відсотків сторонами погоджена не була, а розмір тіла кредиту повинен становити 25.000,00 грн. замість 40 969,60 грн. обраних Позивачем у цьому розрахунку, то 34 270, 71 грн., є безпідставно набуті кошти АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

59270, 71 гри, - 25 000,00 грн. =33730, 71 грн..

Відповідно за період часу з 12.02.2018 по 06.10.2023 АТ «Універсал Банк» було витрачено 25 000,00 грн запозичених коштів, а сплачено ОСОБА_1 59270, 71 грн, що додатково може свідчити про відсутність заборгованості ОСОБА_1 .

На підставі наведеного, просить визнати безпідставним нарахування відсотків у розмірі 37,2% з ОСОБА_1 за Договором про надання банківських послуг (анкета-заява про надання банківських послуг) від 12.02.2018 року, укладеним з акціонерним товариством «Універсал Банк».

Визнати виконаним зобов`язання ОСОБА_1 за Договором про надання банківських послуг (анкета-заява про надання банківських послуг) від 12.02.2018 року, укладеним з акціонерним товариством «Універсал Банк».

Стягнути з акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 суму безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 31 413,83 грн.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2023 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про захист прав споживача.

Відповідно до вимог ч.4 ст.193 ЦПК України призначено підготовче судове засідання у цивільній справі за первісним позовом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про захист прав споживача.

29 листопада 2023 року від представника позивача за первісним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву, де просять позовні вимоги за первісним позовом задовольнити, відмовити у задоволенні зустрічного позову, за безпідставністю.

18 грудня 2024 року від відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, де останній просить задоволити зустрічний позов та відмовити у задоволенні первісного позову.

27.12.2023 від представника позивача за первісним позовом - ОСОБА_2 надійшло заперечення на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 22 січня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу за первісним позовом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про захист прав споживача до судового розгляду по суті.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги за первісним позовом підтримують повністю. Позовні вимоги за зустрічним позовом не визнають, просять відовити у їх задоволенні.

Належним чином повідомлений відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності. Зустрічні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до витягу зі Статуту банку (нова редакція), погодженого НБУ 20.01.2022 року, позивач АТ "Універсал Банк" (код ЄДРПОУ 21133352) є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" .

Проект "mопоbапк", який був запущений позивачем - це банк у смартфоні. Цим позивач відрізняється від інших класичних банків України. У даному випадку банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Через це Банк використовує саме електронні договори.

В рамках проекту monobank відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

З матеріалів справи вбачається, що 12.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до АТ "Універсал Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

У анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 згідний з тим, що дана заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір, та зобов`язався виконувати його умови.

До договору банком долучено витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» про надані банківські послуги щодо продуктів "monobank", паспорт споживчого кредиту "Картка monobank" .

Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк» про наявність рахунку від 29.11.2023, на ім"я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_3 (Чорна картка), зі строком дії останнього - до 11/24.

Відповідно до виписки про рух коштів по картці № НОМЕР_3 від 29.11.2023, ОСОБА_1 користувався кредитною (платіжною) карткою, а саме: розраховувався в магазинах, поповнював картку через додаток Приват24, знімав готівку в банкоматі, здійснював переказ грошових коштів на інші карткові рахунки, тим самим підтверджував свою згоду на умови банку щодо встановленого кредитного ліміту.

Згідно розрахунку заборгованості №б/н від 12.02.2018, станом на 14.06.2023 ОСОБА_1 має заборгованість по кредитному договору в розмірі 40969,60 гривень, як тіло кредиту, тоді як відсотки та пеня відсутні. Облік заборгованості в розрахунку розпочинається з 05.01.2021.

Матеріали справи містять копію паспорта ОСОБА_1 та Довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.

Положеннями анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Своїм підписом ОСОБА_1 також підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку зазначених документів, які складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 25 000, 00 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_3 .

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

З тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частини першої статті 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 207 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина першій статті 634 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) відступлено від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14), та зроблено висновок, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк"). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як і в даній справі, так і в тій, що переглядалась Великою Палатою Верховного Суду, в анкеті-заяві позичальника процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні інші істотні умови договору, зокрема, про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Отже, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися, що визнається ним.

Тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з тарифів та умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих засобів доказування про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяги з тарифів та умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Для розв`язання існуючого спору підлягає застосуванню правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, що підтверджується постановою Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 697/302/20, де предметом розгляду, зокрема, було стягнення заборгованості АТ "Універсал Банк" за договором "Monobank", а також правова позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, що викладена в постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20.

Так, у вказаній справі Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду знайшла підстави для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20) та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19), про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

Зазначалось, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту.

Тому ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Разом з тим, у спірних правовідносинах, при встановленні тих обставин, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не були повернуті, кредитор має право вимагати виконання зобов`язання шляхом покладення на боржника обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З наданої банком виписки про рух коштів по картці від 29.11.2023, видно, що в період з 12.02.2018 по 29.11.2023 ОСОБА_1 використав кредитних коштів на суму 281 144,27 гривень, а повернув на картковий рахунок 238 027,47 гривень. Тобто тіло кредиту, станом на 29.11.2023, становить 43 116,80 гривень. Тіло кредиту, станом на 01.08.2023 - становить 36211,94 грн. (43116,80 грн-2147,20 грн (нарахування судових витрат) - 1254,88 грн ( списання відсотків за жовтень 2023 року) - 1178,40 грн (списання відсотків за вересень 2023 року)-1180,17 грн (списання відсотків за серпень 2023 року) - 1144,21 (списання відсотків за липень 2023 року) =36211,64 грн.

