Ухвала суду № 117201658, 23.02.2024, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

"23" лютого 2024 р. Cправа № 902/1109/23

Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1109/23 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 10.10.2023 року, зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/1109/23 арбітражного керуючого Солов`я Ю.А.

Також, ухвалою суду від 19.02.2024 року відкладено попереднє засідання у справі на 08.04.2024 року.

21.02.2024 року до суду від представника Боржника надійшло клопотання б/н від 20.02.2024 року (вх. № 01-36/157/24) про зняття арешту з майна боржника за ВП НОМЕР_2.

Суд, розглянувши подане клопотання, дійшов таких висновків з огляду на наступне.

Вказане клопотання мотивовано тим, що 01.01.2024 року Вінницьким міським судом було видано виконавчий лист по справі №128/3139/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Глобал Спліт" заборгованості за кредитним договором у розмірі 193 159,19 грн.

24.01.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Думанською А.Л. було відкрито провадження НОМЕР_2 на підставі виконавчого листа №128/3139/23.

24.01.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Думанською А.Л. було прийнято постанову про арешт майна за ВП НОМЕР_2, за якою накладено арешт на: житловий будинок, РНОНМ 1061103105101, загальною площею 192,1 кв.м., житловою площею 114,5 кв.м., місцезнаходження: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Гагаріна, буд. 22; земельну ділянку, площею 0,046 га, кадастровий номер 0510100000:02:090:0195, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, площею 1,6785 га, кадастровий номер 0520685200:01:001:0199, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження: Вінницька обл., Вінницький р-н., с/рада Писарівська; на все рухоме та нерухоме майно, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 215 661,5 грн.

Посилаючись на наведені обставини та положення п. 2 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, враховуючи, що після відкриття провадження у процедурі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника ОСОБА_1 арешти можуть бути накладені виключно господарським судом у межах процедури банкрутства, а всі інші мають бути скасовані, заявник просить суд: зняти арешт, що накладено на майно боржника ОСОБА_1 за постановою ВП№НОМЕР_2 від 24.01.2024 року; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанську А.Л. прийняти постанову про зняття арешту за виконавчим провадженням НОМЕР_2.

На підтвердження обставин, наведених у клопотанні заявником було надано копію постанови приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської А.Л. від 24.01.2024 року ВП НОМЕР_2 про арешт майна боржника.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 169 ГПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Частина 1 ст. 2 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 113 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника: арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалою від 10.10.2023 року, зокрема, відкрито провадження у справі №902/1109/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/1109/23 арбітражного керуючого Солов`я Ю.А.

24.01.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Думанською А.Л. було прийнято постанову про арешт майна за ВП НОМЕР_2 про арешт майна боржника.

При цьому, за містом п. 2 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника: арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду.

З конструкції вказаної норми закону, вбачається, що після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, арешт майна боржника та інші обтяження можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а постановлення судом ухвали про зняття накладених раніше арештів та обмежень є правом суду, а не його обов`язком.

Суд зазначає, що оскільки в процедурі погашення боргів боржника, задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута, майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.

Тобто, з моменту відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури всі без винятку арешти чи інші обмеження щодо розпорядження його майном підлягають скасуванню.

Існування не скасованих арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута перешкоджає ліквідатору у виконанні покладених на нього Кодексом обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № Б-5022/1359/2011.

Господарський суд компетентний скасувати арешти на майно боржника чи інші обтяження його майна, накладені іншими органами (нотаріусом, судами на забезпечення позовних вимог) у випадку введення ліквідаційної процедури боржника та включення майна боржника до складу ліквідаційної маси в ході провадження у справі про банкрутство. При цьому зняття заборон та арештів із майна боржника в порядку Закону про банкрутство є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб та не потребує сплати ніяких коштів. Такі правові позиції містяться також у постановах Вищого господарського суду України від 01.09.2010 №25/23/10 та від 15.05.2016 №19/22-10. (правові висновки Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №б-50/112-09).

Так, провадження у даній справі про неплатоспроможність перебуває на стадії процедури реструктуризації боргів та проведення попереднього засідання у ній.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 122 КУзПБ, в ухвалі за результатами попереднього засідання, зокрема, зазначаються: обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Водночас, суд зауважує, що у даній справі наразі не проведено попереднє засідання та відповідно не проведено збори кредиторів боржника, судом не розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів /або не прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, а відтак, на даний час, достеменно не відомо чи буде майно боржника, на яке приватним виконавцем накладено арешт, предметом плану реструктуризації боргів боржника в процедурі реструктуризації боргів, або ж у випадку переходу до наступної судової процедури у даній справі - чи не буде таке майно предметом реалізації в процедурі погашення боргів боржника, з огляду на що, на переконання суду, вказане клопотання представника боржника є передчасним.

Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення закону у їх сукупності, за наведених у клопотанні обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника боржника б/н від 20.02.2024 року (вх. № 01-36/157/24) про зняття арешту з майна боржника за ВП № НОМЕР_2.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 6, 113, 120 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити в задоволенні клопотання представника боржника б/н від 20.02.2024 року (вх. № 01-36/157/24) про зняття арешту з майна боржника за ВП № НОМЕР_2.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: Січкарю Ю.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику Боржника - адвокату Цимбал А.А. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; арбітражному керуючому Солов`ю Ю.А. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АТ "Ідея Банк" - info@ideabank.ua; 19390819@mail. gov.ua.

Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала підписана суддею - 23.02.2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи.