Рішення № 11722739, 27.09.2010, Харцизький міський суд Донецької області

Справа 2-99/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2010 року Харцизький міський суд Донецької області

у складі головуючого судді ТКАЧЕНКО Л.Я

при секретарі РАНКОВОЇ О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харцизька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інвестиційна компанія Злата Рось» про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

05 листопада 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди. Просить суд стягнути з ТОВ „Інвестиційної компанії „Злата Рось” на його користь моральну шкоду в розмірі 50000грн. та визнати судом той факт, що зміна найменування з „Інвестиційна компанія „Злата Рось” на ТОВ„Інвестиційна компанія „Злата Рось” є порушення прав позивача.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.04.2008 року він уклав договір № 13393 з відповідачем про внесення інвестиційного внеску на депозитний рахунок з процентною ставкою по внеску 21 % річних з виплатою відсотків через рік. Ним було внесено 20000 грн. Він і раніше був клієнтом ТОВ „ Інвестиційна компанія «Злата Рось» та йому сплачувались відсотки, тому він і уклав вказаний договір. По закінченню терміну внеску він попередив відповідача за 30 календарних днів про повне розірвання договору. 16 квітня 2009 року він звернувся до відповідача, щоб повністю розірвати договір та одержати гроші з відсотками, проте отримав відповідь, що необхідно почекати або заключити договір на новий термін. Він відмовився, оскільки кошти йому були потрібні на операцію для його матері. Після цього він неодноразово звертався в компанію з проханням виплатити гроші. 23 травня 2009 року йому сплатили 1000 грн. і більше нічого не виплачували. До теперішнього часу відповідач користується його коштами не виконавши свої зобовязання. Він звертався до суду з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з відповідача на його користь грошових коштів по договору, яка була судом задоволена. Проте вважає, що відповідачем були порушені його права, зокрема право на інформацію, оскільки підприємство змінювало свою назву, чим зашкодило йому. Крім того грошові кошти йому необхідні для проведення невідкладної операції для його матері на очах, а через невиконання відповідачем своїх зобовязань він цього зробити не може. Таким чином вважав, що ТОВ ІК «Злата Рось» порушила його права не виконавши зобовязання та не виплативши належних йому грошей після закінчення договору, причинило йому моральну шкоду, нашкодивши здоровю його матері та порушило його права на майно. Завдану моральну шкоду він оцінює у 50000 грн., яку просив стягнути з відповідача.

16 квітня 2010року позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, просить замінити первісні вимоги «стягнути з ТОВ „Інвестиційної компанії „Злата Рось” на його користь моральну шкоду в розмірі 50000грн. та визнати судом той факт, що зміна найменування з „Інвестиційна компанія „Злата Рось” на ТОВ„Інвестиційна компанія „Злата Рось” є порушення його прав» на «стягнути з ТОВ „Інвестиційної компанії „Злата Рось” на його користь моральну немайнову шкоду в розмірі 50000грн. та визнати судом той факт, що зміна найменування з „Інвестиційна компанія „Злата Рось” на ТОВ„Інвестиційна компанія „Злата Рось” є порушення особистого немайнового права, пов»язане з виявленням недостовірної інформації в документованих та публічно оголошених відомостях та у договорі №13393 на той час, коли складався договір».

Позивач в судове засіданні дав свідчення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився по невідомим причинам, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином згідно п.9 ст. 74 ЦПК України (газета „Урядовий Кур”єр” від 10.09.2010р.) .

Суд в порядку ст..ст.224-225 ЦПК України вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача по наявним у справі доказам.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши думку позивача, вважає позов не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.04.2008 року між позивачем та ІК «Злата Рось» було укладено договір № 13393 (а.с.7), згідно якого позивач вніс вклад у розмірі 20000 грн., строком на 1 рік з 16.04.2008 року по 16.04.2009 року. Процентна ставка за користування вкладом складає 21 відсоток річних.

З копій заяв ОСОБА_1 (а.с.9, 10), вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про виконання ним своїх зобовязань та виплати йому належних за договором № 13393 від 16.04.208 року грошових сум, проте відповідач відмовив позивачу у виплаті банківського вкладу , що підтверджується остом відповідача від 10.06.2009 року за №26 (а.с.43).

Згідно копії договору №13393 від 16 квітня 2008року позивач у травні 2009року частково в сумі 1000грн. отримав виплату по вкладу (а.с. 7).

З копії судового наказу № 2-н-356/2009 від 19.08.2009 року вбачається, що з ТОВ «Інвестиційна компанія Злата Рось» було стягнуто на користь позивача грошові кошти за договором № 13393 від 16.04.2008 року в сумі 23200 грн. (а.с.16).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна компанія „Злата Рось” зареєстрована за адресою :03039, м. Київ, вул.. Ізюмська, буд.7 21 серпня 2006року (а.с.36).

Ухвалою Харцизького міського суду Донецької області було направлено в Голосіївський районний суд м. Києва судове доручення (а.с.78). Проте воно повернулося без виконання, оскільки відповідача за зазначеною адресою не знаходиться.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Разом з тим, всупереч зазначеної вище норми закону відповідач відмовляється виконувати взяті на себе зобовязання за договорами банківських вкладів.

Згідно ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Таким чином, виходячи з наведених вище обставин та вимог закону, суд вважає, що банк порушив умови виконання договорів банківських вкладів.

У відповідності до ст.1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

В договорі №13393 від 16.04.2008року зазначено, що ІК „Злата Рось” приймає вклад та зобовязується повернути внесену суму з процентами у термін, передбачений даним договором.

Клієнт має право на дострокове розірвання договору, попередивши про це в письмовій формі ІК не менш як за тридцять днів (а.с.7).

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, суд вважає, що відповідач своєю відмовою у поверненні банківських вкладів порушив вимоги ст.ст.1058, 1060, 1074 ЦК України, які не допускають обмежень прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду.

А тому , судовим наказом № 2-н-356/2009 від 19.08.2009 року , за заявою позивача ОСОБА_1 з ТОВ «Інвестиційна компанія Злата Рось» м. Київ було стягнуто на користь позивача грошові кошти за договором № 13393 від 16.04.2008 року в сумі 23200 грн. (а.с.16).

Згідно ст. 1 Закону України „Про інформацію” (надалі Закон) під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Згідно ст. 5 Закону основними принципами інформаційних відносин є:

- гарантованість права на інформацію;

- відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;

- обєктивність, вірогідність інформації;

- повнота і точність інформації;

- законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Згідно ст. 7 Закону субєктами інформаційних відносин є: громадяни України, юридичні особи, держава.

Згідно ст. 8 Закону обєктами Інформаційних відносин є документована або публічно оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоровя, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах.

Згідно ст. 9 Закону кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.

Згідно ст. 49 Закону у випадках коли правопорушенням, вчиненим субєктом інформаційної діяльності, завдано матеріальної та моральної шкоди фізичним або юридичним особам, винні особи відшкодовують її добровільно, або на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.. 11,15 ЦК України права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Під способами захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушення прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у ст. 16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданні, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім”ї та близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку із знащенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі і гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ „Інвестиційної компанії „Злата Рось” на його користь моральної немайнової шкоди в розмірі 50000грн. та визнання судом того факту, що зміна найменування з „Інвестиційна компанія „Злата Рось” на ТОВ„Інвестиційна компанія „Злата Рось” є порушення особистого немайнового права, пов»язане з виявленням недостовірної інформації в документованих та публічно оголошених відомостях та у договорі №13393 на той час, коли складався договір, яка була спричинена позивачу тим, що відповідач не повідомив його про зміну назви банківської установи не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи на момент укладання договору банківського вкладу №13393 від 16 квітня 2008року відповідач мав повне найменування ТОВ „Інвестиційна компанія „Злата Рось”. В період дії договору № 13393 від 16 квітня 2008року відповідач не змінював своє найменування, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна компанія „Злата Рось”, є юридичною особою, знаходиться за адресою:03039, м. Київ, вул.. Ізюмська, буд.7, державна реєстрація проведена 21 серпня 2006року, у звязку з чим , суд вважає що права позивача зокрема право на інформацію порушено не було. Тобто, відсутня протиправна поведінка та вина відповідача перед позивачем щодо зміни найменування юридичної особи, як стверджує позивач з „Інвестиційна компанія „Злата Рось” на ТОВ„Інвестиційна компанія „Злата Рось”- та заподіяння у звязку з цим моральної шкоди, оскільки такої зміни в найменуванні відповідача не було. У звязку з вищевикладеним підстав для стягнення з ТОВ „Інвестиційної компанії „Злата Рось” на користь позивача моральної немайнової шкоди в розмірі 50000грн. та визнання судом того факту, що зміна найменування з „Інвестиційна компанія „Злата Рось” на ТОВ„Інвестиційна компанія „Злата Рось” є порушення особистого немайнового права, пов»язаного з виявленням недостовірної інформації в документованих та публічно оголошених відомостях та у договорі №13393 на той час, коли складався договір, яка була спричинена позивачу тим, що відповідач не повідомив його про зміну назви банківської установи у суду немає, і в задоволенні цих вимог слід відмовити у звязку із необґрунтованістю.

Окрім того, з позивача в порядку ст.88 ЦПК України також слід стягнути в доход держави судовий збір в розмірі 8,50 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної цивільної справи в сумі 37 гривні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 610,1060,1074, 11,15,16,23,1167 ЦК України, ст.ст.1,5,7,8,9,49 Закону України „Про інформацію”, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 209, 212-215, 224-225 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ «Інвестиційна компанія Злата Рось» м. Київ про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Харцизьку Донецької області на користь держави судовий збір в сумі 8,50 гривні (на р/р 31415537700088, код платежу 22090100 в УДК Донецької області, МФО 834016, код ОКПО 34686480, отримувач місцевий бюджет м. Харцизька), а також витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн. на р/р 31210259700088 в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ (ідентифікаційний код) 34686480, код бюджетної класифікації доходів 22050001, отримувач Державний бюджет м. Харцизька, призначення платежу ІТЗ до Харцизького міського суду, код суду 0550

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя:

Справа 2-99/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

27 вересня 2010 року Харцизький міський суд Донецької області

у складі головуючого судді ТКАЧЕНКО Л.Я

при секретарі РАНКОВОЇ О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харцизька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інвестиційна компанія Злата Рось» про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов”язанного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає на необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 610,1060,1074, 11,15,16,23,1167 ЦК України, ст.ст.1,5,7,8,9,49 Закону України „Про інформацію”, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 209, 212-215, 224-225 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ «Інвестиційна компанія Злата Рось» м. Київ про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Харцизьку Донецької області на користь держави судовий збір в сумі 8,50 гривні (на р/р 31415537700088, код платежу 22090100 в УДК Донецької області, МФО 834016, код ОКПО 34686480, отримувач місцевий бюджет м. Харцизька), а також витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн. на р/р 31210259700088 в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ (ідентифікаційний код) 34686480, код бюджетної класифікації доходів 22050001, отримувач Державний бюджет м. Харцизька, призначення платежу ІТЗ до Харцизького міського суду, код суду 0550

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя: