Рішення № 117102063, 14.02.2024, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 669/49/24

Провадження № 2-а/669/1/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Давидюка О.І.,

з участю: секретаря судового засідання Дем`янюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в с-щі Білогір`я адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 114656 від 01 січня 2024 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що він був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 01 січня 2024 року о 09 год 49 хв по вул. Лесі Українки в с. Мокроволя Шепетівського району Хмельницької області керував транспортним засобом М 412 номерний знак НОМЕР_1 , у якого відсутні бризковики та не маючи при собі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів.

З постановою позивач не згідний, оскільки при розгляді справи на місці зупинки транспортного засобу на вимогу працівника поліції ним було надано посвідчення учасника бойових дій, технічний паспорт на автомобіль М 412 номерний знак НОМЕР_1 та посвідчення водія.

Вказав, що даний перелік документів є достатнім, проте в порушення п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів» працівник поліції вимагав від нього поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів.

Що стосується відсутності бризковиків, то працівники поліції йому ніяких зауважень не робили та не вимагали пояснень з цього приводу, при отриманні копії постанови він дійсно помітив їх відсутність, проте при виїзді з м. Рівне він оглядав автомобіль і вони були в наявності. На його думку він міг їх втратити на ділянці автодороги с. Велика Боровиця с. Хорошів Шепетівського району Хмельницької області, так як дана ділянка дороги представляє собою суцільні ями та рови. Вказаний недолік, а саме відсутність бризковиків, ним було усунено.

Вважає зазначену постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки правил дорожнього руху він не порушував, викладені в постанові про накладення адміністративного стягнення обставини не відповідають фактичним обставинам справи, зміст постанови є надуманим, просив вищезазначену постанову від 01 січня 2024 року скасувати, а провадження в справі закрити.

Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області про дату, час та місце розгляду справи повідомлене належним чином, представник в судове засідання не з`явився, подав відзив, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою інспектора з РПП сектору поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції Біруліної А.І. серії БАД № 114656 від 01 січня 2024 року позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП до штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він 01 січня 2024 року о 09 год 49 хв по вул. Лесі Українки в с. Мокроволя Шепетівського району Хмельницької області керував транспортним засобом М 412 номерний знак НОМЕР_1 , у якого відсутні бризковики та не маючи при собі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з`ясуванню, зокрема такі обставини: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують відповідальність, обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці обставини встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не було подано будь-яких належних та допустимих доказів щодо правомірності тверджень зазначених в постанові.

Частиною 1 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Пунктом 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно п. 2.4 «а» Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1.

При цьому, згідно ст. 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Отже, вказані норми права вказують як на право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової так і на обов`язок водія зупинитися на вимогу поліцейського та пред`явити до перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 Правил дорожнього руху.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданого управлінням персоналу штабу військової частини від 28 квітня 2016 року (номер військової частини судом встановлено, але з метою безпеки в рішенні не зазначається).

Згідно п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

В той же час, у відповідності до рішення Конституційного суду України від 23 грудня 2014 року № 7-рп/2014 положення пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» необхідно розуміти так, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, інвалідам війни та інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , маючи право на пільги, встановлені законодавством України, будучи звільненим від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, на правовій підставі (наявність технічного паспорта на автомобіль та відсутність даних про незаконне заволодіння транспортним засобом) керував належним йому автомобілем М 412 номерний знак НОМЕР_1 .

За таких обставин водій ОСОБА_1 станом на час винесення оскаржуваної постанови був звільненим від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України і не міг вчинити адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

До того ж, CD-R диск «Verbatim» № 43134АDO9O65962LH, який наданий відповідачем в якості доказу до відзиву, не містить жодної аудіо, - відеоінформації, що позбавляє суд можливості підтвердити або ж спростувати твердження позивача про незаконність оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити провадження у справі.

Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому постанова серії БАД № 114656 від 01 січня 2024 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 126, 241-246, 286 КАС України, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову від 01 січня 2024 року серії БАД № 114656 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:Олександр ДАВИДЮК