Постанова № 11720237, 23.04.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2010 року Справа № 2-а-1134/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Виноградової О.І., суддів: Волкова А.С., Панової Г.В.,

при секретарі: Варданян О.В.,

за участю:

представника позивача Колодія О.М.,

представника відповідача 1 Петрової О.О.,

представник відповідача 2 не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до

про Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Алмі” та Приватного підприємства „Барід - Сен”

стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Алмі” (далі ? відповідач - 1) та приватного підприємства „Барід - Сен” (далі ? відповідач - 2) про стягнення з відповідача - 1 на користь державного бюджету вартості отриманих робіт та послуг за договором підряду від 1 серпня 2007 р. № 01082 в сумі 601 196 грн 72 коп., а також про стягнення з відповідача - 2 на користь державного бюджету коштів, отриманих за цим договором, в сумі 601 196 грн 72 коп. (т. 1 а.с. 7).

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2009 р. провадження у справі № 2а-8632/09/1070 було відкрито, у 2010 р. даній справі присвоєно новий номер ? 2-а-1134/10/1070.

23 квітня 2010 р. позивачем було надано письмові пояснення, згідно з якими станом на 10 січня 2008 р. він не був обізнаний щодо наявності судового рішення про визнання відповідача - 2 банкрутом, а тому не звертався до ліквідатора цієї юридичної особи з вимогами про стягнення коштів, отриманих за оскаржуваним договором підряду (т. 2 а.с. 44 - 45).

16 листопада 2009 р. представником позивача було заявлено письмове клопотання про виклик і допит у судовому засіданні свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 99 - 101), проте, у судовому засіданні 16 грудня 2010 р. представник позивача від даного клопотання відмовився (т. 1 а.с. 184, 188).

Відповідачем - 1 до суду було подано письмові заперечення на позов, в яких він зазначив, що роботи за оскаржуваним договором підряду відповідачем - 2 було виконано в повному обсязі, що підтверджується наданими суду документами. Крім того, відповідач - 1 вважає, що до даного позову слід застосувати строки, передбачені ст. 250 ГК України (т. 1 а.с. 66 - 72, 191 - 192), у звязку з цим просив відмовити у його задоволенні (т. 2 а.с. 44 - 45).

Дану адміністративну справу до судового розгляду призначалося неодноразово. З метою забезпечення виконання вимог ч. 1 ст. 26 КАС України щодо незмінності складу суду однієї інстанції у судовому засіданні, 23 квітня 2010 р. судовий розгляд даної адміністративної справи колегією суддів було розпочато спочатку.

У судове засідання зявились представник позивача та представник відповідача - 1.

Представник відповідача - 2 в судове засідання не зявився. Згідно з наданою позивачем копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців особу відповідача - 2 припинено (т. 2 а.с. 46).

За наведених обставин суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача - 2.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та пояснив таке.

31 серпня 2007 р. між відповідачем - 1 та відповідачем - 2 було укладено два договори підряду № 01082 (далі ? договір № 1) та № 01081 (далі ? договір № 2).

У межах даної адміністративної справи заявлено позовні вимоги лише про застосування наслідків нікчемного правочину до договору № 1.

Зокрема, позивач вважає даний договір нікчемним у звязку з його вчиненням відповідачами з метою завідомо суперечною інтересам держави або суспільства.

Так, на думку представника позивача про нікчемність договору - 1 свідчить те, що

- відповідачем - 2 не подавалася фінансова звітність до органів Державної податкової інспекції за місцем реєстрації (м. Луганськ, Ленінський район, вул. Оборонна, буд. 112 «а», кімн. 405);

- у відповідача - 2 були відсутні матеріальні та людські ресурси для виконання передбачених договором № 1 робіт;

- у відповідача - 2 була відсутня ліцензія на виконання робіт, передбачених договором підряду.

Водночас представник позивача, не заперечував тієї обставини, що передбачені договором № 1 роботи було виконано на суму 601 196 грн 72 коп. та прийнято відповідачем - 1, а також, що суму 601 196 грн 72 коп. відповідачем - 1 було сплачено відповідачу - 2 саме за виконання робіт, передбачених цим договором.

Крім того, представник позивача підтвердив, що позовні вимоги щодо стягнення отриманого за договором № 2 у межах даної адміністративної справи не заявлялися.

Представники відповідача - 1 у судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у запереченнях та поясненнях на позовну заяву (т. 1 а.с. 66 - 72, 191 192, т. 2 а.с. 44 - 45).

Суд у судовому засіданні , заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

Відповідач - 1 є юридичною особою, яку 21 лютого 2006 р. зареєстровано Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області (номер запису про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1334102000), та яка перебуває на обліку у позивача як платник податків (т. 1 а.с. 9).

У період з 26 лютого по 4 березня 2009 року позивачем проведено документальну невиїзну перевірку відповідача -1 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків відповідачем - 2, за період серпень - листопад 2007 р. (т. 1 а.с. 31), за результатами якої 5 березня 2009 р. було складено акт №178/23-2/34248929 (далі ? акт перевірки) (т. 1 а.с. 31 - 38).