Тобто тіло кредиту становить 36211,64 гривень і в зв`язку з тим, що будь-які нарахування банком були неправомірними, оскільки нараховувались на підставі неузгоджених між сторонами умов, тому саме ця сума підлягає поверненню.

На підставі вищенаведеного, суд повно і правильно встановивши обставини справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності та застосувавши при вирішенні спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню, вважає, що первісний позов банку підлягає частковому задоволенню. З урахуванням наведеного, стягненню підлягає сума кредитної заборгованості в розмірі 36211,64 гривень, в тому числі: 36211,64 гривень - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту).

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про захист прав споживача, суд зазначає наступне.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказує на відсутність укладеного між ним та Банком письмового договору, яким би було передбачено право Банку нараховувати проценти та інші платежі, а також списувати грошові кошти з його рахунку. Здійснивши таке списання в рахунок кредитних коштів, Банк порушив його права як споживача банківських послуг.

Закон України «Про захист прав споживачів», який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Що стосується доводів позивача про невідповідність кредитного договору вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», через несправедливі умови, слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до правових позицій , викладених в ухвалі Верховного Суду України від 3 листопада 2010 року (справа №6-11173св10), застосування положень Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання такого договору положення цього Закону не можуть застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

А як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України N 5 від 12.04.96 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» зазначено, що оскільки Закон України «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частин першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що між сторонами було належним чином укладено кредитний договір, згідно якого позичальник отримав кредит у розмірі 25 000 грн., шляхом встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 25 000 грн., спеціальним платіжним засобом якого платіжна картка № НОМЕР_3 , а отже, між сторонами виникли кредитні правовідносини.

Крім того, позивач за зустрічним позовом не заперечував тієї обставини, що він користувався кредитними коштами та здійснював погашення заборгованості, що свідчить про здійснення ним усіх дій необхідних для укладання кредитного договору.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В свою чергу, ОСОБА_1 допущено порушення умов договору щодо своєчасного погашення платежів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

А як зазначено в ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

А як вже було зазначено раніше, 12 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку.

Відповідно до п.2 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 погодився з тим, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, підтвердив його укладання і зобов`язався виконувати його умови.

Згідно п.3 Анкети-заяви, ОСОБА_1 підписанням цього договору підтвердилв що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони його зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Крім того, ОСОБА_1 беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про що повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Банк виконав свої зобов`язання за цим договором, надав ОСОБА_1 кредит, але останній свої зобов`язання щодо його повернення порушував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Крім того, встановлено, що в п.10 Анкети-заяви від 12 лютого 2018 року, особисте підписання якої позивач не заперечує,останній надав право та доручив Банку здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків без додаткових розпоряджень, для погашення будь-яких грошових зобов`язань перед Банком, що випливають з цього договору.

Таким чином, вказане спростовує доводи позивача про те, що між сторонами не був укладений письмовий договір, який би надавав право Банку нарахувати та списувати з карткового рахунку проценти, пеню та комісію.

При цьому, укладений між сторонами договір про надання банківських послуг недійсним не визнавався, факт його нікчемності, в т.ч. у зв`язку із недодержанням обов`язкової письмової форми, судами не встановлювався.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вимог про застосування наслідків нікчемного правочину не заявляв.

В той же час, суд вважає, що наявність зобов`язальних правовідносин і чинного договору є законною правовою підставою набуття грошових коштів.

Окрім того, позивачем за зустрічним позовом не надано суду належних та достатніх доказів того, що під час укладення оспорюваного договору він не був ознайомлений з усіма його умовами. Крім того, в ході судового розгляду судом не встановлено обставин, які б свідчили про несправедливість умов кредитного договору чи наявність положень, які б вводили позивача в оману щодо змісту правочину та наслідків його невиконання.

Відповідач має заборгованість з погашення кредитних коштів, що свідчить що впродовж більше п"яти років останній користувався кредитними коштами, тобто був обізнаний з умовами користування кредитними коштами. ОСОБА_1 основне зобов`язання за цим договором не виконав, а тому суд дійшов висновку, що він повинен нести відповідальність за його невиконання.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги позивача за зустрічним позовом про захист прав споживача, тому вимога про стягнення коштів, яка є похідною, також не підлягає до задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За вимогами ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, з`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд приходить до висновку до часткового задоволення первісного позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , і відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживача.

Що стосується сплаченого судового збору, то судом встановлено наступне.

Згідно з п.3) ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2147,20 грн.. та заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 40969,60 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 36211,64 гривень , що становить 88,39 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1897,91 грн., що складає 88,39 % від 2147,20 грн.

При зверненні до суду з зустрічним позовом ОСОБА_1 у відповідності до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» був звільнений від сплати судового збору, тому сплату даних витрат слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 260, 263, 265, 354 ЦПК України, ст.ст.203, 215, 526, 527, 530, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

Ухвалив:

Первісний позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УНІВЕРСАЛ БАНК" (Код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження 04114, м.Київ, ВУЛИЦЯ АВТОЗАВОДСЬКА, будинок 54/19): заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 12.02.2018 у розмірі 36211 (тридцять шість тисяч двісті одинадцять) гривень 64 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УНІВЕРСАЛ БАНК" (Код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження 04114, м.Київ, ВУЛИЦЯ АВТОЗАВОДСЬКА, будинок 54/19) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1897 (одна тисяча вісімсот дев"яносто сім) гривень 91 копійок.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про про захист прав споживача - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5 розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Котик Л.О.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство "Універсал Банк", місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська,буд.54/19, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .