Рішення № 117262391, 07.02.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4069/23

Провадження № 2/344/355/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О.

за участі секретаря Бурянна Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький Володимир Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

в позові вказано, що 30.05.2019 року між позивачем та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест фінанс» було укладено договір №10000581291 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався надати позичальнику кредит 5000 грн. на строк 30 днів (по 29.06.2019 року) під 474,5 % річних (1,3 % денних). Таким чином, кредитним договором було передбачено розмір процентів за ст.1048 ЦК України та неустойки, відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України. 22.12.2021 року третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною було вчинено виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №58195) про примусове стягнення із позивача на користь відповідача 12056,00 грн. за період з 11.05.2021 року по 30.11.2021 року із яких: 12 006,00 грн. заборгованість по вищезазначеному кредитному договору, у т.ч.: 5 000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 7 006,00 грн. - прострочена заборгованість по процентами за період з 11.05.2021 року по 30.11.2021, тобто за 203 календарні дні; 50,00 грн. витрати відповідача за вчинення виконавчого напису. Із вказаного виконавчого напису вбачається, що право вимоги за вказаним кредитним договором до відповідача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло від кредитора ТОВ «ФК «Інвест фінанс» на підставі договору факторингу 11052021 від 11.05.2021 року. 03.08.2022 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Івано- Франківської області Витвицького Володимира Васильовича за заявою відповідача було відкрито виконавче провадження №69555955 про примусове виконання вищезазначеного виконавчого напису, що підтверджується відомостями інформацією із Автоматизованої системи виконавчого провадження. Вчинення вищезазначеного виконавчого напису та звернення його до примусового виконання є неправомірним у зв`язку із: 1) вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не є нотаріально посвідченим; 2) щодо заборгованості, яка не є безспірною; 3) на підставі заяви особи, яка не є кредитором.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позов підтримував.

Відповідач подав суду відзив, в якому зазначив, що позов є безпідставним та необгрунтованим. Відповідач вважає, що ним виконано вимоги, передбачені п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та подано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарі Миколаївні вичерпний перелік документів для вчинення виконавчого напису, а саме:1) Оригінал кредитного договору та Розрахунок заборгованості за кредитним договором, а отже виконавчий напис, вчинений 22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за № 58195, щодо стягнення з Позивача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості в розмірі 12056 грн. не підлягає визнанню такими, що не підлягає виконанню, оскільки зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною. Крім того, твердження позивача є помилковим щодо пропуску вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, адже право вимоги виникло у відповідача 11 травня 2021 року і до моменту звернення відповідача до нотаріуса для вчинення виконавчого напису 22.12.2021 минуло менше трьох років. Просив розгляд справи здійснювати за відсутності Відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено наступні обставини.

30.05.2019 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» та позивачем укладено договір №10000581291 про надання споживчого кредиту

22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною було вчинено виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №58195) про примусове стягнення із позивача на користь відповідача 12056,00 грн. за період з 11.05.2021 року по 30.11.2021 року із яких: 12 006,00 грн. заборгованість по вищезазначеному кредитному договору, у т.ч.: 5 000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 7 006,00 грн. - прострочена заборгованість по процентами за період з 11.05.2021 року по 30.11.2021, тобто за 203 календарні дні; 50,00 грн. витрати відповідача за вчинення виконавчого напису.

Згідно інформації про виконавче провадження на підставі виконавчого напису від 22.12.2021 №58195 відкрито виконавче провадження №69555955.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановленихзаконом.

В ст.88Закону України«Про нотаріат»вказано,що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Відповідно доп.2постанови КабінетуМіністрів Українивід 29червня 1999р.№ 1172«Про затвердженняпереліку документів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів» дляодержання виконавчогонапису додаються: а)оригінал кредитногодоговору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України Про нотаріат ). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Однак, позивачем заперечено заборгованість та вказано в позові, що вона не є безспірною.

В обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання, а також встановлення моменту виникнення права вимоги. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

В ч. 1 ст. 12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

В ч. 3 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, обов`язок надання суду доказів на спростування позову процесуальним законом покладено безпосередньо на відповідача.

В ч. 2 ст. 13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч. 5 ст. 81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В ч. 7 ст. 81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов?язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов?язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

В постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 137/1666/16-ц вказано, що «Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Суд взагалі не надав жодної оцінки документам на підтвердження безспірності заборгованості, не перевірив факт надання стягувачем нотаріусу всіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості та встановлюють прострочення виконання зобов`язання, не перевірив дотримання нотаріусом при вчиненні виконавчого напису всіх вищезазначених вимог закону. Більш того, в матеріалах справи узагалі відсутній примірник кредитного договору, а суд не встановив, на яку суму, строк та на яких умовах його було видано».

Отже, відповідно до ст. 81 ЦПК України та змісту постанови Великої Палати Верховного Суду в справі № 137/1666/16-ц позивачу та відповідачу належить довести перед судом оцінку документів на підтвердження безспірності заборгованості, факт надання стягувачем нотаріусу всіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості та встановлюють прострочення виконання зобов`язання, дотримання нотаріусом при вчиненні виконавчого напису всіх вимог закону, суму, строк, умови отримання позики.

Відповідачем не надано суду документів, на підставі якого було вчинено виконавчий напис нотаріусом, та які підтверджують безспірність заборгованості, розрахунок заборгованості, у зв`язку з чим неможливо встановити яким чином відбулося нарахування заборгованості.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.

Стаття 141 ЦПК України визначає порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, тому суд дійшов висновку про стягнення судового збору у розмірі 1073, 60 грн з відповідача в дохід держави.

Тому з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 1073 гривень 60 копійок на користь держави.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

У Х В А Л И В:

визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Тамари Миколаївни від 22.12.2021 року №58195 про стягнення із позивача на користь відповідача 12 056,00 грн., з яких 12 006,00 грн. заборгованість по вищезазначеному кредитному договору, зокрема: 5000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 7006,00 грн. - прострочена заборгованість по процентами за період з 11.05.2021 року по 30.11.2021, тобто за 203 календарні дні; 50,00 грн. витрати відповідача за вчинення виконавчого напису.

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на користь держави судовий збір у розмірі 1073, 60 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Бородовський С.О.