Ухвала суду № 117162087, 21.02.2024, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/175/24

1-кп/179/45/24

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду

21 лютого 2024 року смт. Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023041470000346 від 21.12.2023 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мопрівське (с. Богате), Солонянського району, Дніпропетровської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч. 2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч. 2 ст. 190 КК України.

Ухвалою судді від 06 лютого 2024 року призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Обвинувачений та його захисник проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту не заперечували.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до наступного.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України і не підлягає поверненню прокурору.

Кримінальне провадження підсудне Магдалинівському районному суду Дніпропетровської області згідно правил підсудності, передбачених ст.ст. 32, 33 КПК України.

Підстав для закриття провадження на підставі п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України немає.

Порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду не встановлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному проваджені по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч. 2 ст. 190 КК України.

Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, необхідно проводити у відкритому судовому засіданні, оскільки обмежень, передбачених положеннями ч. 2 ст. 27 КПК України, не встановлено.

Заперечень від учасників судового провадження про здійснення судового розгляду кримінального провадження у відкритому судовому засіданні не надійшло.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що під час досудового розслідування 30.01.2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 слідчим суддею Магдалинівського районного суду обрано запобіжний захід тримання під вартою як єдиний можливий вид запобіжного заходу в даному кримінальному провадженні з урахуванням наявності ризиків та досліджених фактичних обставин кримінального провадження. Строк запобіжного заходу обрано до 30.03.2024 року.

На теперішній час ризики, які існували при обранні запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати, а саме - передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, враховуючи те, що ОСОБА_4 умисно вчинив кримінальне правопорушення, що дає беззаперечні підстави вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення корисливих злочинів. Крім того, необхідно враховувати, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, раніше судимий, є працездатним, однак офіційно не працевлаштований та не має постійного доходу, не одружений, не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у останнього сталих соціальних зв`язків. Тому перебування на волі обвинуваченого буде суперечити інтересам суспільства, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник не заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухав думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 30.03.2024 року, без визначення розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимогст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимогст.178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до нетяжкого злочину, санкція якого передбачає штраф від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на строк до 3 років.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого провадження, обвинуваченому вже вручений обвинувальний акт, а тому, на думку суду, та з огляду на стадію кримінального провадження не можуть підлягати окремому вирішенню питання щодо оцінки доказів, з огляду на їх належність, допустимість та достатність для визнання обвинуваченого винуватим або невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, але підлягають оцінці характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також доведені прокурором ризики, передбачені ч. 1ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютасьомоюстатті 176 цього Кодексу.

Суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що на даний час продовжують існувати ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, враховуючи те, що ОСОБА_4 умисно вчинив кримінальне правопорушення, що дає беззаперечні підстави вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення корисливих злочинів. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, раніше судимий, є працездатним, однак офіційно не працевлаштований та не має постійного доходу, не одружений, не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у останнього сталих соціальних зв`язків.

Таким чином суд вважає, що ОСОБА_4 , який обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, не маючи міцних соціальних зв`язків, роботи, осіб на утриманні, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду з метою уникнення можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки наслідки втечі ним можуть бути визнані менш небезпечними ніж можливе покарання, що загрожує у разі визнання винуватим.

Обставин, передбачених ч. 2ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не надає можливості ухилення від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими, а більш м`яка міра запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .

З урахуванням існуючих ризиків та оцінюючи сукупність обставин, передбаченихст.178 КПК України, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо обвинуваченого, може забезпечити його належну процесуальну поведінку у майбутньому, та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Доказів того, що обставини, які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінилися, суду не надано, тому підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу у встановленому законом порядку суд не вбачає.

Таким чином, з врахуванням тяжкості злочину, особи обвинуваченого, його стану здоров`я, віку, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання вказаним ризикам, та є необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1)щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2)щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому проводженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченогост. 255-2553Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Судом не встановлено підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та нетяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Отже, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, наявних ризиків, майнового стану обвинуваченого, та враховуючи ч. 3 ст. 182 КПК України, суд вважає за доцільним визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 40 х 2920 = 116 800 грн., з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Клопотань від учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів не надійшло. Будь - яких інших клопотань суду не заявлено.

Всі питання, пов`язані з підготовкою справи до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.

Керуючись ст. ст.199, 314-316, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_4 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області на 29 лютого 2024 року о 14 годин 00 хвилин.

Проведення судового розгляду кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Про час та місце розгляду справи повідомити учасників кримінального провадження.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою вДержавній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» на 60 днів, тобто до 20 квітня 2024 року включно.

Одночасно обрати ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 116800 грн. (сто шістнадцять тисяч вісімсот грн.), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: ЄРДПОУ 26239738, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, р/р UA158201720355229002000017442).

Обвинувачений ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 20 квітня 2024 року.

Роз`яснитиобвинуваченому,що уразі внесеннязастави увизначеному уданій ухвалірозмірі,оригінал документуз відміткоюбанку,який підтверджуєвнесення надепозитний рахуноккоштів маєбути наданийуповноваженій службовійособі Державноїустанови «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Післяотримання таперевірки протягомодного днядокументу,що підтверджуєвнесення застави,уповноважена службоваособа Державноїустанови «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дати її оголошення, або з дати отримання обвинуваченим копії ухвали, в іншій частині ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1