Рішення № 117321442, 29.02.2024, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1285/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді - Тустановського А.О.,

за участю секретаря - Щербини О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 19 червня 2021 року між сторонами був укладений кредитний договір №1001902543801, відповідно до якого банк надав відповідачу на споживчі потреби кредит у розмірі 100 000 грн. 00 коп. зі строком користування протягом 36 місяців, а відповідач зобов`язалася щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в термін до 19 червня 2024 року, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % річних від суми заборгованості за кредитом та щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99 %.

Крім того, 14 грудня 2021 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1002045483801, відповідно до якого банк надав останній на споживчі потреби кредит у розмірі 100 000 грн. 00 коп. зі строком користування протягом 36 місяців, а відповідач зобов`язався щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в термін до 14 грудня 2024 року, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,010 % річних від суми заборгованості за кредитом та щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99 % від суми кредиту.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором.

Проте відповідачка умови договорів належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 18 червня 2023 року утворилася заборгованість:

- по кредитному договору №1001902543801 від 19 червня 2021 року в розмірі 124630 грн. 45 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 77 780 грн. 30 коп., заборгованість за процентами в розмірі 9 грн. 51 коп., заборгованість за комісією в розмірі 46 840 грн. 64 коп.;

- по кредитному договору № 1002045483801 від 14 грудня 2021 року в розмірі 142 636 грн. 40 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 94 445 грн. 22 коп., заборгованість за процентами в розмірі 11 грн. 77 коп., заборгованість за комісією в розмірі 48 179 грн. 41 коп.

На підставі викладено позивач просить стягнути з ОСОБА_1 по кредитному договору №1001902543801 від 19 червня 2021 року в розмірі 124630 грн. 45 коп. та по кредитному договору № 1002045483801 від 14 грудня 2021 року в розмірі 142 636 грн. 40 коп., що загалом складає у сумі 267 266,85 грн. та судовий збір.

29 січня 2024 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що відповідно із абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь - які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь - яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Тобто комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закон України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року) щодо платності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованостей за комісіями: за Кредитним договором 1 - Заява № 1001902543801 від 19.06.2021 року в розмірі 46 840,64 грн. та за Кредитним договором 2 - Заява № 1002045483801 від 14.12.2021 в розмірі 48 179,41 грн., не підлягають задоволенню.

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором 1-Заява № 1001902543801 від 19.06.2021 року, доданого до позовної заяви, відповідачем сплачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 24 919,36 грн. Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором 2 - заява № 1002045483801 від 14.12.2021 року, доданого до позовної заяви, відповідачем сплачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 6138,89 грн. З урахуванням того, що умова договору про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемної, і сплата вказаної комісії є незаконною, то вищезазначені суми сплаченої комісії повинні бути зараховані в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту. Зважаючи на те, що за Кредитним договором - Заява № 1001902543801 від 19.06.2021 року, заборгованість за тілом кредиту складає 77 780,30 грн., а комісію за вказаним договором сплачено в розмірі 24 919,36 грн., то задоволенню підлягає вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 52 860,94 грн., з розрахунку 77 780,30 грн. - 24 919,36 грн..

Приймаючи до уваги, що за Кредитним договором 2 - Заява № 1002045483801 від 14.12.2021 року, заборгованість за тілом кредиту складає 94 445,22 грн., а комісію за вказаним договором сплачено в розмірі 6138,89 грн., то задоволенню підлягає вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 88306,33 грн., з розрахунку: 94445,22 грн. - 6138,89 грн.. Отже, з урахуванням викладеного, позовні вимоги АТ «ПУМБ» підлягають частковому задоволенню, а саме: за Кредитним договором № 1001902543801 від 19.06.2021 року в розмірі 52870,45 грн., з яких: 52 860,94 грн. - заборгованість за кредитом та 9,51 грн. - заборгованість за процентами; за Кредитом договором № 1002045483801 від 14.12.2021 рік в розмірі 88318,10 грн., з яких: 88306,33 грн. - заборгованість за кредитом та 11,77 грн. - заборгованість за процентами, а всього: 141 188,55 грн.

Представник позивача АТ "Першого Українського Міжнародного Банку" в судове засідання не з`явився, але в позовній заяві зазначено про розгляд справи у відсутність представника позивача, просить позов задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, але до суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та відповідача, в зв`язку із його хворобою, просить позовні вимоги задовольнити частково, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву. Крім того надав в письмовій формі дебати в яких зазначив, що положення зазначених Кредитних договорів про нарахування комісій є нікчемними, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованостей за комісіями: за Кредитним договором від 19.06.2021 року в розмірі 46840,64 грн. та за Кредитним договором від 14.12.2021 року в розмірі 48179,41 грн. не підлягають задоволенню. Згідно розрахунків заборгованості: за Кредитним договором від 19.06.2021 року відповідачем сплачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 24919,36 грн. та за Кредитним договором від 14.12.2021 року в розмірі 6138,89 грн. З врахуванням того, що умови договору про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною, і сплата вказаної комісії є незаконною, то вищезазначені суми сплаченої комісії повинні бути зараховані в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за процентами. Зважаючи на те, що Кредитним договором від 19.06.2021 року заборгованість за тілом кредиту складає 77780,30 грн. і заборгованість за процентами - 9,51 грн., а комісію за вказаним договором сплачено в розмірі 24919,36 грн., то задоволенню підлягає вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 52851,43 грн., з розрахунку: 77780,30 грн. - (24919,316 грн. -9,51 грн.) Приймаючи до уваги, що за Кредитним договором від 14.12.2021 року заборгованість за тілом кредиту складає 94445,22 грн. і заборгованість за процентами - 11,77, а комісію за вказаним договором сплачено в розмірі 6138,89 грн., то задоволенню підлягає вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 88294,56, з розрахунку: 94445,22 грн. -(6138,89 грн.-11,77 грн.). Просить суд позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорами задовольнити частково, стягнути за Кредитним договором - Заява № 1001902543801 від 19.06.2021 року заборгованість за тілом кредиту в розмірі 52851,43 грн. та за Кредитним договором - Заява № 1002045483801 від 14.12.2021 року заборгованість за тілом кредиту в розмірі 88294,56 грн.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 червня 2021 року між Акціонерним товариством «Першим Українським Міжнародним Банком» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1001902543801 у вигляді заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якого банк надав відповідачу на споживчі потреби кредит у розмірі 100 000 грн. 00 коп. зі строком користування протягом 36 місяців, а відповідач зобов`язалася щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в термін до 19 червня 2024 року, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % річних від суми заборгованості за кредитом та щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99 % (а.с. 17-18)

14 грудня 2021 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1002045483801 у вигляді заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якого банк надав останній на споживчі потреби кредит у розмірі 100 000 грн. 00 коп. зі строком користування протягом 36 місяців, а відповідач зобов`язався щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в термін до 14 грудня 2024 року, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,010 % річних від суми заборгованості за кредитом та щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99 % від суми кредиту (а.с. 21 на звороті - 23).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Згідно наданих позивачем розрахунків, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договорів щодо своєчасної сплати грошових коштів, станом на 18 червня 2023 року утворилася заборгованість: по кредитному договору №1001902543801 від 19 червня 2021 року в розмірі 124630 грн. 45 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 77 780 грн. 30 коп., заборгованість за процентами в розмірі 9 грн. 51 коп., заборгованість за комісією в розмірі 46 840 грн. 64 коп.; по кредитному договору № 1002045483801 від 14 грудня 2021 року в розмірі 142 636 грн. 40 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 94 445 грн. 22 коп., заборгованість за процентами в розмірі 11 грн. 77 коп., заборгованість за комісією в розмірі 48 179 грн. 41 коп. (а.с. 43-45).

За положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Укладені між сторонами кредитні договори не містять умови, відповідно до яких банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині, а тому, згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Виходячи з мети законодавчого захисту прав споживача як більш вразливої та незахищеної сторони у договорі (в якому одна сторона є фахівець, а інша - ні), закон має на меті захистити право споживача бути обізнаним з умовами договору, що укладається, на зрозумілій для нього мові, коротко і прозоро, без прихованих невигідних для нього наслідків та умов, з метою уникнення ситуації, коли для належного розуміння договору та його умов споживач мав би детально аналізувати об`ємний матеріал, і з метою уникнення викривлення дійсного волевиявлення позичальника-споживача. Дані вимоги закону не мали на меті надати споживачу формальні підстави для подальшого визнання укладеного договору недійсним. Споживач (позичальник) не звільнений від обов`язку бути добросовісним при укладенні договору, що означає повне з`ясування позичальником умов договору (тобто умов, на яких йому кредитор видасть кредитні кошти, і які наслідки він матиме для себе) до підписання договору і відповідно до отримання позичальником на підставі підписаного договору кредитних коштів, а не навпаки.

