Ухвала суду № 117172991, 22.02.2024, Приморський районний суд м. Одеси

22.02.2024

Справа № 522/13496/14-к

Провадження № 1-кп/522/1767/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12014160500003421 від 24.04.2014 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Вінницької області, Піщанського району, с. Рудниця, громадянки України, з середньою освітою, вдови, працюючої реалізатором у приватного підприємця, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України.

В підготовчому судовому засіданні до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору.

Клопотання обґрунтовано тим, що обвинувальний акт не містить посилання на мотив вчинення кримінального правопорушення, що с обов`язковим, в обвинувальному акті відсутнє обґрунтування кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.4 ст.190 КК України, що є неприпустимим.

В обвинувальному акті на сторінках 3, 6 абзацах 3 вказано що в результати повідомлення співробітниками реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, що знаходиться за адресою м. Одеса, вулиця Старицького 1 за відомо неправдивих відомостей (шляхом обману) 27.01.2019 року державним реєстратором ОСОБА_9 проведена державна реєстрація прав власності на квартири. Тобто стороною обвинувачення, в обвинувальному акті не вказано, які саме офіційні документи видав державний реєстратор Одеського міського управління юстиції ОСОБА_9 27.01.2019 року, в підробленні яких обвинувачується ОСОБА_5 тобто відсутнє формулювання обвинувачення.

Крім того, в обвинувальному акті повністю відсутнє обгрунтування об`єктивної сторони шахрайства, а саме яке майно та при яких обставинах безпосередньо передав добровільно потерпілий ОСОБА_10 обвинуваченій ОСОБА_5 та які неправдиві відомості повідомила ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_10 , чи які відомості приховала.

Так, відповідно до п.7 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт також мас містити розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В обвинувальному акті зазначено, що в результаті своїх протиправних дій ОСОБА_5 завдала потерпілому матеріальну шкоду в особливо великому розмірі на загальну суму 840 000 гривень, тобто на суму, яка у 600 та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Однак в обвинувальному акті відсутні відомості про вартість кожної з квартир, якими заволоділа ОСОБА_5 , в матеріалах провадження відсутні будь-які докази, що підтверджують розмір завданої матеріальної шкоди і навпаки містяться докази, що спростовують твердження органу досудового розслідування про вартість зазначених квартир.

Також, в обвинувальному акті відсутнє обґрунтування кваліфікації саме особливо великого розміру шахрайства за ч.4 ст.190 КК України, а саме па підставі чого зроблений такий висновок, тобто відсутнє посилання на відповідний висновок експертизи про визначення вартості майна, як того вимагає п.25 постанови Пленуму Верховного суду України №10 під 6.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності».

При формулюванні обвинувачення ОСОБА_5 щодо вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, на сторінках 4,5 стороною обвинувачення не встановлено час, місце, обставини та спосіб скоєння вказаного правопорушення, що фактично прямо вказує відсутність і самого обвинувачення.

Що стосується обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.358 КК України, на сторінках 5,6 взагалі відсутнє формулювання та обґрунтування суб`єктивної сторони злочину /форма вини, мотив, мета/, тобто твердження про винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у цьому злочині.

В обвинувальному акті у відношенні ОСОБА_5 фактично відсутнє формулювання обвинувачення, замість цього двічі викладене по суті фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Окрім того, в супереч п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту не додана достовірна інформація щодо повноти та об`єму реєстру матеріалів досудового розслідування, також вказаний реестр містить неправдиві відомості, а саме: у п. 66 реєстру матеріалів досудового розслідування наявна інформація, що 17.09.2019 року слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеської області складений обвинувальний акт, при цьому обвинувальний акт прокурором складений та затверджений 06.08.2019 року; у п. 70 реестру матеріалів досудового розслідування наявна інформація, що 16.08.2019 року слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеської області, підозрюваній ОСОБА_5 , наданий доступ до матеріалів досудового розслідування, при цьому обвинувальний акт прокурором складений та затверджений 06.08.2019 року; у п. 71 реєструматеріалівдосудового розслідування наявна інформація, що 16.08.2019 року прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 повідомлено підозрювану в порядку статті 290 КПК України, при цьому обвинувальний акт прокурором складений та затверджений 06.08.2019 року; у п. 72 реєстру матеріалів досудового розслідування наявна інформація, що 16.08.2019 року «повідомлення прокурору в порядку статті 290 КГІК України, при цьому обвинувальний акт прокурором складений та затверджений 06.08.2019 року; у п. 73 реєстру матеріалів досудового розслідування наявна інформація, що 06.08.2019 року слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУІІП в Одеської області складений обвинувальний акт (тобто наявна інформація про кількість двох складених обвинувальних актах 06.08.2019 року та 17.08.2019 року).

Адвокат ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_5 особисто підтримали доводи та вимоги клопотання про повернення обвинувального акту.

Прокурор проти клопотання про повернення обвинувального акту прокурору заперечувала. Просила відмовити у його задоволенні.

Представник потерпілого проти клопотання про повернення обвинувального акту прокурору заперечував. Надав письмові заперечення на клопотання захисника.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами, суд приходить до висновку, що він підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 109, 291 КПК України викладено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта та його додатків. Повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції, допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.

У відповідності до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завер-шується досудове розслідування, тобто підводиться підсумок стадії досудового розслідування шляом формулювання офіційного обвинувачення.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, поряд з іншими відомостями, повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповіда-льність та формулювання обвинувачення.

Обвинувачення, як зазначено в п. 13 ст. 3 КПК України, це твердження про вчинення певного особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно вимог кримінального процесуального закону формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням, часу, місця, форми вини і мо-тивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Куимінального кодекси України можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.

Висунуте особі обвинувачення повинно бути зрозумілим як сторонам кримінального провадження, так і суду.

Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, направлений до суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 вказаним вимогам не відповідає.

Так, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.12.2018 року повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014160500003421 від 24.04.2014 р. відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.1, ч.4 ст.358 КК України, прокурору, для усунення недоліків.

Проте, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 , направлений до Приморського районного суду м. Одеси після повернення його прокурору для усунення недоліків, - частково містить відомості щодо усунення недоліків та має ряд порушень відповідно до чинного законодавства.

При формулюванні обвинувачення, ОСОБА_5 щодо вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, на сторінках 4,5, стороною обвинувачення не встановлено місце, скоєння вказаного правопорушення.

Що стосується обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.358 КК України, /стор.5,8/ то ці твердження не відповідають диспозиції ч.4 ст.358 КК України, де йде мова про підроблений документ.

Більш того стосовно вказаного епізоду відсутнє формулювання та обгрунтування суб`єктивної сторони злочину /форма вини, мотив, мета/, тобто твердження про винуватість обвинуваченого.

В обвинувальному акті відсутнє обгрунтування кваліфікації саме особливо великого розміру шахрайства за ч.4 ст.190 КК України, а саме на підставі чого зроблений такий висновок, тобто відсутнє посилання на відповідний висновок експертизи про визначення вартості майна, як того вимагає п.25 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності».

Крім того, в супереч п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту не додана достовірна інформація щодо повноти та об`єму реєстру матеріалів досудового розслідування, також вказаний реестр містить неточні відомості, а саме: у п. 66 реєстру матеріалів досудового розслідування наявна інформація, що 17.09.2019 року слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеської області складений обвинувальний акт, при цьому обвинувальний акт прокурором складений та затверджений 06.08.2019 року; у п. 70 реестру матеріалів досудового розслідування наявна інформація, що 16.08.2019 року слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеської області, підозрюваній ОСОБА_5 , наданий доступ до матеріалів досудового розслідування, при цьому обвинувальний акт прокурором складений та затверджений 06.08.2019 року; у п. 71 реєструматеріалівдосудового розслідування наявна інформація, що 16.08.2019 року прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 повідомлено підозрювану в порядку статті 290 КПК України, при цьому обвинувальний акт прокурором складений та затверджений 06.08.2019 року; у п. 72 реєстру матеріалів досудового розслідування наявна інформація, що 16.08.2019 року «повідомлення прокурору в порядку статті 290 КГІК України, при цьому обвинувальний акт прокурором складений та затверджений 06.08.2019 року; у п. 73 реєстру матеріалів досудового розслідування наявна інформація, що 06.08.2019 року слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУІІП в Одеської області складений обвинувальний акт (тобто наявна інформація про кількість двох складених обвинувальних актах 06.08.2019 року та 17.08.2019 року).

Відсутність в обвинувальному актіфактичних обставин і конкретногоформулювання обвинувачення унеможливлює якісний і повний її захист і, як наслідок, має бути беззаперечною підставою для скасування вироку.

Наприклад, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2008, ухваленому у справі «Ващенко проти України», зазначено: «Обвинувачення для цілей п.1 ст.6 конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».

У рішенні від 25.07.2000, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», детальніше прописано: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п.«b» ч.3 ст.6 конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».

У рішенні від 09.10.2008, прийнятому у справі «Абрамян проти Росії», вказано: «Деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення».

В цьому ж рішенні ЄСПЛ нагадав, що положення пп.«а» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.

Неналежне виконання уповноваженими особами вимог ст. 291 КПК України унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду, в зв`язку з чим обвинувальний акт слід повернути прокурору для усунення виявлених недоліків при його складанні.

Керуючись ст. ст. 291, 314-316, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12014160500003421 від 24.04.2014 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України повернути прокурору, для усунення недоліків.

Встановити прокурору строк для усунення недоліків до 22.03.2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи діб з моменту її оголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3