Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 523/2986/22
Провадження №2/523/1255/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" лютого 2024 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря Щербан О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
18 лютого 2022 року АТ «Кредобанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 26 серпня 2020 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав відповідачеві кредит у розмірі 400000 грн для власних потреб на умовах строковості, зворотності, платності, у безготівковій формі. Оскільки відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, станом на 21 січня 2022 року у відповідача утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 354200,27 грн, які позивач просить стягнути на його користь разом з понесеними судовими витратами.
25 травня 2022 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони у судове засідання не з`явилися, повідомлялися про слухання справи належним чином. У матеріалах справи є клопотання позивача про розгляд справи у його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідач неодноразово повідомлявся про дату, місце та час судового засідання за зареєстрованою адресою місця проживання шляхом направлення судової повістки, проте поштова кореспонденція поверталася до суду без вручення адресату з довідкою АТ «Укрпошта» - «За закінченням терміну зберігання».
Судом також враховуються судові повістки, направлені відповідачу у електронному вигляді на його номер телефону, зазначений під час оформлення кредиту, та на електронну пошту, повідомлену під час звернення до суду із клопотаннями.
Отже відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України він вважається таким, що повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив, із клопотаннями до суду не звертався.
Представниця відповідача адвокат Мазурик З.Я. також повідомлялася шляхом направлення судової повістки на електронну пошту, зазначену нею під час звернення до суду. Крім того, адвокат Мазурик З.Я. отримала доступ до матеріалів електронної справи та є користувачем підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».
І відповідач, і його представниця отримали у електронному вигляді матеріали справи на ознайомлення, відзив на позов не подавали.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи встановлено, що 26 серпня 2020 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Кредобанк» кредитний договір № СL-287855, відповідно до якого банк надав відповідачеві кредит у розмірі 400000 грн, з яких 113950 грн на поточні потреби на рахунок позичальника, 286050 грн на погашення заборгованості позичальника перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором від 12 червня 2019 року на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк», строком на 60 місяців до 25 серпня 2025 року зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 35 % річних.
Загальна сума щомісячного платежу визначена у додатку №1 до Договору кредиту та становить 14325 грн.
Сплата процентів, суми кредиту та інших платежів здійснюється відповідачем щомісячно ануїтетними платежами у розмірі та в період встановленими у Додатку № 1 до кредитного договору з 19 по 26 число кожного місяця наступного за звітним, починаючи з 26 серпня 2020 року до 25 серпня 2025 року.
У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань з повернення грошових коштів для погашення заборгованості за кредитними договором, відповідно до розрахунку станом на 21 січня 2022 року загальна заборгованість за кредитним договором склала 354200,27 грн, з яких заборгованість за тіло кредитом 352028,01 грн, заборгованість за відсотками 2172,26 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Кредобанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами та неустойку.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
З виписок за картковими рахунками, відкритими на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що позичальник користувався кредитними коштами та частково виконував свої кредитні зобов`язання щодо повернення цих коштів.
З метою досудового врегулювання спору 22 листопада 2021 року на адресу ОСОБА_1 направлялася вимога про виконання договірних зобов`язань у добровільному порядку, проте відповідачем виконана не була.
Жодних заперечень щодо розміру заборгованості зі сторони відповідача не надходило.
На підставі викладеного, оцінюючі зібрані у справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання договірного зобов`язання, суд вважає, що пред`явлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що є порушенням грошового зобов`язання.
За нормами ст.137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат правничої допомоги позивачем надано договір про надання правової допомоги від 01 вересня 2021 року, складений між АТ «Кредобанк» та Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Аксіліум», за умовами якого клієнт сплачує гонорар за подання позову до суду 400 грн, за представництво у судовому процесі суду першої інстанції 500 грн, за отримання рішення суду 500 грн.
Отже, з відповідача підлягає стягненню правнича допомога у розмірі 1400 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача сплачений ним і документально підтверджений судовий збір в розмірі 5313 грн.
Керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268,273, 279, 280-283, 354-355 ЦПК України
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_2 ,зареєстроване місцепроживання заадресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026) заборгованість за кредитним договором CL-287855 від 26 серпня 2020 року в сумі 354200,27 грн, судовий збір у розмірі 5313 грн, а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 1400 грн.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення складено 20 лютого 2024 року.
Суддя
Судове рішення № 117238178, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси) було прийнято 20.02.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 523/2986/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: