Рішення № 117335127, 20.02.2024, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8607/23

пр.№ 2-а/464/11/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2024 м. Львів

Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Мички Б.Р.

в складі секретаря судового засідання Карпенко Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, в якому просить скасувати постанову серії РАП №641096388 від 14.06.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП. В обґрунтування позову покликається на те, що про наявність вказаної постанови дізнався лише тоді коли йому виконавча служба заблокувала рахунки, він був позбавлений можливості оплати штраф у розмірі 50% від суми штрафу. Про вказану постанову не знав, оскільки така направлялася за адресою: АДРЕСА_1 до якої він відношення не має. Отримав постанову лише 06.12.2023 року. Вказану постанову вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, так як така винесена без розгляду справи по суті, відомості вказані у ній не відповідають дійсності. Згідно даної постанови він 16 травня 2022 о 11:45 год. здійснив користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою: НОМЕР_5 вул. Левицького у м.Львові, з не оплатою вартості послуг з користуванням майданчиком більше як за 10 хв, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.152-1 КУпАП. Однак, відповідач розглянувши справу без його участі, не дав йому можливості скористатися його правами передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі. Просить позов задоволити.

Ухвалою судді від 20 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 26.01.2024 року замінено відповідача у справі на Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради.

08.02.2024 від відповідача надійшов відзив у якому він зазначає, що зміст позовної заяви не відповідає фактичним обставинам. Адміністративне правопорушення вчинено позивачем 16.05.2022 о 11 год. 45 хв., яке стало підставою для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. З матеріалів фотофіксації вбачається, що підтвердження оплати відсутнє протягом періоду часу більшого ніж 10 хвилин. Крім того, з фотоматеріалів вбачається, що транспортний засіб марки «Toyota Venza» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу, знаходиться на відведеному майданчику для платного паркування, код якого НОМЕР_5. Вважає, що позивач всупереч вимогам ст.77 КАС України не подав достатніх доказів, які б підтверджували незаконність оскаржуваної постанови. Відтак просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач у судовому засіданні 02.02.2024 року позов підтримав, просив такий задовольнити. У судове засідання 20.02.2024 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві просить розгляд справи проводити без його участі.

У зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Судом встановлено, що інспектором з паркування сектору контролю за дотримання правил паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Яремко О.Я. винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності РАП №641096388 від 14 червня 2022 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 200,00 грн. Згідно з постановою, водієм ОСОБА_1 транспортного засобу марки «Toyota Venza» д.н.з. НОМЕР_1 , 16 травня 2022 року о 11 год. 42 хв. здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою: НОМЕР_5 м. Львів, вул. Левицького, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування. Чим порушено вимоги абзацу 2 п.26 Правил паркування транспортних засобів, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.152-1 КУпАП України.

В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальними правилами статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до частин 6, 7 статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечують виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

Водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі на транспортних засобах, що належать підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють діяльність у сфері соціального захисту населення, та громадським об`єднанням осіб з інвалідністю, мають право на встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» та під час перевезення осіб з інвалідністю користуються всіма перевагами, що надаються водіям з інвалідністю.

Водії, які керують транспортними засобами, на яких встановлений розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю», повинні мати при собі документи, що підтверджують інвалідність водія або одного з пасажирів.

Кількість місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, становить не менше 10 відсотків загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування, але не менше одного місця з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.

Якщо власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування не забезпечили виділення та облаштування місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такими місцями на відповідних майданчиках вважаються місця, на яких розміщені транспортні засоби, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

Місця для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачені частиною шостою цієї статті, також виділяються на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, їх власниками/співвласниками (управителями) або орендарями, на проїзних частинах автомобільних доріг і тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів) - органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (суб`єктами господарювання, якщо їм у встановленому порядку передано відповідні частини доріг і тротуарів для ведення господарської діяльності) з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 585 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 53 від 31 січня 2018 року) затверджено «Порядок надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів» (далі - Порядок № 585).

