Ухвала суду № 117308964, 26.02.2024, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

26.02.2024

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/359/24

Провадження № 1-кп/553/599/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року м.Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023170000000154 від 29.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України,

в с т а н о в и в:

На розгляд Ленінського районного суду м.Полтави надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру судових розслідувань за №22023170000000154 від 29.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України.

Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою суду від 13.02.2024 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч. ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України з викликом учасників судового провадження.

У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку застосованого у відношенні обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, яке вмотивовано продовженням існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та неможливістю застосування інших більш м`яких запобіжних заходів.

Обвинувачений ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора не заперечував, захисник ОСОБА_7 підтримала позицію обвинуваченого.

Вирішуючи заявлене клопотання, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, суд вказує, що у відповідності до ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який, у відповідності до вимог ст.183 КПК України, застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихч.6, ч.8 ст.176 цього Кодексу.

Згідно із ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, зокрема, передбачених статтями109-114-2 КК України, за наявності ризиків, зазначених уст.177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначенийп.5 ч.1 ст.176 КПК України тримання під вартою.

Статтею 177КПК Українипередбачено,що метоюзастосування запобіжногозаходу єзабезпечення виконанняобвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам,переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор і недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішення питання доцільності продовження строку раніше застосованого запобіжного заходу залежить насамперед від того чи продовжують існувати заявлені ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Згідно положень п."С" ст.5 вказаної Конвенції, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Заслухавши доводи учасників судового провадження щодо продовження строку запобіжного заходу, колегія суддів вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено той факт, що ризики визначені ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились і продовжують існувати, та те, що інший, більш м`який запобіжний захід наразі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та у відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, вік, соціальні зв`язки, майновий стан.

Крім того, згідно листа Верховного Суду від 03.03.2022 року №1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 наразі призначено підготовче судове засідання.

ОСОБА_6 пред`явлено звинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України, одне з яких у відповідності до ст.12 цього кодексу, відноситься до особливо тяжких та під загрозою покарання обвинувачений може ухилитись від суду. Також перебуваючи поза контролем обвинувачений може продовжити вчинення кримінальних правопорушень у яких обвинувачується або вчинити інше.

Заслухавши думку учасників судового провадження та перевіривши наявні матеріали, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали та продовжують існувати, і альтернативні запобіжні заходи наразі не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим ризиками. За таких обставин колегія суддів доходить висновку про необхідність продовження запобіжного заходу із визначенням його строку у межах 60 днів без визначення розміру застави.

Так, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177,178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1,258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437- 442 КК України.

Строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч.1 ст.197 КПК України).

Одночасно, у підготовчому судовому засіданні прокурор прохав призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Обвинувачений та його захисник проти призначення справи до судового розгляду заперечень не мали.

З`ясувавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що згаданий обвинувальний акт підсудний Ленінському районному суду м.Полтави. Підстав для повернення обвинувального акту прокурору або закриття провадження не виявлено. Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні, з викликом учасників судового провадження.

Враховуючи, що під час підготовчого судового засідання були вирішені передбачені ст.315 КПК України питання, суд вважає за можливе завершити підготовку та призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.316 згаданого Кодексу, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314-316 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

На підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №22023170000000154 від 29.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України, призначити судовий розгляд на 05.03.2024 об 11 год. 00 хв. в залі судових засідань Ленінського районного суду м.Полтави.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні, за участі учасників судового провадження.

Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, до 25.04.2024 включно, без визначення застави.

Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії судового рішення. В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає..

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_3

Суддя ОСОБА_2