Постанова № 117107633, 20.02.2024, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/86/24

Провадження № 3/282/72/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року смт.Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Вальчук В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Відділенняполіції №1Житомирського районногоуправління поліціїГУНП вЖитомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого водієм швидкої медичної допомоги в КНП «Любарська лікарня», за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2024 року о 00 годині 30 хвилин по вул.Медичній в с.Старий Любар Житомирського району, гр. ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ-2121 державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нерозбірлива мова, нечітка хода). Від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні 13.02.2024 ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що у зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення день та час автомобілем він не керував, а лише прийшов до автомобіля щоб забрати з нього термос, ключі та документи. В цей час під`їхали працівники поліції, які стверджували, що він керував автомобілем і що від нього чути запах алкоголю. Вони запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння від проходження якого він відмовився. В судовому засіданні 20.02.2024 ОСОБА_2 доповнив, що посвідчення водія у нього є, але він його не надав працівникам поліції. Також зазначив, що на оглянутому відеозаписі який надійшов на запит суду, ключі від його службового автомобіля у працівників поліції забрали працівниці швидкої допомоги ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Просив його не притягувати до відповідальності, так як йому потрібне його місце роботи.

Захисник Гарбузюк О.О. в судовому засіданні просив суд закрити провадження у справі з підстав викладених у його письмовому клопотанні, а у разі того якщо суд дійде висновку про наявність вини ОСОБА_1 не позбавляти його права керування транспортними засобами, обмежившись накладенням штрафу.

Інспектор СРПП Відділення поліції №1 Житомирського РУП Коваль О.Л. в судовому засіданні пояснив, що під час перебування на чергуванні, точної дати він не пам`ятає, однак вказав, що подія мала місце у січні 2024 року у комендантську годину, він разом із колегою проїжджали по вул.Медичній в с.Старий Любар, де навпроти них у бік Любарської ЦРЛ рухався автомобіль «Нива», якого вони зупинили. За кермом вказаного транспортного засобу, перебував ОСОБА_2 , а на автомобілі надпис «Швидка медична допомога». Підійшовши до вказаного автомобіля, було виявлено, що водій має ознаки алкогольного сп`яніння, а в салоні автомобіля пуста пляшка з-під шампанського та пробки від пляшок. Тоді водію, який відмовлявся надавати документи для перевірки, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, проте від його проходження він відмовився. Після цього, він пішов до станції швидкої медичної допомоги де, з`ясував прізвище, ім`я та по батькові водія, перевірив його по базі ІПНП, після чого склав протокол про адміністративне правопорушення, від підпису та отримання якого ОСОБА_2 відмовився. Під час вказаних подій ОСОБА_2 вів себе зухвало та висловлював погрози. Він повідомляв ОСОБА_5 , що буде його затритмувати, але кайданки не застосовував, а помістив в службовий автомоіль та відїхали від місця події з метою встановлення особи. Також доповнив, що саме ОСОБА_2 керував автомобілем, а також те, що в комендантську годину всі автомобілі підлягають зупинці.

Переглянувши в судовому засіданні відеозапис (а.с. 7) інспектор Коваль О.Л. повідомив, що це не все відео і є ще інша його частина, на якій працівниці швидкої допомоги забирають ключі від автомобіля Нива.

Інспектор СРПП Відділення поліції №1 Житомирського РУП Гуменюк І.Р. в судовому засіданні пояснила, що в січні 2024 року вона разом з інспектором Ковалем О.Л. зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Після чого виявили у останнього ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, нерозбірлива мова) і водій постійно спирався на їх службовий автомобіль. Зупинили його оскільки була коменданська година, а токож щоб він допоміг з ночівлею для хлопця, який мав заночувати в лікарні. ОСОБА_2 повідомив, що не має посвідчення водія, після чого були складені адміністративні матеріали. Вони його не затримували. ОСОБА_2 говорив, що напередодні він святкував ювілей з дружиною та вів себе агресивно. Крім нього в автомобілі нікого не було, а автомобіль не стояв на місці, а рухався. Від проходження освідування водій відмовився. Постанову про адміністративне правопорушення складала вона, а протокол колега Коваль. Зі змістом даних документів ОСОБА_1 ознайомлювали та роз`яснювали його права, але він відмовився від підпису. ОСОБА_6 відлучався в приймальне відділення, для встановлення особи і він взнав інформацію про ОСОБА_1 в усній формі. Вони відїзджали від місця події на 200-300 метрів з метою заспокоєння ОСОБА_1 . На місце зупинки приходили працівниці приймального відділення (2 чи 3 жінки), яким вони віддали ключі від автомобіля Нива і ОСОБА_2 при цьому був присутній. З технічних причин камера не зафіксувала роз`яснення прав ОСОБА_5 . Від себе доповнила, що вона б не хотіла, щоб такий водій швидкої допомоги привозив лікаря до її дитини.

