Ухвала суду № 117094954, 25.01.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12478/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні №62022000000000280, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.05.2022, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України, клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта прокурору, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов вказаний обвинувальний акт.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про повернення обвинувального акта прокурору з наступних підстав. Стороною обвинувачення висунуто обвинувачення стосовно військовослужбовця ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 236 КК України, при цьому органом досудового розслідування виступає ДБР, якому не підслідні вказані статті. Наразі до Печерського районного суду м. Києва подано скаргу про скасування повідомлення про підозру від 27.10.2022 у кримінальному провадженні №62022000000000280, саме з підстави порушення правил підслідності. Вказане питання судом ще не вирішено. Крім того, наявні недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування, оскільки останній та обвинувальний акт містять протиріччя. У розпорядженні слідчих ДБР є телефон ОСОБА_7 із повним доступом до його листування та телефонних розмов, водночас скріншоти переписки надаються суду слідчими ДБР видозміненими, з виправленнями зі сторони ОСОБА_7 , використовуються як докази у частковому відображенні. Вилучення телефону ОСОБА_5 не має на меті отримання доказів. Разом з тим, не зазначаючи таких відомостей в обвинувальному акті, сторона обвинувачення надає реєстр, в якому зазначає процесуальні дії щодо визнання вказаного телефону речовим доказом. З урахуванням викладеного, просить повернути обвинувальний акт на доопрацювання для вчинення наступних дій: виключити усі зазначення ст. 263 КК України та змінити реєстр матеріалів досудового розслідування, з якого виключити мобільний телефон, та повернути його ОСОБА_5 для подальшого обґрунтування позиції захисту.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, просив повернути обвинувальний акт для внесення виправлень, розділення статей та направлення належному органу для здійснення досудового розслідування.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, в ньому викладені всі необхідні відомості. Інші викладені у клопотанні доводи не заслуговують на увагу, оскільки можуть тягнути за собою недопустимість доказів, якщо на думку сторони захисту було допущено порушення підслідності, однак на стадії підготовчого судового засідання не вирішується питання щодо належності та допустимості будь-яких доказів. З огляду на викладене, просив відмовити у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акта.

Представник потерпілого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 вважав, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на його необґрунтованість. Підстави, на які посилається сторона захисту, фактично зводяться до дослідження доказів, а дослідження доказів відбувається на стадії судового розгляду. Щодо твердження захисника про порушення підслідності зазначив, що обвинувачений є працівником правоохоронного органу, а ДБР розслідує всі злочини, вчинені працівниками правоохоронних органів.

Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в підготовче судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про місце, дату та час проведення підготовчого судового засідання у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України, причини неприбуття суду не повідомили.

Прокурор не заперечував проти проведення підготовчого судового засідання за відсутності потерпілих.

Захисник ОСОБА_4 зазначив, що участь потерпілих є обов`язковою, наполягав саме на участі ОСОБА_7 , оскільки він є заявником в цьому провадженні та в не менше 30 інших проваджень, також є позаштатним працівником ДБР, підзвітним слідчим, саме він провокував вчинення даного злочину та створював докази. З огляду на викладене, вважав участь ОСОБА_7 обов`язковою у всіх подальших судових засіданнях, проте на присутності останнього у вказаному судовому засіданні не наполягав.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Представник потерпілого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 не вбачав перешкод для проведення підготовчого судового засідання за такої явки, зазначивши, що повністю здійснює представництво ОСОБА_8 , за винятком допитів останнього.

Судом визнано можливим здійснити розгляд означеного клопотання без участі потерпілих, з огляду на те, що хоча частиною 2 ст. 314 КПК України участь потерпілого у підготовчому судовому засіданні визнана обов`язковою, проте суд позбавлений можливості застосувати заходи забезпечення щодо потерпілого шляхом здійснення його примусового приводу в підготовче судове засідання, відтак, з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, участь потерпілих в підготовчому судовому засіданні є добровільною. Крім того, враховуючи належне повідомлення потерпілих про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання, відсутність будь-яких клопотань щодо відкладення судового розгляду, суд надходить висновку, що вирішення питання по суті клопотання без участі потерпілих не призведе до порушення їх процесуальних прав. Неявка потерпілих в підготовче судове засідання також жодним чином не обмежує сторону захисту у праві на захист.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання захисника, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті наявні матеріали провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Положеннями статті 291 КПК України визначений вичерпний перелік вимог до змісту та форми обвинувального акта у кримінальному провадженні, недотримання яких, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Суд вважає необґрунтованими доводи захисту щодо невідповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні вимогам КПК України, оскільки в ньому зазначені всі відомості, про які йдеться у ст. 291 КПК України, тобто цей документ за змістом та формою повністю відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Питання про наявність чи відсутність порушень правил підслідності, як і питання належності, допустимості та достатності зібраних доказів, відповідно до ст. ст. 314, 316 КПК України, не вирішуються під час підготовчого судового засідання, а мають вирішуватись безпосередньо в судовому засіданні під час судового розгляду.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо необхідності повернення обвинувального акта прокурору у зв`язку із невідповідністю реєстру матеріалів досудового розслідування змісту обвинувального акта суд виходить з того, що з огляду на положення ст. ст. 109, 291, 314 КПК України недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування, навіть при їх виявленні, не є перешкодою для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта. Суду в підготовчому судовому засіданні пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України надано право повернути обвинувальний акт саме у зв`язку із недоліками обвинувального акта, а не реєстру матеріалів досудового розслідування.

З урахуванням викладеного, судом не встановлено підстав для повернення обвинувального акта прокурору, а тому в задоволенні відповідного клопотання захисника слід відмовити.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 291, 314, 369 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1