Цей Порядок визначає механізм надання пільг власникам транспортних засобів, зазначеним у частині шостій статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», на безоплатне паркування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування (далі - безоплатне паркування) і на безоплатне зберігання на автостоянках, на яких надаються послуги із зберігання транспортних засобів (крім гаражних кооперативів) (далі - безоплатне зберігання) (пункт 1 Порядку № 585).

Пунктом 2 Порядку №585 визначено категорію осіб, яким надається право на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів це, зокрема, водії з інвалідністю, водії, які перевозять осіб з інвалідністю (далі - водії).

Зазначеним вище Порядком детально визначено механізм отримання пільг, обов`язки та повноваження органів місцевого самоврядування.

Так, пункт 4 Порядку встановлює, що документом, що посвідчує право на безоплатне паркування транспортного засобу, є пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, або посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, в яких міститься запис про інвалідність.

Безоплатне паркування здійснюється шляхом розташування транспортного засобу на місці для безоплатного паркування з урахуванням дорожніх знаків та дорожньої розмітки, а також з дотриманням Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1342 і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому в лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу розміщується розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю» (п.5 Порядку № 585).

Отже, соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами. Такий захист полягає, зокрема, у наданні, встановлених законодавством України, пільг таким особам на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 .

З долучених до справи фотоматеріалів вбачається, що на транспортному засобі марки «Toyota Venza» д.н.з. НОМЕР_1 , не встановлено розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю».

Відповідно до ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Пунктом 8.1 ПДР України визначено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальникам.

Відповідно до вимог статті 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Відповідно до п.26 Правил паркування транспортних засобів затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1342 від 03.12.2009 користувач зобов`язаний сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування та розмістити у лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу платіжний документ у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки. Після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування.

Як вбачається з долучених до справи фотоматеріалів, водієм транспортного засобу марки «Toyota Venza» д.н.з. НОМЕР_1 16.05.2022 здійснено стоянку на майданчику для паркування по вул. Левицького у м.Львові. З даних фотознімків вбачається, що транспортний засіб здійснював стоянку більше 10 хв.

Так, на даних фотознімках не зазначено ні координат розташування даного транспортного засобу, та не вбачається, що позивач здійснив паркування транспортного засобу саме на місці для платного паркування, а не в межах місця призначеного для безоплатного паркування, зокрема призначеного для осіб з інвалідністю.

З долученої до матеріалів справи схеми майданчика для паркування по вул. Левицького у м.Львові неможливо встановити місцезнаходження автомобіля позивача на вказаному майданчику.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Незважаючи на вказані обставини, відповідачем не надано суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, зокрема того, що позивач здійснив паркування транспортного засобу саме на місці для платного паркування, а відтак у суду відсутня можливість встановити на підставі яких доказів спеціалістом інспектором з паркування зробив висновок про вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП.

Крім цього, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 вбачається, що власником автомобіля «Toyota Venza» д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії паспорта позивача такий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п`яти днів з моменту отримання звернення.

З наведеного вбачається, що відповідач направляв постанову позивачу на адресу АДРЕСА_1 до якої позивач відношення не має, що є суттєвим порушенням з сторони відповідача, дані про направлення позивачу повідомлення відсутні, що позбавило позивача можливості сплатити 50 % суми штрафу.

Згідно до ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб`єкта владнихповноважень беззмін,а позовнузаяву беззадоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадовоїособи); 3)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За наведених обставин суд вважає, що прийняте рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, за відсутності достатніх даних про вчинення ним правопорушення передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП, а тому постанова серії РАП №641096388 від 14.06.2022 підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 121, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 289 КАС України, суд,

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії РАП №641096388 від 14.06.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у справі у вигляді сплаченого ним судового збору у сумі 605 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адмі Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, код ЄДРПОУ 44448833, адреса місцезнаходження: м.Львів, пл. Ринок, 1.

Повне рішення суду складено 20 лютого 2024 року.

Головуючий Мичка Б.Р.