Постанова № 11719910, 06.09.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

6 вересня 2010 р. №2-а-871/10/1070

приміщення суду за адресою:

м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань №1003

час прийняття постанови : 16 год. 06 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лиска І.Г.

при секретарі - Пономаренко Б.В.

за участю представника позивача - Лішкевич Н.А.

представника відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко, ЛТД» про стягнення адміністративного господарських санкцій у розмірі 1170812 грн. 64 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 14049 грн. 90 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко, ЛТД», якому просить стягнути адміністративного господарських санкцій у розмірі 1170812 грн. 64 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 14049 грн. 90 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до змісту статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ зі змінами та доповненнями, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” підприємства (обєднання), установи і організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбачений статтею 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичної особі, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Позивач зазначає, що у 2008 році відповідач на підставі наведених положень чинного законодавства та Акту перевірки №30 від 28.04.2009 року мав працевлаштувати 71 інваліда, а працевлаштував лише 23 працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність .

Отже, оскільки у відповідача не було створено 48 робочих місць для інвалідів, яких, відповідно не працевлаштовано, то згідно до статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” у ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко, ЛТД» утворилася заборгованість по адміністративно господарських санкціях у розмірі 1170812 грн. 64 коп. та пені за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 14049 грн. 90 коп.

В судовому засіданні представники позивача Кириченко С. О., Лішкевич Н.А. позовні вимоги підтримали у повному обсязі, підтвердили обставини, викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача Юрченко Н.П. у судовому засіданні 09.12.2009 року позовні вимоги не визнав, з підстав зазначених у письмових запереченнях на позов, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання 06.09.2010 року не зявився, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, судом визнано за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Спеціальним Законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов , які дають можливості інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами є Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ зі змінами та доповненнями (Надалі Закон № 875-ХІІ).

Частиною 1 статті 4 Закону № 875-ХІІ передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріального забезпечення, посильній трудовій та громадській діяльності.

Вимоги позивача про застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій основуються на Акті по контролю за виконанням нормативу працевлаштування інвалідів, своєчасним та повним надходженням адміністративно-господарських санкцій до Державного бюджету від 28 квітня 2009 року №30, складеного за результатами перевірки відповідача з питань дотримання вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за період з 1 січня по 31 грудня 2008 року .

Оскільки, під час перевірки було встановлено, що виходячи з визначеного законом нормативу по створенню робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів вільними залишилися 48 робочих місць позивачем зроблено висновок про порушення вимог закону відносно працевлаштування інвалідів. Суму адміністративно-господарських санкцій позивач доказує відповідними розрахунками виходячи із середньої річної заробітної плати працівника на підприємстві відповідача.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 19 Закону № 875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з вимогами частини 3 статті 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць, відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону № 875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань (частина 6 статті 19 Закону).

У ч. 3 ст. 18 Закону України № 875-ХІІ , чітко визначено зобовязання підприємства , що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається зі Звітів про наявність вакансій на підприємстві Форми 3-ПН станом на 24 квітня 2008 року, станом на 27 травня 2008 року, станом на 12 червня 2008 року, станом на 28 липня 2008 року, станом на 28 серпня 2008 року, станом на 25 вересня 2008 року, станом на 27 жовтня 2008 року, станом на 26 грудня 2008 року, станом на лютий 2008 року, станом на 28.01.2008 року ( а.с 24-а.с. 32), поданих відповідачем до Баришівського районного центру зайнятості і на яких стоїть печатка Баришівського районного центру зайнятості середньооблікова кількість вакантних посад для інвалідів, у 2008 році 17 посад.

Отже, фактично у 2008 році у відповідача працювало на підприємстві 23 особи яким, за висновком медико-соціальних експертних комісій встановлено інвалідність і додатково відповідачем було фактично створено 17 робочих міць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином у 2008 році, відповідно до матеріалів справи та наведених положень законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко, ЛТД» мало створити 71 робоче місце і працевлаштувати 71 інваліда. Відповідачем за вказаний період було працевлаштовано 23 інваліда та створено 17 робочих міць для інвалідів, всього фактично було створено 40 робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Отже, Відповідач повністю не виконав норматив по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів і не створив 31 робоче місце для працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону № 875-ХІІ встановлено обовязок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частинами 3 та 4 статті 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до Акту №30 від 28 квітня 2009 року середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу 1772 особи; Фонд оплати праці штатних працівників 43222500 грн; Кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів , відповідно до 4 % нормативу 71 ; Середня заробітна плата штатного працівника 24391грн. 93 коп.

Отже, оскільки відповідачем не було створено 31 робоче місце для працевлаштування інвалідів він зобовязаний був сплатити адміністративно-господарські санкції у сумі 756149 грн. 83 коп. (71-23-17=31 робоче місце; 43222500:1772 =24391, 93 грн; 24391, 93 грн х 31 -0 = 756149, 83 грн та пеню 9073грн. 80 коп. ((756149 грн. 83 коп. х 0, 04% ) х 30 днів=9073 грн. 80 коп.)

Задовольняючи позов частково, суд виходить з того, що обов'язок працедавця по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Такий обов'язок згідно ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" покладено на центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів. На відповідача не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, або відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись, але на відповідача може бути покладено відповідальність за не створення робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Судом також, враховано, що адміністративно господарська відповідальність передбачена ст. 20 Закону № 875-ХІІ визначається, як господарсько-правова відповідальність, підставою для застосування якої є вчинення роботодавцем правопорушення в сфері господарювання, відповідно ч. 1 ст. 218 Господарського Кодексу України.

Частиною 2 статті 218 передбачено, що учасник господарських відносин відповідає , зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного звязку між самим правопорушенням та його наслідками.

Оскільки відповідачем в не повному обсязі вжито всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів у 2008 році, то позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача підлягають стягненню адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік у розмірі 756149 грн. 83 коп. та пеня - 9073 грн. 80 коп., що разом складає 765223 грн. 63 коп.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко, ЛТД» стягнення адміністративного господарських санкцій у розмірі 1170812 грн. 64 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 14049 грн. 90 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко, ЛТД» (07526, Київська область, Баришівський район, с. Морозівка, вул. Садова, 9, ідентифікаційний код 30467889) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік у розмірі 756149 (сімсот пятдесят шість тисяч сто сорок девять) грн . 83 коп . та пеню - 9073 (девять тисяч сімдесят три) грн. 80 коп ., що разом складає 765223 (сімсот шістдесят пять тисяч двісті двадцять три)грн. 63 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Лиска І.Г.

Повний текст постанови виготовлено 10.09.2010р.