Згідно ч.4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», в разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

На адресу відповідача позивачем було направлено письмові вимоги (повідомлення) вих. №32, № 33 від 18 червня 2023 року про виконання зобов`язання щодо погашення кредитної заборгованості достроково не пізніше 30 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення. Доказів отримання вказаних поштових відправлень матеріали справи не містять (а.с. 38 на звороті - 39, а.с.39 на звороті - 40).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо платності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Пунктами 5 спірних кредитних договорів встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, яка становить 2990 грн. щомісячно, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення плати за обслуговування кредиту передбачена й у графіку щомісячних платежів, який є частиною кредитних договорів від 19 червня 2021 року та 14 грудня 2021 року.

Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, а відтак положення пунктів 5 кредитних договорів, укладених 19 червня 2021 року та 14 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у терміни та у розмірах, визначених умовами кредитних договорів та у графіках щомісячних платежів, є нікчемними.

За такого, нарахування банком комісії за обслуговування кредитної заборгованості є неправомірними, а відтак банк не має права й вимагати її сплати від відповідача.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку за кредитним договором №1001902543801 від 19 червня 2021 року в рахунок погашення комісії ОСОБА_1 було сплачено 24919,36 грн. (а.с. 44)

Умовами договорів не встановлено черговість погашення кредитної заборгованості, а відтак за положеннями статті 534 ЦК України у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання, у другу чергу сплачуються проценти і неустойка, у третю чергу сплачуються основна сума боргу.

За положеннями статі 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Таким чином, сплачена сума комісії підлягає зарахуванню в першу чергу на погашення процентів, а потім на тіло кредиту, отже заборгованість за кредитним договором №1001902543801 від 19 червня 2021 року станом на 18 червня 2023 року, яка підлягає стягненню з відповідача становить 52 870,45 грн. (77780,30 грн. - (24919,316 грн. -9,51 грн.)), яка складається із заборгованості тілом кредиту.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку за кредитним договором №1002045483801 від 14 грудня 2021 року в рахунок погашення комісії ОСОБА_1 було сплачено 6138,89 грн. (а.с. 45)

Таким чином, сплачена сума комісії підлягає зарахуванню в першу чергу на погашення процентів, а потім на тіло кредиту, отже заборгованість за кредитним договором №1002045483801 від 14 грудня 2021 року станом на 18 червня 2023 року, яка підлягає стягненню з відповідача становить 88318,10грн. (94445,22 грн. -(6138,89 грн.-11,77 грн.)), яка складається із заборгованості тілом кредиту.

Враховуючи вищевикладене , суд дійшов висновку що позов Банку підлягає частковому задоволенню, а саме стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором № 1001902543801 від 19.06.2021 року, що утворилася станом на 18.06.2023 року, в розмірі 52 870 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот сімдесят) гривень 45 (сорок п`ять) копійок, яка складається з заборгованості за кредитом; заборгованість за кредитним договором № 1002045483801 від 14.12.2021 року, що утворилася станом на 18.06.2023 року, в розмірі 88 318 (вісімдесят вісім тисяч триста вісімнадцять) гривень 10 (десять) копійок, яка складається з заборгованості за кредитом .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь судовий збір, враховуючи, що позов задоволено частково, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 1694,26 грн. судового збору (141188,55 (сума, задоволена судом) х 3207,20 (сума судового збору за позовну заяву):267266,85 (загальна сума позову).

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь позивача Акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний Банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829):

-заборгованість за кредитним договором № 1001902543801 від 19.06.2021 року, що утворилася станом на 18.06.2023 року, в розмірі 52 870 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот сімдесят) гривень 45 (сорок п`ять) копійок, яка складається з заборгованості за кредитом;

-заборгованість за кредитним договором № 1002045483801 від 14.12.2021 року, що утворилася станом на 18.06.2023 року, в розмірі 88 318 (вісімдесят вісім тисяч триста вісімнадцять) гривень 10 (десять) копійок, яка складається з заборгованості за кредитом.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний Банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) судовий збір в сумі 1694 (одна тисяча шістсот дев`яносто чотири) гривні 26 (двадцять шість) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 лютого 2024 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський