Рішення № 117318995, 28.02.2024, Селидівський міський суд Донецької області

№ 242/1518/23 № 2/242/26/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28лютого 2024року Селидівськийміський судДонецької областіу складі:головуючого суддіЧеркова В.Г.,при секретаріКлименко А.В.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гейко Валерій Іванович, до Донецької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла у місті Донецьку. Позивач звернувся на території міста Дніпра до відділу РАЦС з заявою про отримання свідоцтва про смерть державного зразка України, проте йому було відмовлено у його видачі, тому він був вимушений звертатись до суду з заявою про встановлення факту смерті його матері. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2023 року було встановлено факт того, що мати позивача ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Донецьк у віці 81 рік. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу було відмовлено позивачу у видачі свідоцтво про право на спадщину, оскільки було пропущено шестимісячний строк звернення із заявою для прийняття спадщини з дня смерті матері. Вважає, що пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері є незначним, і пропущений він з поважної причини, просив визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяви та клопотання сторін.

Надана заява про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03.10.2023 року відкрито провадження у справі, витребувані докази за клопотанням позивачки.

Ухвалою суду від 30.11.2023 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 20.12.2023 року за клопотанням представника позивача було витребувано докази по справі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справіDelcourt v. BelgiumСуд зазначив, що„у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справіBellet v. FranceСуд зазначив, що„стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі"Странніков проти України", де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі „розумності строку".

У справі «Dilipak and Karakaya v. Turkey» (№ № 7942/05, 24838/05, рішення від 04.03.2014 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що можливість для сторін взяти участь у судовому розгляді випливає з предмету та мети статті 6 Конвенції, взятої вцілому. Крім того, принципи змагальності судового процесу та рівності сторін, навряд чи можливі без участі сторін у розгляді. ЄСПЛ наголосив, що система Конвенції вимагає від договірних держав вживати необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції. Це передбачає, насамперед, що особи, стосовно яких судові провадження були розпочаті, повинні бути проінформовані про цей факт. Таким чином, в контексті указаної справи ЄСПЛ вирішував питання, чи прийняла влада необхідні заходи для повідомлення одного із заявників про порушення судового розгляду, і чи відмовився останній від свого права; якщо ні, то чи міг заявник домогтися нового змагального розгляду відповідно до національного законодавства.

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд, дослідивши надані матеріали та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.

ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю позивача.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Сидельковської Ю.Ю. із заявою про прийняття спадщини.

Постановою від 14.09.2023 року у вчиненні нотаріальних дій було відмовлено, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

На виконання ухвали суду від 20.12.2023 року, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сидельковською Ю.Ю. докази для дослідження їх у судовому засіданні не надані.

Однак, зазначені обставини встановлені з документів в матеріалах справи.

Як підставу поважності пропуску строку для звернення до нотаріальної контори позивач зазначає військовий стан та бойові дії, що ускладнювало можливість подання заяви в установлені законом строки.

Суд вважає, що причини пропуску строку для звернення до нотаріальної контори, на які посилається позивач, є поважними, а тому позовну заяву слід задовольнити.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У відповідності ст. 1269 ЦК України заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В той же час, відповідно до ст.ст.1273-1275ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Пропуск строку позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, необхідною умовою застосування вказаної правової норми є поважність пропуску строку для прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач через поважні причини пропустив строк на прийняття спадщини. Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 200, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ,та мешкаєза адресою: АДРЕСА_2 , в інтересах якого діє адвокат Гейко Валерій Іванович, до Донецької міської ради, код ЄДРПОУ 26502957,юридична адрес:Донецька область,м.Краматорськ,вул. Транспортна,буд.2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з часу набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2024 року.

Суддя В.Г. Черков