Рішення № 117330989, 26.02.2024, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/10366/23

(2/199/777/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

26.02.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Циганок К.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

АТ "Сенс Банк" звернулось до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 26.12.2021 р. укладено угоду про надання споживчого кредиту № 592469012, відповідно до вимог якої АТ «Альфа банк» зобов`язався надати відповідачу кредит, а останній зобов`язувався в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачеві кредит.

Однак, у порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував в результаті чого станом на 22.01.2023 року має заборгованість за кредитом в розмірі 36456 грн 34 коп.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 26 грудня 2021 року ОСОБА_1 підписано оферту на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 592469012. Згідно з умовами вказаної оферти ОСОБА_1 запропонував акціонерному товариству «Альфа-Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб (угода).

Підставою для угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ним та банком. Умовами для укладення угоди є: сума кредиту: 39112,10 грн.; процентна ставка річних: 0,01%, (тип ставки фіксована); строк кредиту: 24 місяців.

Під час користування кредитом пропонує банку надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та договором за надання яких пропонує встановити комісійну винагороду, а саме: а) за надання кредиту 0,00% від суми кредиту, зазначеної в цій оферті на укладення угоди без ПДВ; б) за обслуговування кредиту 0,00% від суми кредиту, зазначеної в цій оферті без ПДВ. Дата повернення кредиту 28.12.2023 року.

Для повернення заборгованості за угодою пропонує використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у банку. Кредитні кошти надаються позичальнику для повернення заборгованості за кредитним договором №592469012 від 26 грудня 2021 року, а способом видачі коштів є переказ їх на рахунок позичальника, відкритий в АТ «Альфа-Банк».

В додатку №1, що є невід`ємною частиною угоди, пропонує визначити: детальний розпис складових загальної вартості кредиту реальної річної процентної ставки; графік платежів з повернення кредиту, сплата відсотків за його користування, сум комісійної винагороди та інших платежів за угодою.

Всі відносини між відповідачем та банком, що не врегульовані угодою, пропонує врегулювати договором, який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, додатково до тих, що вказані в угоді, і є невід`ємною частиною угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку: www.alfabank. ua.

Також ОСОБА_1 підписав додаток №1 до угоди про надання кредиту від 26 грудня 2021 року, графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням всіх супутніх послуг.

Акцептом на пропозицію на укладання угоди про надання споживчого кредиту від 26 грудня 2021 року АТ «Альфа-Банк» прийняло пропозицію ОСОБА_1 на укладення споживчого кредиту.

З паспорта споживчого кредиту вбачається, що сторонами за вказаним кредитним договором узгоджено суму кредиту 39112,10 грн 47 коп., строк кредитування - 24 міс., процентну ставку 0,01 % річних.

Як вбачається з меморіального ордера №813333542 від 28 грудня 2021 року та виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 39112,10 грн 47 коп. за кредитним договором № 592469012 від 26 грудня 2021 року.

На підтвердження наявної заборгованості відповідача надано розрахунок заборгованості за кредитом у гривні, відповідно до якого відповідач станом на 22.01.2023 року має заборгованість за кредитом у сумі 35853 грн 04 коп., заборгованість по відсотках 3,30 грн., заборгованість по комісії в сумі 600 гр., а всього 36456 грн 34 коп.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк», запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

Отже, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини, зокрема, між ними укладено договір кредиту. При укладенні договору сторони керувались ст. 634 ч. 1 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідност. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за вищевказаним кредитним договором не виконав, порушив строки погашення кредиту та відсотків за його користування, що стверджується розрахунком заборгованості за кредитом, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у сумі 35853 грн 04 коп., заборгованість по відсотках 3,30 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за договором, суд зазначає наступне.

У п. 1 б оферти на укладення угоди про надання кредиту № 592469012 від 26 грудня 2021 передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту - 3 % від суми кредиту, зазначеної в акцепті на укладення угоди.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі № 363/1834/17 (пункт 27).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 28).

Інакше кажучи, у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункт 31.25).

Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов`язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункти 29-31).

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, умови договору №592469012 від 26.12.2021 року щодо сплати комісії в розмірі 600 грн. за обслуговування кредиту є нікчемними, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Суд також вважає, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користьАТ «Сенс Банк»2684,00 грн. судового збору, що був сплачений позивачем при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 200, 258, 259, 263-265ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) заборгованість за кредитним договором № 592469012 від 26 грудня 2021 року в розмірі 35856,34 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом у сумі 35853,04 грн.; заборгованість по відсотках 3,30 грн., а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 2684,00 грн., а всього 38540 ( тридцять вісім тисяч п`ятсот сорок) гривень 34 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Руденко