Єдиний державний реєстр судових рішень
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
22 лютого 2024 року м. Рівне№460/994/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач 1), Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач 2) про визнання протиправним дій Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про відмову у призначенні пенсії; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку з 08.10.2023, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 4 категорії. Він подав заяву про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте відповідач 1 прийняв рішення та відмовив у призначенні пенсії через відсутність документів, які підтверджують факт постійного проживання або постійної роботи в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року не менше 4 років. При цьому позивач вважає, що проживання його в населеному пункті, який відноситься до зони посиленого радіологічного контролю підтверджується відповідним посвідченням, рішенням суду та довідкою органу місцевого самоврядування. За наведених обставин позивач вважає, що йому протиправно відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, внаслідок чого порушено гарантоване державою право на пенсійне забезпечення. Просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 30.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало відзив на позовну заяву. У своїх запереченнях зазначило, що відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років. Наголосив, що періоди проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю згідно із довідки про постійне проживання з 12.07.1986 по теперішній час не може бути враховано, оскільки позивач в період з 01.09.1984 по 10.07.1987 навчався, а в період з 13.07.1987 по 21.06.1989 працював у м. Рівне. Таким чином, період проживання чи роботи у зоні посиленого радіологічного контролю позивача, станом на 01.01.1993 складає менше 4 років. А тому немає підстав для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, відтак просив відмовити у задоволенні позову.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області скористалося правом на подання відзиву, у якому вказало, що право позивача на початкову величину зниження пенсійного віку на 4 роки відсутнє. Таким чином, немає підстав для призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку, через не підтвердження періоду роботи (проживання) станом на 01.01.1993 не менше 4 років. З урахуванням наведеного, відповідач просив суд позов залишити без задоволення.
Оскільки розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то у відповідності до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Копією посвідчення Серія НОМЕР_1 , виданого 16.12.1992 Рівненською обласною державною адміністрацією підтверджується, що ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 4).
Довідкою виданою Старостинським округом № 7 Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 02.10.2023 № 1200 стверджується, що ОСОБА_1 дійсно з 12.07.1987 по даний час була зареєстрована та постійно проживала в с. Городище Березнівського району Рівненської області, яке до 01.01.2015 було включене в перелік радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС (4 зона).
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 05.12.2023 у справі № 555/2371/23, яке набрало законного 05.01.2024, встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Городище Березнівського району Рівненської області, постійно проживала у с. Городище Березнівського району Рівненської області в період з 26.04.1986 по 21.06.1989.
20.10.2023, у віці 55 роки, позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.10.2023 № 1724550007238 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Повідомлено, що до загального страхового стажу враховано 37 років 5 місяців 4 дні. Період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю становить 3 роки 6 місяців 10 днів, станом на 01.01.1993, що не дає права на зниження пенсійного віку. Зважаючи на те, що станом на 01.01.1993 період проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю становить менше 4 років, то підстав для призначення їй пенсії немає.
Не погоджуючись з відмовою органу Пенсійного фонду у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).
Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у такому порядку: 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
В примітці до п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону №796-XII зазначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше (ч.2 ст.55 Закону №796-XII).
Таким чином, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на території зони посиленого радіологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 протягом не менше 4 років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку. При цьому постійне проживання такої особи або постійна робота у зазначеній зоні дає особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожні 3 повних роки проживання або роботи на такій території, але не більше 5 років.
Тобто, максимальна величина зменшення пенсійного віку для особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії не може перевищувати 5 років.
Судом встановлено, що підставою для прийняття пенсійним органом рішення про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку є те, що на його думку позивач станом на 01.01.1993 відпрацював (прожив) менше 4 років.
Необхідно вказати, що копією посвідчення Серії НОМЕР_1 , виданого 16.12.1992 Рівненською обласною державною адміністрацією підтверджується, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пред`явник має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з абз. 6 п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (яка була чинною на момент видачі позивачу первинного посвідчення ) (далі Порядок - №51 ) передбачено, що особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
Відповідно до п.2 Порядку №51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.
Зазначене кореспондується зі змістом частини третьої статті 65 Закону №796-ХІІ, згідно з якою посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Таким чином, Законом №796-ХІІ та Порядком №51 чітко визначено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.10.2019 у справі №212/12245/13-а (№К/9901/1087/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Таким чином, надаючи особі посвідчення Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи, Громадянин, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю держава визнає за особою право на пільги, встановленні чинним законодавством для власників такого посвідчення.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що наявність у позивача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4), підтверджує той факт, що з моменту аварії на ЧАЕС та станом на 1 січня 1993 року він постійно проживав у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 4 років, що дає право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
Також, за змістом частин третьої та четвертої статті 15 Закону №796-ХІІ підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідачі у відзивах на позовну заяву вказують, що довідку про постійне проживання ОСОБА_1 з 12.07.1986 по теперішній час не може бути враховано, оскільки вона в період з 01.09.1984 по 10.07.1987 навчалася, а в період з 13.07.1987 по 21.06.1989 працювала у м. Рівне.
Так, згідно із записами трудової книжки НОМЕР_2 вбачається, що позивач з 01.09.1984 по 10.07.1987 навчалася в Рівненському СПТУ № 5, а з 13.07.1987 по 21.06.1989 працювала в Рівненському льонокомбінаті.
Як судом вище вказувалося, довідкою виданою Старостинським округом № 7 Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 02.10.2023 № 1200 стверджується, що ОСОБА_1 дійсно з 12.07.1987 по даний час була зареєстрована та постійно проживала в с. Городище Березнівського району Рівненської області, яке до 01.01.2015 було включене в перелік радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС (4 зона).
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 05.12.2023 у справі № 555/2371/23, яке набрало законного 05.01.2024, встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Городище Березнівського району Рівненської області, постійно проживала у с. Городище Березнівського району Рівненської області в період з 26.04.1986 по 21.06.1989.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, с. Городище Березнівського району Рівненської області відноситься до 4 зони гарантованого добровільного відселення.
Відтак, загальний період проживання позивача станом на 01.01.1993 в зоні посиленого радіологічного контролю становить необхідних 4 роки (26.04.1986 по 01.01.1993).
Підстави для неврахування вказаної довідки органу місцевого самоврядування для визначення періоду проживання на території, яка відносить до 4 зони радіоактивного забруднення, відсутні.
У суду відсутні підстави для неврахування вказаної довідки, для визначення періоду проживання на території, яка відносить до 4 зони радіоактивного забруднення. Натомість відповідачі не надали суду доказів помилковості їх видання. Суд звертає, що довідка видана та скріплена підписами уповноважених осіб; на довідці містяться печатки установ; довідка видані на підставі записів у погосподарських книгах за відповідні роки.
Більше того, за приписами ч. 4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що рішення від 20.10.2023 № 172450007238 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову позивачу у призначенні пенсії, із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України №796-XII від 28.02.1991, з підстав відсутності необхідного періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю, є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, враховуючи наявність у позивача посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, рішення суду про встановлення факту проживання та довідки органу місцевого самоврядування, що підтверджує факт проживання позивача на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4) та наявності необхідного страхового стажу, суд дійшов висновку про достатність підстав для призначення їй пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України №796-XII від 28.02.1991.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі як суб`єкти владних повноважень не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду. Отже, поданий позов належить задовольнити повністю.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 20.10.2023 № 172450007238 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку з 08.10.2023, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,20грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 22 лютого 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16,м. Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 42098368)
Суддя Д.П. Зозуля
Судове рішення № 117183879, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 22.02.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 460/994/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: