Ухвала суду № 117098616, 14.02.2024, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/2012/22 Провадження № 1-кп/304/10/2024

У Х В А Л А

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

14 лютого 2024 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

його захисника адвоката ОСОБА_7 ,

представника Державної екологічної інспекції

у Закарпатській області ОСОБА_8

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт від 09 листопада 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019070000000306 від 11 вересня 2019 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, першого заступника начальника головного лісничого Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, громадянина України, раніше не судимого,

та

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , з вищою освітою, лісничого Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське ЛГ», громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 3 ст. 365 КК України,

У С Т А Н О В И В :

п`ятнадцятого листопада 2022 року до Перечинського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт від 09 листопада 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019070000000306 від 11 вересня 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 3 ст. 365 КК.

Ухвалою від 17 листопада 2022 року вказане кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

На підставі розпорядження керівника апарату від 26 вересня 2023 року проведено повторний автоматизований розподіл справи; визначено нового суддю ОСОБА_1 .

У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували, прокурор попередньо подавав суду клопотання про обрання відносно обвинувачених запобіжних заходів відносно ОСОБА_4 у виді домашнього арешту у нічний період доби, а відносно ОСОБА_6 у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на них відповідних обов`язків.

Мотивує клопотання зокрема тим, що 25 серпня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 3 ст. 365 КК України, за фактом умисного вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене групою осіб. Вказує, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 серпня 2021 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування засобу електронного контролю та покладено ряд обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України. Наразі зазначає, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними доказами, та заявляє про існування наступних ризиків, а саме переховуватися від органів досудового розслідування і суду, оскільки злочин є тяжким та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також на даний час обіймає посаду головного спеціаліста відділу лісового та мисливського господарства Закарпатського обласного управління і в силу виконання своїх службових обов`язків має широке коло знайомств, обізнаний з особливостями роботи правоохоронної системи; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, зокрема з урахуванням відомих йому обставин та матеріалів зможе вступати у позапроцесуальні відносини зі свідками, в тому числі службовими особами Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства та ДП «Ужгородське ЛГ», схиляти їх до зміни наданих слідству показань, а також впливати на ще не допитаних у судовому засіданні свідків, понятих, експертів та спеціалістів, які були та будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та експертиз; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме з врахуванням встановлених обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, ОСОБА_4 може використати свої зв`язки для незаконного впливу на понятих, свідків, спеціалістів, які брали участь у першочергових слідчих діях чи іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати суду вигідні для нього неправдиві показання. За наведених обставин, а також того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти заявленим ризикам, які за час досудового розслідування не перестали існувати та не зменшилися, прокурор просить клопотання задовольнити та застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби строком на два місяці, поклавши відповідні обов`язки.

Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 прокурор зазначає, що 25 серпня 2022 року такого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 3 ст. 365 КК України, за фактом умисного вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене групою осіб. Вказує, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 серпня 2021 року до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування засобу електронного контролю та покладено ряд обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України; ухвалою слідчого судді цього ж суду від 25 жовтня 2022 року строк дії обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 було продовжено до 25 листопада 2022 року. Так само зазначає, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними доказами, та заявляє про існування наступних ризиків, а саме переховуватися від органів досудового розслідування і суду, оскільки злочин є тяжким та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також ОСОБА_6 тривалий час працював на посаді лісничого Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське ЛГ» і в силу виконання своїх службових обов`язків має широке коло знайомств, обізнаний з особливостями роботи правоохоронної системи; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, зокрема з урахуванням відомих йому обставин та матеріалів зможе вступати у позапроцесуальні відносини зі свідками, в тому числі службовими особами Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства та ДП «Ужгородське ЛГ», схиляти їх до зміни наданих слідству показань, а також впливати на ще не допитаних у судовому засіданні свідків, понятих, експертів та спеціалістів, які були та будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та експертиз; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме знаходячись на волі ОСОБА_6 може використати свої зв`язки для незаконного впливу на понятих, свідків, спеціалістів, які брали участь у першочергових слідчих діях чи іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати суду вигідні для нього неправдиві показання. Відтак за наведених обставин, а також того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти заявленим ризикам, які за час досудового розслідування не перестали існувати та не зменшилися, прокурор просить клопотання задовольнити та застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, поклавши відповідні обов`язки.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, з врахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_6 наразі працевлаштувався, уточнив клопотання та просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечив та просив у задоволенні такого відмовити, вказуючи, що прокурор зловживає своїми процесуальними правами, оскільки ризики наведені ним відсутні. Клопотання про обрання запобіжного заходу подане ще у грудні 2022 року, тобто дотепер питання запобіжного заходу не вирішувалося, а обвинувачений у свою чергу демонстрував належну процесуальну поведінку, жодного порушення процесуальних обов`язків не допустив. Окрім цього звертав увагу суду на те, що на стадії досудового розслідування відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. З приводу прийняття до розгляду заявленого Інспекцією цивільного позову не заперечив.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_7 з приводу клопотання прокурора про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу зазначав, що останній працює і у його обов`язки входить охорона лісу, а відтак він не зможе у нічний час виконувати покладені на нього функції.

