Постанова № 11719991, 15.06.2010, Київський окружний адміністративний суд

У К Р А Ї Н А

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

________________

Справа № 2а-3574/10/1070

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2010 року м.Київ

Київський окружний адміністративний суд:

в складі головуючого - судді Штогуна С.Г.,

при секретарі Мерденові Д.Ю.,

з участю представників сторін:

від позивача: Невідомського О.Ю.,

від відповідача: Колісніченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Закритого акціонерного товариства «РОСАВА» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в загальному розмірі 788488 грн. 87 коп.,

в с т а н о в и в:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (надалі по тексту позивач) звернувся в суд із позовом до Закритого акціонерного товариства «РОСАВА» (вул. Леваневського, 91, м. Біла Церква, Київська область, код ЄДРПОУ 30253385) (надалі по тексту відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в загальному розмірі 788488 грн. 87 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЗАТ «Росава» заборгувало УПФ у м. Білій Церкві Київської області за грудень 2009 року 387648,82 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» та пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1 та список № 2) та за січень 2010 року 400840,25 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» та пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1 та список № 2).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача частково визнав позов, а саме суму 225099,21 грн., яка підлягає відшкодуванню за списком № 1 та не заперечував щодо стягнення суми, яка підлягає відшкодуванню за списком № 2. У задоволенні позовних вимог про відшкодування сум за списком №1 в розмірі 473838,60 грн. відповідач просив суд відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях, оскільки позивачем неправильно нараховано суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1).

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 112 КАС України передбачено, що відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Враховуючи, що визнання частини позовних вимог відповідачем у сумі 225099,21 грн. щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1, не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси та не суперечить закону, суд приймає часткове визнання позовних вимог щодо стягнення вказаних сум.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, працівникам ЗАТ «Росава» були призначені пенсії на пільгових умовах на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що відповідає списку № 1 та пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що відповідає списку № 2.

Позовні вимоги стосуються компенсації витрат позивача на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача за грудень 2009 року та січень 2010 року в сумі 788488,87 грн., яка підтверджуються розрахунками заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та зазначає, що цей Закон є спеціальним у сфері регулювання відносин між субєктами системи пенсійного забезпечення України, а розрахунок є єдиним документом, передбаченим законодавством для здійснення відшкодування витрат.

Відповідачем не визнано лише частину суми заборгованості перед позивачем, а саме заборгованість у розмірі 473838,60 грн., яка підлягає відшкодуванню відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1) та пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2).

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що до набуття чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме до 01.01.2004 року, витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, підприємствами не відшкодовувались. Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій особам, що набули право на пільгову пенсію до 01.01.2004 року, працюючи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, відшкодуванню за рахунок коштів підприємств не підлягають. Позовні вимоги щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що набули право на пільгову пенсію після 01.01.2004 року, працюючи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1, відповідач визнав за виключенням сум підвищень пенсій, які були включені до розміру фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Судом встановлено, що відповідач є платником збору на обовязкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пп. 1 та 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.

Позивачем було надіслано відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин на будівництві шахт та рудників) за грудень 2009 року та січень 2010 року, а також пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за грудень 2009 року та січень 2010 року, які були отримані відповідачем.

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин на будівництві шахт та рудників), призначених відповідно до пункту «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за 2009 рік ЗАТ «Росава» за грудень 2009 року та січень 2010 року зобов'язаний був відшкодувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсії у розмірі 788488,87 грн. Дану заборгованість відповідач визнав частково.

Згідно з пунктом «а» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, значеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

В свою чергу, статті 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентують розмір та порядок визначення пенсії за віком, а також мінімальний розмір пенсії за віком.

Даний Закон набрав чинності 01.01.2004 року.

Таким чином, у абзаці третьому підпункту 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказано на збереження порядку покриття витрат на пенсії, призначені за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням ст. ст. 27, 28 цього Закону, тобто після 01.01.2004 року, оскільки дія цього абзацу не може поширюватись на пенсії, що були призначені до набрання ним законної сили.

Натомість у абзаці четвертому підпункту 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чітко встановлений обовязок підприємств та організацій з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 - відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.

Тобто, у Законі встановлено лише одне виключення із обовязку внесення підприємствами і організаціями плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1), - це фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Такі особи на ЗАТ «Росава» відсутні.