Працівники екстреної медичної допомоги ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні ніяких пояснень з приводу даної справи надати не змогли, оскільки їм нічого про це не відомо.

Викликати працівників швидкої медичної допомоги в КНП «Любарська лікарня» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доцільності не має, оскільки сам ОСОБА_2 в судовому засіданні підтрвердив, що вони забирали у працівників поліції ключі від його службового автомобіля Нива.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, працівників поліції, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.245КУпАП завданнями провадження всправахпроадміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повнеіоб`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення їївточній відповідностіззаконом,забезпеченнявиконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганняправопорушенням, виховання громадян у дусіудусідодержаннязаконів, зміцнення законності.

Відповідност.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 9КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідност.251 КУпАП,доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих,свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-ікінозйомки,відеозапису,у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №171376 від 15.01.2024 року;рапортом Інспектора СРПП ВП №1 Житомирського РУП І. Гуменюк від 15.01.2024 року, відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, які містяться на дисках та приєднані до матеріалів справи та поясненнями працівників поліції, які складали адміністративні матеріали та в судовому засіданні вказали, що саме ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 2121 та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння відмовився проходити освідування на стан сп`яніння.

Щодо постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАД №108140 від 15.01.2024 то на даний час суд не може взяти її як доказ, оскільки із надних суду доказів (копії ухвали про відкриття провадження у справі №282/143/24) встановлено, що зазначена постанова оскаржується ОСОБА_11 .

Однак, не зважаючи на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАД №108140 від 15.01.2024, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.5 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом враховується те, що вчинене ОСОБА_11 адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП, є одним з найнебезпечніших і найважчих правопорушень з адміністративних правопорушень на транспорті, оскільки транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і керування ним в стані сп`яніння є небезпечним як для самої особиводія, так і для інших учасників дорожнього руху та становить велику суспільну небезпеку.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а такожстатті 17 Закону України «Про виконання рішеньта застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до ст.33 КУпАП при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_2 протягом року вперше вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є особою, яка підлягає адміністративній відповідальності, обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлено.

Таким чином, аналізуючи матеріали справи, зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_2 вчинив грубе порушенняПДРУкраїни,внаслідок якогомогли настатитяжкі наслідки,не дивлячисьна загальноприйнятінорми поведінкита співжиттяв суспільствілегковажно дозволивсобі будучиводієм швидкоїдопомоги в КНП «Любарська лікарня» сісти за кермо в стані алкогольного сп`яніння перебуваючи на робочому місці, та відмовитись від проходження медичного освідування на стан сп`яніння, знаючи про настання можливих наслідків, що свідчить про нехтування ним вказаних норм. Невизнання своєї вини та посилання захисника Гарбузюка О.О. на порушення процедури оформлення адміністративних матеріалів з боку працівників поліції, в зв`язку з чим останній вважає, що відсутній склад правопорушення в діях ОСОБА_1 , суд розцінює це як спосіб захисту з метою уникнення від відповідальності, оскільки з відеозапису чітко видно, що останній перебував в стані алкогольного сп`яніння і крім нього інших осіб, які б могли керувати транспортним засобом на місці зупинки не має. Крім того, на відеозапису чітко видно як автомобіль рухається, а не стоїть на місці, що спростовує пояснення ОСОБА_1 про те, що автомобіль стояв, а він ним не керував. Також, суд зазначає, що вказівка захисника Гарбузюка О.О. про порушення процедури оформлення адміністративних матеріалів з боку працівників поліції, можливо й мала місце, але на думку суду вони не є суттєвими та такими, що спростовують вину ОСОБА_1 , який будучи водієм швидкої допомоги дозволив собі сісти за кермо службового автомобіля в стані алкогольного сп`яніння перебуваючи на робочому місці, а тому, за таких обставин, суд вважає за доцільне, з метою попередження вчинення останнім в майбутньому грубих правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, застосувати до нього адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, з метою його виховання та недопущення нових порушень у майбутньому, визначенихст. 23 КУпАП.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, а також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №171376 від 15.01.2024 року встановлено, що ОСОБА_2 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 .

Законом України №1231-ІХ від 16.02.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст.130 КУпАП, якими посилено відповідальність за порушення, допущені вказаною нормою Закону.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КпАП Україниу виді штрафу з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів.

Відповідно до ст.40-1КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.9, 7, 40-1, 130 ч.1, 245, 251, 277, 280, 282, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративнестягнення, передбачене санкцією цієї статті у видіштрафу урозмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, які стягнути на р/рахунок №UA368999980313060149000006001, одержувач ГУК у Житомирській області/Житомирська область, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37976485, код доходу 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету - адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подвійний розмір штрафу у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605,60 грн. на р/рахунок №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ 22030106, банк одержувача - Казначейство України, код за ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Вальчук В. В.