У розділі «Висновки» акту перевірки зазначено, що: відповідачем -1, з поміж іншого, завищено суму податкового кредиту у 2007 р. на 220545 грн 16 коп.; господарські операції не підтверджуються в частині «врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності», а також, що договір № 1 не спричинив реального настання правових наслідків, з чого вбачається його нікчемність (а.с. 38).

Висновків щодо нікчемності договору № 2 зазначений розділ акта перевірки не містив (а.с. т. 1 а.с. 18).

12 березня 2009 р. за результатами перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232300/0, згідно з яким відповідачу - 1 визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 330 817 грн 74 коп., у тому числі, за основним платежем ? 220 545 грн 16 коп., штрафні (фінансові) санкції 110 272 грн 58 коп. (т. 1 а.с. 39). Суму зазначеного зобовязання відповідачем - 1 у добровільному порядку сплачено не було.

Стосовно відповідача - 2 дії, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-III, позивачем не вчинялися у звязку з тим, що на обліку у відповідача відповідач - 2 не перебував та не мав заборгованості перед бюджетом Вишгородського району Київської області (т. 2 а.с. 44 - 45).

При вирішенні справи судом взято до уваги , що згідно з вимогами ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У судовому засіданні представником позивача та представником відповідача -1 не заперечувалися та не оспорювався факт виконання передбачених договором № 1 робіт на суму 601 196 грн 72 коп., а також факт оплати відповідачем - 1 їх вартості .

За таких обставин у суду не виникло сумніву у достовірності наведених обставин, зокрема, у тому, що передбачені договором № 1 роботи на суму 601 196 грн 72 коп. було виконано, після чого їх вартість в сумі 601 196 грн 72 коп. було оплачено відповідачем - 1.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що перелічені обставини виконання договору №1 доказуванню в судовому засіданні не підлягають.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що вчинені відповідачами господарські операції на виконання умов договору № 1 були спрямовані на реальне настання відповідних юридичних наслідків, а не на реалізацію нікчемного договору, а також що ці операції спричинили реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Судом встановлено, що представником позивача не доведено факт виконання робіт за договором № 1 замість відповідачем -2 невідомими особами.

Зокрема, представником позивача не було надано суду жодного доказу на підтвердження виконання підрядних робіт в сумі 601 196 грн 72 коп. невідомими особами. Крім того, згідно з його поясненнями у судовому засіданні 23 квітня 2010 р. позивачеві невідомо ким саме було виконано підрядні роботи на суму 601 196 грн 72 коп. , оскільки докази щодо виконання договору № 1 невідомими особами у позивача відсутні (т. 2 а.с. 49 - 50).

За таких обставин суд вважає недоведеним та необґрунтованим твердження представника позивача щодо виконання підрядних робіт за договором № 1 невідомими особами. Як убачається з ч. 1 ст. 208 ГК України, в доход держави за рішенням суду стягується все одержане сторонами за господарським зобов'язанням, якщо воно визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та за наявності наміру в обох сторін. Представником позивача не надано суду жодного доказу щодо вчинення договору № 1 з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін.

Крім того, судом враховано, що обґрунтування представником позивача нікчемності договору № 1 відсутністю у відповідача - 2 ліцензії на виконання певних будівельних робіт є помилковим, оскільки, сам по собі цей факт не може бути підставою для визнання названого договору нікчемним.

За таких обставин суд вважає недоведеним та необґрунтованими твердження позивача щодо нікчемності (недійсності) договору № 1.

Водночас судом не може бути взято до уваги обґрунтування представником позивача позовних вимог наданими суду документами, оскільки вони не спростовують тієї обставини, що на виконання договору № 1 виконано роботи на суму 601 196 грн 72 коп., вартість яких було оплачено відповідачем -1.

Судом також не може бути взято до уваги посилання позивача у позовній заяві на ту обставину, що відповідачем - 2 на виконання договору № 1 було видано податкові та видаткові накладні від 1 серпня 2007 р. № 010807/18, № 010807/19, № 010807/17 та від 1 жовтня. № 011007/18 та № 011007/19 (т. 1 а.с. 3), оскільки перелічені накладні стосуються оплати лише робіт, передбачених договором № 2, який не є предметом даного позову (а.с. (т. 1 а.с. 13, 14, 16, 19, 25).