Обвинувачений ОСОБА_6 позицію захисника підтримав та додатково вказував на те, що у нього важко хворіє дружина.

Представник Державної екологічної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні просила прийняти до розгляду цивільний позов, заявлений інспекцією до ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

У підготовче судове засідання представник Дубриницької сільської ради Ужгородського району як потерпілого не з`явився, однак матеріали справи містять заяви сільського голови, в яких остання просить розглянути справу без їх участі, вимоги цивільного позову підтримує у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення за відсутності представника ради (Т. 1 а. с. 213, 228).

Заслухавши учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з таких підстав.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, а відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до судового розгляду.

Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, на даний час відсутні.

Вирішуючи клопотання прокурора про застосування відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запобіжних заходів у виді домашнього арешту у нічний період доби, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотання учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Суд у підготовчому судовому засіданні встановив, що 11 вересня 2019 року матеріали досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 3 ст. 365 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019070000000306.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , відносно яких 09 листопада 2022 року складено обвинувальний акт, який наразі розглядається судом. Під час досудового розслідування даного кримінального провадження відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання (строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного 25.11.2022), а відносно ОСОБА_6 у виді домашнього арешту строком до 25.11.2022.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Так, прокурор у клопотанні про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу вказує на наявність трьох ризиків, а саме переховування вказаного обвинуваченого від суду, його незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

З огляду на особу обвинуваченого ОСОБА_4 , наявність у нього знайомих серед посадовців різного рівня влади в силу посади, яку він обіймав раніше та яку наразі обіймає головного спеціаліста відділу лісового та мисливського господарства Закарпатського обласного управління, а також суворість передбаченого законом покарання за інкриміноване обвинуваченому діяння та відсутність можливості застосування пільгових інститутів кримінального права при призначенні покарання, суд прийшов до висновку про існування ризику переховування від суду.

Перевіряючи актуальність ризику та надаючи оцінку можливості обвинуваченому незаконно впливати на учасників кримінального провадження, суд прийшов до таких висновків.

КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на учасників, зокрема свідків, експертів, спеціалістів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Під час досудового розслідування обвинуваченому стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, а тому, обвинувачений знає як їх дані, так і зміст наданих ними свідчень, що й надалі дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу на таких. ОСОБА_4 може здійснювати на них вплив з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Отже ризик незаконно впливати на учасників у цьому кримінальному провадженні є наявним.

Відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення обвинуваченим відповідних дій. Ризик у кримінальному провадженні як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Належне виконання обвинуваченим ОСОБА_4 своїх процесуальних обов`язків суд пов`язує із застосуванням до нього на стадії досудового розслідування ефективного та релевантного запобіжного заходу, а отже визначена законодавством мета досягається.

Щодо заявленого прокурором ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то на переконання суду, стороною обвинувачення не доведена наявність такого, зокрема, обґрунтовуючи такий ризик прокурор навів лише загальні міркування, схожі з мотивацією ризику незаконного впливу на учасників кримінального провадження, не конкретизувавши, у чому саме цей ризик може полягали та яким чином може бути реалізований.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя прийшов висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме ризику переховування від органів досудового розслідування і суду та незаконного впливу на учасників кримінального провадження.

Відтак наразі застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження та запобігання реалізації обвинуваченим вказаних ризиків.

У той же час положення частини 4 статті 194 КПК передбачають, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті.

Під час розгляду клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту прокурор не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.

З огляду на це, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , зокрема, наявність міцних соціальних зв`язків за місцем свого проживання, а також, беручи до уваги позицію прокурора, який в судовому засіданні обмежився виключно твердженням про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу без будь-якого обґрунтування, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомі підстави для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби відсутні.

Так, суд виходить із того, що хоча існування двох ризиків і доведено, але такі явно не досягають такого рівня інтенсивності, що свідчило б про необхідність певного обмеження свободи обвинуваченого, беручи до уваги в тому числі те, що інкримінована обвинуваченому подія мала місце у 2019 році, а обвинувачений ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв`язки і стримуючі від втечі фактори. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження можна запобігти покладенням на обвинуваченого певних обов`язків, яких він має дотримуватися.

Відтак за наведених обставин суд вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді особистого зобов`язання буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 та зможе запобігти встановленим судом ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для обвинуваченого та інших осіб.

У клопотанні про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 , прокурор також зазначає про існування трьох ризиків, а саме переховування вказаного обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Суд вважає, що ризик переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду існує, враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 365 КК, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування і суду також з огляду й на те, що за законодавчими приписами у відповідній категорії справ неможливо застосувати пільгові інститути кримінального права такі як звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Водночас суд враховує також міцність соціальних зв`язків ОСОБА_6 та його вказівку на наявність на утриманні хворої дружини, хоча таке твердження жодними доказами не підтверджено, а також відсутність відомостей, які б свідчили про допущені порушення покладених на нього обов`язків, що на переконання суду свідчить про низьку інтенсивність вказаного ризику.

Крім того, оцінюючи можливість впливу на інших учасників кримінального провадження суд так само враховує те, що згідно з передбаченою КПК України процедурою отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України), суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Так наразі кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України відкриті матеріали кримінального провадження, у тому числі протоколи допиту свідків з наданими показаннями, тому існує ймовірність того, що ОСОБА_6 може впливати на них з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.

Відтак оцінивши наведене суд прийшов до висновку про існування наведених двох ризиків враховуючи, що ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо заявленого прокурором ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то на переконання суду, стороною обвинувачення не доведена наявність такого, зокрема, обґрунтовуючи такий ризик прокурор навів лише загальні міркування, схожі з мотивацією ризику незаконного впливу на учасників кримінального провадження, не конкретизувавши, у чому саме цей ризик може полягали та яким чином може бути реалізований.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя прийшов висновку про існування з приводу обвинуваченого ОСОБА_6 ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме ризику переховування від органів досудового розслідування і суду та незаконного впливу на учасників кримінального провадження.

Відтак наразі застосування запобіжного заходу відносно нього є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаним обвинуваченим встановлених ризиків.

У той же час положення частини 4 статті 194 КПК передбачають, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті.

Під час розгляду клопотання про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту прокурор не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.

З огляду на це, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , зокрема, наявність міцних соціальних зв`язків за місцем свого проживання, а також, беручи до уваги позицію прокурора, який в судовому засіданні обмежився виключно твердженням про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу без будь-якого обґрунтування, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомі підстави для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби відсутні.

Так, суд виходить із того, що хоча існування двох ризиків і доведено, але такі явно не досягають такого рівня інтенсивності, який би свідчив про необхідність певного обмеження свободи ОСОБА_6 , беручи до уваги в тому числі те, що інкримінована обвинуваченому подія мала місце у 2019 році, а ОСОБА_6 має стійкі соціальні зв`язки і стримуючі від втечі фактори. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження можна запобігти покладенням на обвинуваченого певних обов`язків, яких він має дотримуватися.

Відтак за наведених обставин суд вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді особистого зобов`язання буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 та зможе запобігти встановленим судом ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для обвинуваченого та інших осіб.

Крім цього у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при обранні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відповідні обов`язки.

Що стосується поданого Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області цивільного позову, то суд прийшов до такого.

Як передбачено ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

З позову видно, що Державна екологічна інспекція у Закарпатській області звернулася з позовом у даному кримінальному провадженні до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , в якому просить солідарно стягнути з останніх на користь держави в особі Дубриницько-Малоберезнянської сільської територіальної громади майнову шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу у розмірі 5 440 121,92 грн.

Частиною 5 статті 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Таким чином суд вважає, що позовну заяву Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, подану в інтересах Дубриницької територіальної громади як потерпілого, до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, слід прийняти до розгляду у даному кримінальному провадженні.

Керуючись статтями 128, 177, 182, 314, 315-316, 369 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 3 ст. 365 КК України, у Перечинському районному суді в залі суду на 23 лютого 2024 року на 09.20 год.

У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

У порядку ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 строком до 14 квітня 2024 року наступні обов`язки:

1) прибувати до прокурора та суду на першу їхню вимогу;

2) не відлучатися за межі району проживання без дозволу слідчого, прокурора;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_6 та свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;

5) здати на зберігання до територіального органу державної міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов`язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

У задоволенні уточненого клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

У порядку ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 строком до 14 квітня 2024 року наступні обов`язки:

1) прибувати до прокурора та суду на першу їхню вимогу;

2) не відлучатися за межі району проживання без дозволу слідчого, прокурора;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_4 та свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;

5) здати на зберігання до територіального органу державної міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов`язання відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покласти на прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Дата закінчення дії ухвали у частині покладених обов`язків 14 квітня 2024 року.

Прийняти до розгляду цивільний позов Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

Визнати Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області та Дубриницьку сільську раду Ужгородського району Закарпатської області цивільними позивачами, а обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 цивільними відповідачами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019070000000306 від 11 вересня 2019 року.

У судове засідання викликати прокурора ОСОБА_17 , представників Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області як потерпілого та цивільного позивача і Державної екологічної інспекції у Закарпатській області як цивільного позивача, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , а також обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 .

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий: ОСОБА_1