Ухвала суду № 117135716, 20.02.2024, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/551/22

ЄУН 226/551/22

Провадження № 1-кп/226/114/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку запобіжного заходу

20 лютого 2024 року колегія суддів Димитровського міського суду Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши ввідкритому судовомузасіданні взалі судув м.МирноградДонецької областіклопотання прокурорапро продовження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженцю м.КрасноармійськДонецької області,з середньоюзагальною освітою,одружений,має неповнолітнюдоньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судимий 20.06.2013 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.185 ч.2,75,76 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іпистового строку 1 рік, 20.08.2013 Димитровським міським судом Донецької області за ст.187 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 13.11.2019 умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 13 днів, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , за ст.115 ч.2 п.1, п. 6, ст.187 ч.4, ст.194 ч.2, 289 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

На розглядіДимитровського міськогосуду перебуваєкримінальне провадженнявідносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.115 ч.2 п.1, п. 6, ст.187 ч.4, ст.194 ч.2, 289 ч.2 КК України. Судовий розгляд справи знаходиться на стадії допиту свідків сторони обвинувачення та захисту. Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано у виді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», строк дії якого спливає 22.02.2024.

У зв`язку з цим та неможливістю закінчення судового розгляду до спливу запобіжного заходу прокурором ОСОБА_5 заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів. Підставою для цього прокурор зазначає продовження існування ризиків, передбачених п. 1 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Обгрунтовуючи існуючі ризики, прокурор вказує на тяжкість передбаченого законом покарання за інкриміновані ОСОБА_7 злочини, за які у разі доведення вини йому загрожує від десяти до п`ятнадцяти років позбавлення волі або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, усвідомлення чого може сприяти здійсненню обвинуваченим спроб переховування від суду, в тому числі на тимчасово окупованих територіях України, або надасть йому можливість скористатися об`явленою на території Донецької області, яка перебуває в зоні активний бойових дій внаслідок розпочатої РФ збройної агресії проти України, обов`язковою евакуацією населення. Крім того, обвинувачений, будучи схильним до вчинення злочинів, може вчинити нові, запобігти чому може лише його ізоляція від суспільства. Тому, на думку прокурора, зазначені ризики з урахуванням високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів, які попри презумпцію невинуватості переважають над повагою до особистої свободи, вимагають продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою задля запобігання існуючим ризикам, чого неспроможний забезпечити будь-який інший з більш м`яких, визначених законом, запобіжних заходів.

Обвинувачений та його захисник, вказуючи на недоведеність прокурором зазначених ризиків, проти задоволення клопотання заперечували. Посилалися на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків: дружини і дітей, батьків, які знаходилися на його утриманні та потребують його допомоги в теперішній час, стверджуючи, що обвинувачений не має наміру ухилятися від суду. Просили застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового арешту.

Надавши оцінку заявленому прокурором клопотанню, доводам і аргументам сторін, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість клопотання прокурора та наявність підстав для його задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1ст. 177 КПК України, метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід, що вирішується в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Порядок продовження строку тримання під вартою передбачено статтею 199 КПК України, з частини третьої якої слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має, зокрема, викласти обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.

Обгрунтовуючи доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, прокурор посилається на фактичні обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень, віднесених законом до категорії тяжких та особливо тяжких, за які в разі доведення вини обвинуваченому загрожує строк позбавлення волі до п`ятнадцяти років або довічне ув`язнення, мотив та спосіб їх вчинення, підвищену суспільну небезпечність обвинуваченого, який в минулому двічі притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, відсутність у нього постійного джерела доходу, що не виключає ризиків втечі та переховування від суду, а також вчинення інших кримінальних правопорушень.

Суд погоджується з доводами прокурора, що обставини кримінальних правопорушень та дані про особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні тяжких і особливо тяжких злочинів проти життя і здоров`я людей, дозволяють з достатньо високим ступенем імовірності спрогнозувати його негативну поведінку, що підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду, а також продовжити свою протиправну діяльність.

Отже, наведені прокурором ризики є дійсними і триваючими, що виключає можливість застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, оскільки застосування таких заходів не забезпечить в повній мірі дотримання ним належної процесуальної поведінки.

При цьому, крім особистісних даних обвинуваченого, обсягу обвинувачення, обставин інкримінованих обвинуваченому злочинів, невідворотних наслідків у виді спричинення смерті двом особам та наявності встановлених ризиків, суд враховує і існуючий суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, так як рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зазначені обставини виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою та вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наведеним вище ризикам.

Доводи обвинуваченого і захисника щодо не доведення прокурором існування ризиків та необхідність зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, який є більш м`яким запобіжним заходом, суд вважає безпідставними, оскільки застосування такого заходу з урахуванням даних про особу обвинуваченого, його поведінки, схильності до вчинення злочинів, небажання ставати на шлях виправлення після повернення з місць позбавлення волі, факту переховування від органів поліції під час досудового розслідування, не забезпечить в повній мірі дотримання ним належної процесуальної поведінки. Достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне та виключали б існуючі ризики, судом не встановлено. Наявність у обвинуваченого сім`ї, батьків-пенсіонерів та місця постійного проживання, на що посилалася сторона захисту, не зменшують встановлених судом ризиків і не доводять того, що він не вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству і не дають об`єктивних підстав для зміни застосованого до нього раніше запобіжного заходу.

До тогож,твердження обвинуваченогопро те,що узв`язку зутриманням підвартою йогосім`я інепрацездатні батькизалишилися безгодувальника,є непереконливими,так як офіційного і постійного джерела доходу обвинувачений на момент затримання не мав, до цього шість років провів в місцях позбавлення волі, що виключало утримання ним своєї сім`ї, а крім того, його батьки є пенсіонерами і отримують пенсії.

Достатньо підсилюючим фактором ризику переховування обвинуваченого від суду є і введений в Україні військовий стан, запроваджений у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що може спровокувати обвинуваченого з метою перешкоджання судовому розгляду залишити місце проживання, в тому числі використати евакуацію населення з зони активних бойових дій, до якої належить Донецька область, що унеможливить виконання завдань кримінального судочинства і створить перешкоди у закінченні судового розгляду.

За таких обставин, враховуючи, що строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою закінчується 22.02.2024 року, а завершити судове провадження до спливу цього строку з об`єктивних причин не надається можливим, так як на даний час триває допит заявлених стороною захисту додаткових свідків, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці. Тривалість тримання обвинуваченого під вартою у даному випадку буде виправданою, обумовленою як наявністю доведених прокурором ризиків, які не зникли і не зменшилися, так і значним суспільним інтересом, який полягає не лише у очікуванні потерпілими справедливого судового рішення, а й обґрунтованій зацікавленості суспільства у розгляді резонансного кримінального провадження, що привернуло його увагу.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора Покровської окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому за ст.115 ч.2 п.1, п. 6, ст.187 ч.4, ст.194 ч.2, 289 ч.2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» по 19 квітня 2024 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з утримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовити.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання.

Вступна і резолютивна частини ухвали проголошені 20.02.2024. Повний текст ухвали оголошено 21.02.2024 о 09.45 год.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3