Ухвала суду № 117331601, 29.02.2024, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

29.02.2024 Єдиний унікальний номер 205/2316/24

Провадження № 2/205/2067/24

У Х В А Л А

29 лютого 2024 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Друга дніпровська державна нотаріальна контора Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, про перерозподіл спадщини та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину,

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2024 року позивач ОСОБА_1 надала до суду вищевказану позовну заяву.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 177ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із ч. 2 ст.4ЗУ «Просудовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн. на час подання позовної заяви позивачем, оскільки відповідно Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2024рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3 028 грн.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., хоча відповідно до Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2024рік» та ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» розмір судового за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 1211,20 грн.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 137,60 грн. (1211,20 грн. - 1073,60 грн.).

Також відповідно до п. 2 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, відомі адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У порушення зазначених вимог закону, позивачем не зазначено повне найменування(дляюридичних осіб)третьої особи,оскільки вказано -Друга ДніпровськаДержавна нотаріальнаконтора,Дніпровського міськогонотаріального округуДніпропетровської області,тоді яквідповідно доЄДРПОУ 02890937вказана установамає найменування- Друга дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, а тому позивачу потрібно уточнити третю особу у позовній заяві.

Крім того, у порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України,позивачем незазначено свою та третьої особи адреси електронної пошти, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін, а якщо вказана інформація невідома позивачу, про це потрібно зазначити.

Більш того, пунктом 4 частини 3 статті 175ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких сторони вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення. Оскільки позивач не зазначила обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких вона звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог. Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто, бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Так, статтею 15ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно положень статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

В порушення зазначеної норми, позивач, заявляючи в прохальній частині позову вимогу до відповідачів про внесення змін у свідоцтво про право на спадщину за законом, не вказує передбачений законом спосіб захисту свого права або інтересу, не обґрунтовує залучених відповідачів у справу, не вказує передбачений чинним законодавством, які саме порушені її права та не посилається на норму закону, яка забезпечує її захист в судовому порядку, та не надає доказів на їх обґрунтування.

Викладене є недоліком позовної заяви, який має бути усунутий позивачем.

Відповідно до п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, однак в позовній заяві позивач не виклала вказаних обставин.

Таким чином, позивачу необхідно визначитись із нормами закону та уточнити норми матеріального права діючого законодавства, на які вона посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, враховуючи відповідні обставини та докази, визначивши правові підстави для звернення до суду із вказаною позовною заявою.

Крім того, згідно ч. 5ст. 177 ЦПК Українипозивач зобов`язана додати до позовної заяви всі наявні в неї докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте позивачем не додано жодного доказу на обґрунтування заявлених нею позовних вимог.

На підставі п. 7 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Окрім того, позивачем усупереч п. 8 ч. 3 ст.175ЦПК України не зазначено відомостей щодо наявності у неї або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також в порушення п. 9 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, проте, позовна заява не містить зазначеного підтвердження.

Більш того, частинами 4, 5 ст.95ЦПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому законодавством; учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу, оригіналу який знаходиться у нього своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року за № 55.

Так, пункт 5.27 цього стандарту зазначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачповинен додатидо позовноїзаяви їїкопії такопії всіхдокументів,що додаютьсядо неї,відповідно докількості відповідачіві третіхосіб,оскільки позивачемне долученодо позовноїзаяви їїкопії такопії всіхдокументів,що додаютьсядо неї,для відповідача,а тому позивачу слід додати до виправленої позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї та для відповідача із засвідчення підпису позивача і зазначенням дати такого засвідчення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Отже, вищевказані вимоги закону позивачем не виконані, таким чином, згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання нею копії ухвали, усунути зазначені недоліки.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Друга дніпровська державна нотаріальна контора Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, про перерозподіл спадщини та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання нею копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.П. Терещенко

.