Рішення № 11722319, 18.10.2010, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-11561/10 Головуючий 1 інстанції Башмаков Є.А..

Категорія 27 Доповідач Болтунова Л.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Болтунової Л.М. суддів Козлова С.П., Петренко І.О. при секретарі Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2010 року за позовом ОСОБА_5 до ПАТ КБ "Приватбанк", ТОВ СК "Кредо", третя особа ЗАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" про визнання договору страхування припиненим, стягнення суми, визнання частково недійсним кредитного договору, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2010 року позовні вимоги позивача задоволені частково, визнано недійсним договір страхування наземного транспорту № DNGНАК00000087, укладений 31.08.2007 року між ОСОБА_5 та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»; з останнього та ПАТ КБ «Приватбанк» в солідарному порядку стягнуто на користь позивача грошові кошти в сумі 28325,13 грн., шляхом перерахування на рахунок № 29098050253637, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570; ПАТ КБ «Приватбанк» зобов*язано здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_5 за вказаним кредитним договором. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просило скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5, та ухвалити нове рішення, про відмову в їх задоволенні, посилаючись на допущені порушення норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

31серпня 2007 року між позивачем та ЗАТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір № DNGНАК00651263, в забезпечення якого в цей же час сторони уклали договір застави рухомого майна, а саме: автомобіля марки TOYOTA RAY 4, 2007 року випуску, держномер НОМЕР_1

ОСОБА_5 також, 31 серпня 2007 року укладений та підписаний з Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» договір страхування № DNGНАК00000087 наземного транспорту предмета застави строком дії до 30.08.2008 року і страховою сумою в розмірі 189798 грн., а також такий же договір з ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»( а.с. 17, 18)

Звертаючись в липні 2009 року з позовними вимогами до суду, а у подальшому, з урахуванням їх змін та уточнень від 20 квітня 2010 року, позивач просив визнати договір страхування наземного транспорту, укладений з Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» недійсним; стягнути з відповідача 1 і відповідача 2 на його користь грошові кошти в розмірі 28325,13 грн., шляхом їх перерахування на банківський рахунок; визнати частково недійсними пункти 2.2.7., 2.3.3., 2.2.10 кредитного договору, та п.п. 15.7.2, 15.7.3. в частинах договору застави рухомого майна.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ПАТ КБ «Приватбанк» ввів ОСОБА_5 в оману відносно обставин, які мають істотне значення, а саме: відносно особи страховика позивача ТДВ «Кредо», з яким позивач не висловлював наміру вступати у будь-які правовідносини, а також відповідачем 1 було замовчано обставину укладання та дії одночасно двох договорів страхування наземного транспорту, що суперечить п.2.2.7 вищевказаного кредитного договору, згідно з яким передбачений обов*язок позивача надати відповідачу лише один договір страхування наземного транспорту.( а.с. 120)

З таким висновком колегія суддів погодитися не може, оскільки він суперечить вимогам ст.ст.213-215 ЦПК України, матеріалам справи та зазначеному пункту вказаного договору.

Як вбачається з п.7.2 кредитного договору, для його виконання банк відкриває позичальнику рахунок для зарахування коштів, спрямованих на погашення кредиту і т. ін.., в тому числі на сплату страхових платежів на поточний рахунок Страхової компанії ТДВ «СК «Кредо». ( а.с.12)

З договору страхування наземного транспорту від 31.08.2007 року № DNGНАК00000087 видно, що він був укладений та підписаний страхувальником ОСОБА_5 та страховим агентом Приватбанк, який діяв від імені та за дорученням страховика Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на підставі договору доручення на надання страхових агентських послуг № 1 від 01.11.2002 року. (а.с. 18)

А отже, висновки суду першої інстанції про необізнаність позивача відносно укладання одночасно двох договорів страхування з третьою особою та з відповідачем 2, а також відносно обставин виконання оспорюваного договору, є помилковими.

Посилаючись на положення ст. 230 ЦК України, позивач не надав достовірних доказів стосовно навмисного введення його в оману з боку ПАТ КБ «Приватбанк» щодо обставин, які мають істотне значення, а тому доводи суду першої інстанції, викладені в рішенні, щодо підтвердження в судовому засіданні факту відсутності волевиявлення ОСОБА_5 при укладанні оскарженого договору страхування, являються безпідставними.

За таких обставин, коли судом порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2010 року в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору страхування від 31.08.2007 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Страхова компанія «Кредо», стягнення грошових коштів в сумі 28325,13 грн. та зобов*язання ПАТ КБ «Приватбанк» здійсними перерахунок заборгованості за кредитним договором - скасувати та в задоволенні позовних вимог в цій частині ОСОБА_5 відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: