Ухвала суду № 117230975, 26.02.2024, Барвінківський районний суд Харківської області

Справа № 611/596/23

Провадження № 2/611/27/24

У Х В А Л А

про витребування доказів

26 лютого 2024 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Коптєва Ю.А.,

секретаря Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства«СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

В провадженні Барвінківського районного суду Харківської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість.

Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Судові повістки, відповідно до вимог п. 2 ч.7 ст.128 ЦПК України, надсилалися у встановленому законом порядку.

Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Крім того, в силу вимог ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

В силу вимог ст. 84 ЦПК України: будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч.6); особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (ч. 7);у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч.8); притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази (ч.9).

Згідно п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства.

Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.).Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов`язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки спірні правовідносини виникли у зв`язку з порушенням позичальником умов кредитного договору, про які зазначає позивач в позовній заяві, посилаючись на ряд доказів, як на підтвердження отримання позичальником кредитних коштів та користування ними, суд, з метою повного та всебічного розгляду справи по суті, беручи до уваги зміст заявлених позовних вимог - стягнення заборгованості за кредитним договором, забезпечуючи баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства, вважає за необхідне витребувати у позивача докази, якими він обґрунтовує свої вимоги, а саме - детальний та розгорнутий розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідача перед банком, з конкретизованими за датами даними щодо суми боргу по тілу (в тому числі простроченому) кредиту, відсоткової ставки, що застосовується при нарахуванні відсотків, з зазначенням кількості днів простроченого зобов`язання, із зазначенням періоду нарахування всіх платежів, їх виду (відсотки, комісії, страхові платежі, штрафні санкції),суми сплачених позичальником строкових та прострочених процентів та суми комісії за обслуговування кредиту.

Суд також роз`яснює позивачеві, що відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребувано доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Судове засідання слід відкласти у зв`язку з витребуванням доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 84, 223, 260-261, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Витребувати від Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», місцезнаходження: вул. Велика Василівська, буд. 100, м. Київ, 03150, детальний та розгорнутий розрахунок заборгованості за кредитним договором №631275348 від 10 жовтня 2019 року, укладеним між ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та Акціонерним товариством «Альфа Банк», з конкретизованими за датами даними щодо суми боргу по тілу (в тому числі простроченому) кредиту, відсоткової ставки, що застосовується при нарахуванні відсотків, з зазначенням кількості днів простроченого зобов`язання, із зазначенням періоду нарахування всіх платежів, їх виду (відсотки, комісії, страхові платежі, штрафні санкції), суми сплачених позичальником строкових та прострочених процентів та суми комісії за обслуговування кредиту.

Розгляд цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відкласти на 14 годину 00 хвилин 20 березня 2024 року.

Ухвала підлягає виконанню протягом десяти днів з моменту її отримання для виконання. Ухвала є обов`язковою для виконання.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.А. Коптєв