Рішення № 117135718, 19.02.2024, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/109/24

ЄУН 226/109/24

Провадження № 2/226/72/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 року Димитровській міській суд Донецької області у складі:

головуючого судді Петуніна І. В.,

за участю секретаря Кудрявцевої Н. С.,

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_2 ,

відповідач: ТОВ «Краснолиманське»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мирнограді Донецької області у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з ТОВ «Краснолиманське», в обґрунтування якого зазначив, що з 26.02.2018 по 10.02.2020 він перебував з відповідачем у трудових відносинах та був звільнений за ст. 38 КЗпП, за власним бажанням. При звільненні йому не виплачена заборгованість по заробітній платі. На підставі рішення Димитровського міського суду Донецької області від 06.10.2023 з ТОВ «Краснолиманське» на його користь стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 70674,26 грн. 21.12.2023 дана заборгованість повністю виплачена. Оскільки відповідач дізнався про існуючу заборгованість з заробітної плати перед ОСОБА_1 з кабінету «Електронного суду» 17.08.2023, просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 18.08.2023 по 21.12.2023 в сумі 77375,70 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивач та його представник до судового засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, представник позивача надав суду заяву з проханням розглянути справу без їх участі, на задоволенні позовних вимог наполягали, не заперечували проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, просив справу розглянути без участі представника відповідача. Згідно з наданим суду відзивом позовні вимоги не визнав, зазначивши, що 10.02.2020, у день звільнення позивач не працював. Звимогою пропроведення розрахункупри звільненніпозивач такожне звертався. Відповіднодо частинипершої статті116КЗпП Українипри звільненніпрацівника виплатавсіх сум,що належатьйому відпідприємства установи,організації,проводиться вдень звільнення.Якщо працівникв деньзвільнення непрацював,то зазначенісуми,мають бутивиплачені непізніше наступногодня післяпред`явлення звільненимпрацівником вимогпро розрахунок.Згідно зчастиною першоюстатті 117КЗпП Українив разіневиплати звини власникаабо уповноваженогоним органуналежних звільненомупрацівникові суму строки,зазначені вст.116КЗпП України,при відсутностіспору проїх розмірпідприємство,установа,організація повиннівиплатити працівниковійого середнійзаробіток завесь часзатримки подень фактичногорозрахунку. Вдень звільненнята післяпозивач довідповідача звимогою пророзрахунок незвертався.Звернення працівника,який удень звільненняне працював,до судуз позовомпро стягненнясум,які належатьйому довиплати відпідприємства,установи,організації станомна деньзвільнення,а такожсереднього заробіткуза часзатримки розрахункупри звільненні,слід вважатипред`явленням вимогипро розрахунок,яка передбаченастаттею 116КЗпП України(якщотака вимогараніше непред`являлась).У такомувипадку відповідальністьроботодавця напідставі ст.117КЗпП Українинаступає післязвернення звільненогопрацівника досуду таневиплати післяпред`явлення вимогироботодавцем усіхсум,які йомуналежать.Час затримкирозрахунку призвільненні позивачапочинається змоменту коливідповідачеві сталовідомо провимогу позивача.Відповідачу впершестало відомопро вимогупозивача,коли тойзвернувся доТОВ «Краснолиманське»з позовноюзаявою простягнення несплаченихсум призвільненні,за результатамирозгляду якоїухвалено рішенняДимитровським міськимсудом Донецькоїобласті від06.10.2023.Середній заробітокза часзатримки розрахункупри звільненніє спеціальнимвидом відповідальностіроботодавця запорушення трудовихправ працівника,не єосновною чидодатковою заробітноюплатою,а такожне єзаохочувальною чикомпенсаційною виплатоюу розумінніч.2Закону України«Про оплатупраці».Виходячи зпринципів розумності,справедливості тапропорційності,суд запевних умовможе зменшитирозмір відшкодування,передбаченого ст.117КЗпП України,враховуючи розмірпростроченої заборгованостіроботодавця щодовиплати працівникупри звільненнівсіх належнихсум.Вважає,що діїпозивача направленіна безпідставнезбагачення всудовому порядку,а судє інструментомтакого збагачення. Просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку шляхом застосування принципу розумної співмірності та пропорційності.

Інших клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України, учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з`явилися до суду.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

22.01.2024 на підставі ухвали судді відкрите провадження у даній справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, розгляд справи по суті призначений на 09.00 год. 19.02.2024, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено,що ОСОБА_1 перебував утрудових відносинахз ТОВ«Краснолиманське» з26.02.2018по 10.02.2020,його середньоденнийзаробіток надату звільненняскладає 859,73грн (а. с. 12, 30 ).

Позовна заява про стягнення заборгованості по заробітній платі надійшла відповідачу 17.08.2023 (а. с. 6).

На підставі рішення Димитровського міського суду Донецької області від 06.10.2023 з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 70674,26 грн (а. с. 13-14).

21.12.2023 дана заборгованість ОСОБА_1 повністю виплачена (а. с. 11).

V. Оцінка суду

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст.21Закону України«Про оплатупраці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно зі ст. 115 ч. 1 КЗпП України, ст. 24 ч. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

За змістом ст. 116 КЗпП України, при звільненніпрацівника виплатавсіх сум,що належатьйому відпідприємства,установи,організації,провадиться вдень звільнення.Якщо працівникв деньзвільнення непрацював,то зазначенісуми маютьбути виплаченіне пізнішенаступного дняпісля пред`явленнязвільненим працівникомвимоги пророзрахунок.Про суми,нараховані тавиплачені працівниковіпри звільненні,із зазначеннямокремо кожноговиду виплати(основната додатковазаробітна плата,заохочувальні такомпенсаційні виплати,інші виплати,на якіпрацівник маєправо згідноз умовамитрудового договоруі відповіднодо законодавства,у томучислі призвільненні)роботодавець повиненписьмово повідомитипрацівника вдень їхвиплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців .

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.08.2023 (наступного дня після дня коли відповідачу стало відомо про існуючі вимоги) до 21.12.2023 (дня коли заборгованість була повністю виплачена). Період заборгованості складає 90 робочих днів. Таким чином, середній заробіток позивача за затримку розрахунку при звільненні за період з 18.08.2023 по 21.12.2023 становить: 859,73 грн середньоденна заробітна плата позивача х 90 робочих днів за вказаний період = 77375,70 грн.

В той же час, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Тому, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), приймаючи до уваги розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум (станом на час звільнення 70674,26 грн), період затримки виплати цієї заборгованості, дії позивача і відповідача та інші обставини справи, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, стягнути з відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат за період з 18.08.2023 по 21.12.2023 суму 70674,26 грн.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

В силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 888,95 грн.

На підставі ст.ст. 47, 115-117 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 141, 259, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Краснолиманське», місцезнаходження:01001,м.Київ,Шевченківський р-н,вул.Прорізна,12А,ЄДРПОУ 32281519 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити частково.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Краснолиманське» накористь ОСОБА_1 середнійзаробіток зачас затримкирозрахунку призвільненні заперіод з18.08.2023по 21.12.2023 в сумі 70674 (сімдесят тисяч шістсот сімдесят чотири),26 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Краснолиманське» накористь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 888 (вісімсот вісімдесят вісім),95 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 лютого 2024 року.

Суддя І. В. Петунін