Крім того, наявні матеріали справи свідчать, що виконані за договором № 1 роботи у подальшому відповідачем - 1 було передано їх первинним замовникам:

1. Товариству з обмеженою відповідальністю «Київ - Інстал» (далі ? ТОВ «Київ - Інстал») по обєкту «Реконструкція двоповерхового гуртожитку під службове житло з реконструкцією інженерних мереж і благоустроєм в смт Іванків Київської області, Житомирського прикордонного загону, в/ч 1495» (договір від 12 квітня 2007 р. № 124 (т. 1 а.с. 194) згідно з такими документами: довідкою щодо вартості підрядних робіт за вересень - грудень 2007 р. (т. 1 а.с. 195), актом № 4 приймання виконаних робіт за вересень - грудень 2007 р. (т. 1 а.с. 196 - 203), підсумковою відомістю ресурсів (видатки по факту) (т. 1 а.с. 204 - 206), довідкою щодо вартості підрядних робіт (т. 1 а.с. 207), актом № 3 приймання виконаних робіт за серпень 2007 р. (т. 1 а.с. 208 - 209), підсумковою відомістю ресурсів (видатки по факту) (т. 1 а.с. 210 - 212), довідкою щодо вартості підрядних робіт за серпень 2007 р. (т. 1 а.с. 213), актом № 2 приймання виконаних робіт за серпень 2007 р. (т. 1 а.с. 214 - 216), підсумковою відомістю ресурсів (видатки по факту) (т. 1 а.с. 217 - 218), довідкою щодо вартості підрядних робіт за липень 2007 р. (т. 1 а.с. 219), актом № 1 приймання виконаних робіт за липень 2007 р. (т. 1 а.с. 220 - 221), підсумковою відомістю ресурсів (видатки по факту) (т. 1 а.с. 222 - 218).

Виконання перелічених робіт було оплачено ТОВ «Київ - Інстал», що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками по особовому рахунку відповідача - 1 (т. 1 а.с. 223 - 228) та податковими накладними (т. 1 а.с. 229 - 236);

2. Товариству з обмеженою відповідальністю «Юстан» (далі ? ТОВ «Юстан») по обєкту «Комплекс електромонтажним робіт по житловому будинку по вул. Грушевського, 21 в м. Бровари» (договір від 5 квітня 2007 р. № 05/04/07 (т. 1 а.с. 237) згідно з такими документами: довідкою щодо вартості підрядних робіт за серпень 2007 р. (т. 1 а.с. 239), актом № 5 приймання виконаних робіт за серпень 2007 р. (т. 1 а.с. 240 - 241), актом № 5 приймання виконаних робіт за серпень 2007 р. (т. 1 а.с. 242 - 251), довідкою щодо вартості підрядних робіт за серпень 2007 р. (т. 1 а.с. 252), актом № 7 приймання виконаних робіт за жовтень 2007 р. (т. 2 а.с. 1 - 12), актом № 8 приймання виконаних робіт за листопад 2007 р. (т. 2 а.с. 13 - 14), довідкою щодо вартості підрядних робіт за листопад 2007 р. (т. 2 а.с. 25).

Виконання перелічених робіт було оплачено ТОВ « Юстан », що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками по особовому рахунку відповідача - 1 (т. 2 а.с. 26 - 34).

У судовому засіданні 23 квітня 2010 р. обставини передачі відповідачем - 1 робіт, виконаних згідно з договором № 1, їх первинним замовника ? ТОВ «Київ - Інстал» та «Юстан», а також прийняття цими товариствами виконаних робіт та оплати їх вартості у повному обсязі було визнано позивачем та представником відповідача - 1, які не заперечували проти того, що наведені обставини у судовому засіданні можуть не доказуватися.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи, що у суду не виникло сумніву щодо достовірності наведених обставин та добровільності їх визнання, суд вважає доведеним обставини передачі відповідачем - 1 робіт, виконаних згідно з договором № 1, їх первинним замовникам ? ТОВ «Київ - Інстал» та «Юстан», прийняття останніми зазначених будівельних робіт та оплати їх вартості у повному обсязі.

Представник позивача просив стягнути з відповідачів отримане за договором підряду № 1 посилаючись, зокрема, на статті 207- 208 ГК України та 203, 207, 215 ЦК України.

Проте, судом встановлено, що жодна із передбачених названими нормами підстав для визнання договору № 1 нікчемним або недійсним відсутня.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача - 1 вартості робіт та послуг, отриманих за договором № 1, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача - 2 коштів у сумі 601 196 грн 72 коп., перераховано за виконання робіт, передбачених договором № 1, судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 15 лютого 2008 р. у справі № 22/100 «б» було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс відповідача - 2, а також його було ліквідовано як юридичну особу (т. 2 а.с. 38 - 39), а 31 березня 2008 р. Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську складено акт про анулювання реєстрації відповідача - 2, як платника податку на додану вартість (т. 1 а.с. 28 - 29).

Як убачається з копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, особу відповідача - 2 було припинено (т. 2 а.с. 46).

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

За наведених обставин суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача - 2 про стягнення коштів у сумі 601 196 грн 72 коп.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 11, 69 - 71, 86, п. 5 ч. 1 ст. 157 ст.ст. 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі в частині позовних вимог Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до приватного підприємства „Барід - Сен” про стягнення вартості, отриманого за договором підряду від 1 серпня 2007 р. № 01082, закрити .

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Алмі” про стягнення вартості, отриманого за договором підряду від 1 серпня 2007 р. № 01082, відмовити .

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 квітня 2010 р.

Головуючий суддя О.І. Виноградова

Судді: А.С. Волков

Г.В. Панова