Рішення № 117100460, 20.02.2024, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа: № 484/5352/23

Провадження № 2/484/344/24

Р І Ш Е Н Н Я

( з а о ч н е )

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2024 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання - Кузьменко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Сікорського Миколи Миколайовича, до ОСОБА_2 ; третя особа - Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,

У С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду із позовом з вимогою про позбавлення відповідача батьківських, мотивуючи свої вимоги тим, що 04.09.2009 р. між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб. Від даного шлюбу у них народився син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У зв`язку з тим, що спільне життя між ними не склалось, рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11.07.2012 р. (справа № 1421/2845/12) вказаний шлюб було розірвано. Також, на підставі даного рішення з ОСОБА_2 стягнено на користь ОСОБА_5 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 500 грн.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.10.2017 року (справа № 484/3061/17) було змінено спосіб стягнення аліментів з твердої грошової форми - 500 грн. на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набранням рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі вказаного рішення суду, видано виконавчий лист відповідного змісту, який був підставою відкриття виконавчих проваджень № НОМЕР_4 від 16.03.2018 р. та ВП № НОМЕР_5 від 19.03.2018 р., відповідно до яких здійснюється примусове виконання зазначених відрахувань.

Фактично, відповідач впродовж десяти років (з 2012 року по 2023 рік), в жодному місяці, не сплачував аліменти, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості здійсненою державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та встановлено, що станом на 30.06.2023 року, заборгованість у боржника складає 119 075,50 грн.

З часу офіційного розірвання шлюбу (2012 рік), ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , повністю припинили спілкування та побачення. Аналогічно, з того часу, ОСОБА_2 не підтримує побачення та спілкування зі своїм сином, ОСОБА_4 . Цілковита відсутність будь-яких відносин батька з сином відбувається більше 10-ти років.

Після розлучення, позивачка з сином змінили місце мешкання, оселившись у м. Первомайськ, Миколаївської області (у матері позивачки), згодом, переїхали до м. Києва, у зв`язку з хворобою дитини та більшою можливістю її лікування, в свою чергу, відповідач залишився проживати за попередньою адресою, біля своїх батьків. Переїзд до м. Київ в 2018 році був вимушений, так як ОСОБА_6 потребував постійного медичного обстеження та лікування, оскільки мав діагноз: епілепсія, судорожний синдром, та у столиці більш професійні лікарі, обладнання, загалом, медицина. На даний час, здоров`я хлопця нормалізувалось, загальний стан пішов на покращення, ОСОБА_6 почуває себе добре, приступів епілепсії давно не спостерігається.

ОСОБА_6 відвідує середню загальноосвітню школу № 184 м. Києва та перебуває у 7-Г класі.

З 2022 року ОСОБА_6 займається лікувальним плаванням та лікувальною фізичною культурою, що безумовно впливає на його фізичний та психологічний стан.

07.06.2019 року позивачка створила нову сім`ю з ОСОБА_7 , з яким уклала шлюб (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 ). І вже з цим чоловіком позивачка дійсно створила міцну родину, охоплену взаємною любов`ю та довірою. Саме у цьому шлюбі, позивачка відчула жіноче щастя та має впевненість у завтрашньому дні.

З часу сумісного проживання позивачки у новій сім`ї, ОСОБА_7 замінив ОСОБА_8 біологічного батька на справжнього, хоча де-факто, являється йому вітчимом. ОСОБА_6 вважає саме ОСОБА_7 своїм дійсним батьком і називає його батьком, в свою чергу, останній, відноситься до ОСОБА_6 як до рідного сина.

ОСОБА_6 вважає вітчима своїм батьком, який є для нього авторитетом та прикладом.

Позбавлення батьківських прав відповідача буде слугувати для того, щоб в подальшому, вітчим усиновив дитину та дав йому своє прізвище, так як неодноразово ОСОБА_6 виявляв бажання змінити прізвище, щоб у школі між однокласниками та, особисто для себе, він відчував, що має повноцінну сім`ю.

Крім того, метою позбавлення батьківських прав відповідача слугує отримання від ОСОБА_2 : дозволу на виїзду за кордон ОСОБА_6 для відпочинку та участі у спортивно-оздоровчих зборах; згоди на реєстрацію місця проживання ОСОБА_6 (отримано відмову за відсутністю такої згоди); письмової заяви на отримання ОСОБА_6 паспорту громадянина України, але Відповідач на зв`язок не виходить, ухиляється від зустрічей, тому отримати від останнього будь яких документів на вищезазначене, не є можливим.

ОСОБА_6 жодним чином не має відношення до ОСОБА_2 , окрім визнаного батьківства, не підтримує з ним будь-яких стосунків.

ОСОБА_2 більше 10 років участі у вихованні власного сина не приймає, станом здоров`я та навчанням дитини не цікавиться, відсутня батьківська любов, будь який вклад у виховання та розвиток дитини, матеріальну допомогу сину не надає.

За весь час навчання відповідач жодного разу сина не приводив та не забирав з ДНЗ, батьківські збори не відвідував, вихованням та навчанням дитини не цікавиться. Крім цього, не цікавиться та не приймає участі у додаткових заняттях та хобі ОСОБА_6 .

Вихованням та утриманням дитини займається лише позивачка разом зі своїм чоловіком. Син ОСОБА_6 перебуває на повному їх утриманні та забезпеченні. Позивачка, створивши всі належні умови для нормального проживання дитини, забезпечила сина всім необхідним для його фізичного та духовного розвитку. На постійній основі дитині купуються речі (одяг, взуття та інше), продукти харчування, речі побутового вжитку та предмети для навчання та розвитку.

Тож відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідним харчування, медичним доглядом, лікуванням (коли дитина хворіє), що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення (взагалі); не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання ним освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки відповідача, свідомого нехтування ним своїми батьківськими обов`язками.

Представник позивачки в судове засідання надав заяву з проханням слухати справу у його відсутність, позов підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце слухання справи оповіщений відповідно до вимог ст. 128, 130 ЦПК України, в тому числі через оголошення на веб-порталі судової влади України. Заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзив на позов не надав.

Представник третьої особи в судове засідання надав заяву з проханням слухати справу у його відсутність, просив про задоволення позову.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

У відповідності зі ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, і батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків. Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав по відношенню до своїх дітей з ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: якщо батьки не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання освіти.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з урахуванням наступного: в судовому засіданні встановлений факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно якого він не проявляє батьківської турботи протягом тривалого періоду часу; не надає матеріальної допомоги та не піклується за нього.

Згідно Висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.11.2023 року № 103/8500/41/3, орган опіки та піклування вважає доцільним та таким, що відповідає інтересам ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його дитини.

За таких обставин, позбавлення відповідача батьківських прав на теперішній час є єдиним можливим засобом забезпечення дитині спокійного життя, гармонічного виховання, як того вимагає ст. 150 СК України.

Наведене свідчить про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі згідно ст.164 СК України.

Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на законі та доведені в судовому засіданні, тому підлягають задоволенню.

При цьому, застосовуючи такий крайній захід, як позбавлення батьківських прав, суд також враховує, що у разі зміни обставин, що стали підставою для позбавлення відповідача батьківських прав, він має право бути поновленим у батьківських правах відносно своєї дитини, відповідно до положень ст. 169 СК України.

Також на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), до ОСОБА_2 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ); третя особа - Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (вул. Харківське шосе, 4-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37397237) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня отримання його копії до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (отримання) безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: