Ухвала суду № 117252988, 23.02.2024, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

23.02.2024 227/505/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 року м. Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Притуляк С.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`ю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та розподіл спадкового майна, третя особи Служба у справах дітей Добропільської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

До Добропільського міськрайонного суду Донецької області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`ю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та розподіл спадкового майна, третя особи Служба у справах дітей Добропільської міської ради.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 08.02.2024 року вказана цивільна справа була передана на розгляд судді Здоровиці О.В.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14.02.2024 року суддя Здоровиця О.В. взяла самовідвід від розгляду цієї справи. Справу було передано до канцелярії суду для виконання вимог ст. 33 ЦПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 22.02.2024 року на підставі розпорядження № 21 від 22.02.2024 року вказана цивільна справа була передана на розгляд судді Притуляка С.А.

Ознайомившись з матеріалами цивільної справи, вважаю за необхідне заявити про самовідвід від розгляду цієї справи, з огляду на таке.

Як вбачається з позовної заяви, відповідачем у даній справі є ОСОБА_2 .

Відповідно до розпорядження начальника міської військової адміністрації Покровського району Донецької області № 82 з 17.02.2023 року ОСОБА_2 є діючим присяжним Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Відповідно до ч. 3 ст. 68 ЦПК України на присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов`язків із здійснення правосуддя.

Отже, присяжний, це особа, яка у випадках, передбачених законом, здійснює разом із суддею правосуддя та, під час виконання присяжним обов`язків із здійснення правосуддя, прирівнюється за своїм правовим статусом до судді.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно із частиною 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до частин 1, 2, 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Згідно зі ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення неупередженого рішення у справі, або в тому випадку, коли у розумного спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Неупередженість судді є необхідною умовою для належного виконання ним або нею своїх обов`язків. Вона виявляється не лише у змісті рішення, але й в процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Суддівська неупередженість пов`язана як із фактичною об`єктивністю, так і з об`єктивністю, як її сприймає розумний спостерігач. У судових справах перевірка на конфлікт інтересів повинна стосуватися як фактичних конфліктів між приватними інтересами судді та обов`язком здійснення неупередженого правосуддя, так і обставин, за яких розумний спостерігач обґрунтовано (міг би) спостерігав би конфлікт.

Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді (Резолюція 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) суддя повинен взяти самовідвід від участі у будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , яка є відповідачем у вказаній справі, є діючим присяжним у Добропільському міськрайонному суді Донецької області та у визначених законом випадках, разом із суддями Добропільського міськрайонного суду Донецької області, здійснює правосуддя та прирівнюється до їх правового статусу під час здійснення правосуддя.

Зазначені обставини, можуть викликати у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви в моїй неупередженості та безсторонності як судді при розгляді вказаної справи.

Але в той же час вважаю за необхідне зазначити, що підстав стверджувати, що суддя Притуляк С.А., може виявити необ`єктивність чи упередженість при розгляді справи, у якій відповідачем є діючий присяжний Добропільського міськрайонного суду Донецької області не має.

Проте з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у моїй безсторонності з боку стороннього спостерігача, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, вважаю за необхідне взяти самовідвід.

Керуючись ст. ст. 36 41, 259 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Взяти самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та розподіл спадкового майна, третя особи Служба у справах дітей Добропільської міської ради.

Цивільну справу № 227/505/24 передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Притуляк