Встановивши обовязок підприємств та організацій вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, зокрема, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1), у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні норми щодо розмежування порядку відшкодування витрат, понесених органами Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених до набрання цим Законом чинності, чи після.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно з п.6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Таким чином, Інструкцією встановлено обовязок підприємств і організацій відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у звязку з настанням одного з двох фактів, а саме: призначення та/або виплата таких пенсій у конкретному році.

Оскільки спір виник у звязку із відшкодуванням відповідачем Управлінню витрат, понесених на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1), які були виплачені у 2009 році, застосуванню підлягають положення абзацу четвертого підпункту 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції без врахування року призначення пенсії.

У листі Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 09.09.2009 року № 8016/9/23-2/863 зазначено, що ЗАТ «Росава» складені декларації з податку на прибуток підприємств відповідно до вимог п.п. 5.2.5. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії, призначені на пільгових умовах прирівнюються до збору на обовязкове державне пенсійне страхування і включаються до складу валових витрат. Зазначена у цьому листі позиція підтверджується Державною податковою адміністрацією України у листі від 28.04.2007 р. N 8820/7/15-0317. Так, у ньому вказано, що відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 цього Закону. Тобто зазначені виплати здійснюються платником податку до Пенсійного фонду України аналогічно відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком N 2 (п. "б" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Оскільки чинним законодавством на підприємства покладено обов'язок щодо часткового відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то суми такого відшкодування, нараховані (сплачені) платником податку у відповідному відсотковому розмірі, встановленому пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з метою оподаткування прирівнюються до збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та включаються до складу валових витрат платників податку на прибуток відповідно до підпункту 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону.

У п.п. 5.2.5. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті. А п.п. 5.7.1. п.5.7. цієї ж статті встановлено, що до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.

Таким чином, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відносяться до складу валових витрат, що і було задекларовано ЗАТ «Росава» за спірний період.

Відповідно до п. 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Інших документів, ніж розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, на підставі яких може бути здійснено відшкодування витрат, жодним нормативно-правовим актом не передбачено.

Твердження відповідача, що Управління неправомірно включило до суми відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій також суми підвищень цих пенсій суд не бере до уваги, виходячи з наступного.

Дійсно у п. 6.6 Інструкції встановлено, що додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Проте, пунктом 6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтями 21, 77, 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлені надбавки до пенсії за віком, перелік яких є вичерпним, визначені підстави підвищення пенсій деяким категоріям громадян, строки перерахунку призначеної пенсії, зокрема, при виникненні права на підвищення пенсії.

Призначені пенсії підвищуються: а) пенсії за віком інвалідам війни - на суму мінімального розміру пенсії по інвалідності, встановленому Законом України про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ для інвалідів війни з числа солдатів і матросів строкової служби по відповідній групі інвалідності; б) іншим учасникам війни з числа військовослужбовців, які проходили службу в складі діючої армії, партизанських загонах і з'єднаннях, військовослужбовцям, які брали участь у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов'язку та особам вільнонайманого складу діючої армії, батькам та дружині, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовців, які загинули на фронті, при виконанні інтернаціонального обов'язку або інших обов'язків військової служби, - на 50 процентів мінімальної пенсії за віком; в) пенсії по інвалідності з дитинства внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, пов'язаних з бойовими діями в період Великої Вітчизняної війни чи пов'язаних з їх наслідками, а також пенсії в разі втрати годувальника інвалідам з дитинства внаслідок зазначених причин - на 15 процентів мінімальної пенсії за віком; г) громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком (ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Враховуючи викладене, пункт 6.6. Інструкції не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки він стосується надбавок та підвищень, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення», а у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1), включені суми збільшення розміру пенсій внаслідок її перерахунку за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, можливість включення до відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сум збільшення пенсій внаслідок її перерахунку встановлена у пунктах 6.4 та 6.8 Інструкції.

Так, згідно з п. 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

А пункт 6.4. Інструкції передбачає строк надсилання відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», протягом 10 днів саме з новопризначених або перерахованих пенсій.

Пунктом 7.5 ст. 7 Інструкції передбачено, що несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вважаються боргом.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що сума боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 788488, 87 грн. не визнається відповідачем та не погашена станом на день розгляду справи, вона підлягає також стягненню з відповідача. У звязку з чим позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.9,69-71,94,97,158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Росава» суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно Списку № 1 та Списку № 2 на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області у розмірі 788 488 (сімсот вісімдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 87 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: С.Г.Штогун

Постанова суду складена в повному обсязі 18 червня 2010 року.