Ухвала суду № 117218514, 23.02.2024, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Справа №220/1/24

Провадження № 1-кп/220/61/24

У Х В А Л А

Іменем України

23 лютого 2024 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.11.2023 року за № 12023052620000503 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецьк, Донецької області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, із повною загальною середньою освітою, засудженого 24.11.2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України Селидівським міським судом Донецької області до арешту строком 3 місяці, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження суду 01.01.2024 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України.

Також 01.01.2024 року надійшла угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим. Сторони угоди погодились, що ОСОБА_4 понесе покарання за ч. 1 ст. 317 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за новим вироком частково приєднати покарання за вироком Великоновосілківського районного суду від 24.11.2023 у вигляді 1 місця арешту, остаточно призначивши ОСОБА_4 за правилами, передбаченими ст. 72 КК України, покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості з обвинуваченим, оскільки вона не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства України.

Обвинувачений, його захисник також просили затвердити угоду.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши угоду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її затвердження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в її затвердженні.

За приписами ст. 474 КПК України після перевірки угоди на відповідність чинному законодавству, суд ухвалює рішення про затвердження угоди чи відмовляє у її затвердженні у разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.

Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Відповідно до ч. 1 та ч.4 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Вироком Селидівського міського суду Донецької області від 24.11.2023 р. ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді арешту строком 3 місяці.

Згідно обвинувального акту, датою скоєння ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України, є 17.11.2023 року, тобто до постановлення вироку Селидівського міського суду Донецької області від 24.11.2023 р.

Таким чином, в разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, застосуванню підлягає ч.4 ст. 70 КК України, а не ст. 71 КК України, як зазначено в угоді про визнання винуватості, яка передана на розгляд суду.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості на підставі п.1 ч. 7 ст. 474 КПК України, оскільки узгоджене сторонами покарання не відповідає положенням КК України, та подовжити розгляд кримінального провадження в загальному порядку.

Керуючись ст. 314, 468-469,472-474 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: прокурором - начальником Великоновосілківського відділу Волноваської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 .

Продовжити розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України, у загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 26.02.2024 року.

Суддя ОСОБА_1