Постанова № 11711266, 08.07.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 р. Справа № 2-а-1518/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

Представник позивача - Шинкарчук А.В.

Представник відповідача - Поярко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Металан" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2010р. по справі №2-а-1518/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металан" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Металан", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000081504/0 від 24.11.2008 року в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15750,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1575,00 грн. Позивач, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача, просив суд застосувати положення ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2010 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Металан" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що старшим державним податковим ревізором-інспектором сектору проведення документальних невиїзних (камеральних) перевірок ПДВ Найдьоновою С.В. проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ „Металан" за вересень 2008 року.

За результатами проведення перевірки складено Акт «Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість" № 6523/15-5/35700929 від 20.11.2008 року.

Перевіркою встановлено, що платником декларація з ПДВ за вересень 2008 р. подана в порушення ст. 5 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" №166 від 30.05.97 (у редакції наказу від 17.03.08 № 159), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.08р. за № 224/14915. Згідно Наказу ДПА України від 30.05.1997р. №166 „Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" підприємством до податкової декларації звітного періоду (вересень 2008 року) було надано Додаток №5 „Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", в якому у розділі 1 було визначено 8 контрагентів на суму ПДВ 141188,00 грн., у розділі 2 було визначено 14 контрагентів на суму ПДВ 138380,00 грн.. До податкової декларації з ПДВ до р.1 колонки Б та р.10.1 колонки Б відповідно було перенесено загальну суму податкових зобов'язань у розмірі 141188,00грн. та суму податкового кредиту у розмірі 138380,00грн.

При проведені документальної невиїзної перевірки, згідно АРМу „Аудит" АРМу „Бест-Звіт" та Програмного комплексу „Системи обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту" було встановлено, що підприємством ТОВ „Металан" у Додатку №5 по Розділу 2 „Податковий кредит" було відображено суму ПДВ по контрагенту 355664915526 на суму ПДВ 63059,87 грн., з яких сума ПДВ 15750,00 грн. включена без наявності податкової накладної. Таким чином, підприємством ТОВ "Металан" було завищено податковий кредит за вересень 2008р. на суму 15750,00 грн., чим було порушено пп.7.4.5, пп.7.7.1 ст. 7 Закону України „Про ПДВ" від 03.04.1997р.

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Московському районі міста Харкова 24.11.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000081504/0 про визначення податкового зобов'язання ТОВ „Металан" з податку на додану вартість в сумі 15750,00 грн. за основним платежем та 1575,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що посилання позивача на ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", тобто на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Металан" має право оскаржити до суду податкове повідомлення - рішення протягом 1095 днів з дня отримання такого повідомлення є необгрунтованим, виходячи з наступного.

Так, ч.2 ст.99 КАС України, встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про податкові повідомлення - рішення від 24.11.2008 року № 0000081504/0, а звернувся до суду з позовом про їх скасування лише 18.02.2010 року, тобто з пропуском річного строку звернення до суду.

При вирішенні спору суд першої інстанції також звернув увагу на приписи ч. 3 ст. 99 КАС України, відповідно до яких, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Строки давності у податкових правовідносинах визначені ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Аналізуючи приписи названої норми матеріального закону, суд зауважив, що п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлений строк давності щодо самостійного визначення контролюючим органом податкового зобов'язання, п.15.2 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлений строк давності стягнення податкового боргу, п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлений строк давності для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів).

З наведеного, на думку суду першої інстанції, слідує, що Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не встановлено строку давності для оскарження до адміністративного суду рішень податкового органу, а визначені ст.15 цього закону строки давності не можуть бути застосовані, оскільки не мають жодного відношення до регулювання правовідносин щодо звернення з позовом до адміністративного суду.

Крім того, суд вважав, що за правилами дії актів законодавства у часі та за правилами визначення предмету правового регулювання відносно правовідносин з приводу звернення особи до суду з адміністративним позовом спеціальною нормою права є саме ч.2 ст.99 КАС України, бо вона міститься в спеціальному акті законодавства - Кодексі адміністративного судочинства України, який набув чинності пізніше від Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що підстав для застосування до спірних правовідносин ч. 3 ст.99 КАС України не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на застосуванні до позивача положень ст. ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України та відмові в задоволенні позовних вимог.

Виходячи із вищевикладеного, та враховуючи, що позивачем не надано доказів поважності пропуску строку звернення до суду та відповідач наполягає на застосуванні судом норм ст. ст. 99, 100 КАС України, а саме, відмови у задоволенні адміністративного позову у звязку з пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні адміністративного позову.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

В свою чергу, строки давності визначені статтею 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і становлять 1095 днів.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом відносно строків давності, щодо оскарження податкових рішень контролюючого органу, а тому особа має право оскаржити до суду податкове повідомлення-рішення протягом 1095 днів з дня отримання такого повідомлення.

Враховуючи вищевикладене, ч. 3 ст. 99 КАС України та ст.ст. 5, 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем були дотримані строки позовної давності (1095 днів) при зверненні до суду з адміністративним позовом.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2008 р. ТОВ «Металан» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 р. в якій, в Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» помилково віднесло до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 15750,00 грн.

Дана технічна помилка виникла внаслідок внесення до декларації за вересень 2008 р. сум ПДВ в одному рядку за операціями за двома контрагентами (Розділ 2 Додатку 5 рядок 13).

Відповідно до підпункту «в» п. п.4.2.2. п. 4.2. ст. 4 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.2.8. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, а податковий орган не вправі відмовити платнику податків у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Враховуючи те, що позивач суми ПДВ за податковою накладною № 3009/3 від 30.09.2008 р. включив до складу податкового кредиту за вересень 2008 р. та відобразив дані суми у поданій податкові декларації за вересень 2008 р., то дані дії позивача не призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, а відтак застосування відповідачем штрафних фінансових санкцій за ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є неправомірними.

Отже, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що дана арифметична помилка не призвела до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Крім того, судом першої інстанції не враховано, положення п.п. 17.1.4. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п. «в» підпункту 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Згідно п.п. 17.1.4. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минулим.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідач в оскаржуваному податковому повідомленні рішенні посилаючись на п. «в» підпункту 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» незаконно застосував до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 10% від суми донарахованого податкового зобов'язання.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0000081504/0 від 24.11.2006 р. в частині донарахування податкового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Металан" з податку на додану вартість в сумі 15750,00грн. та штрафних санкцій в розмірі 1575,00 грн. прийнято всупереч нормам діючого законодавства, а отже підлягає скасуванню, а позовні вимоги, відповідно, є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2010 року по справі№2-а-1518/10/2070 прийнята з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металан" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2010р. по справі №2-а-1518/10/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Металан" задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0000081504/0 від 24.11.2006 р. в частині донарахування податкового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Металан" з податку на додану вартість в сумі 15750,00грн. та штрафних санкцій в розмірі 1575,00 грн.

<Текст >

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст постанови виготовлений 13.07.2010 р.