Постанова № 11709168, 14.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 вересня 2010 року 14:57 № 2а-10244/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПрокуратури Подільського району міста Києва

до Акціонерного товариства закритого типу "Консул"

простягнення заборгованості у рлзмірі 170236,86грн. За участю представників:

позивача:Козак А.Л. (довіреність №8163/9/10-201 від 07.12.2009р.)

відповідача:не прибув

прокурора:не прибув На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.09.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києві звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Консул»про стягнення податкового боргу у розмірі 170236,86 грн.

З урахуванням поданих уточнень позовних вимог, станом на 10.02.2010р., позивач просить суд стягнути з АТЗТ «Консул»суму податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 289555,75 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що АТЗТ «Консул»має податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності 289555,75 грн., який виник через несплату в установлені законом строки самостійно визначеного зобовязання в податковій декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2009 рік .

Відповідач в судовому засіданні та в своїх запереченнях проти позову зазначає, що своєчасно здійснював платежі із сплати орендної плати за земельні ділянки у відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю», але сплачені кошти не своєчасно було перераховано банком з причин, що від відповідача не залежали.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу «Консул»зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 13.03.1995р. за №10681050006003416, ідентифікаційний код юридичної особи 23317159, адреса реєстрації: 03150, м. Київ, вул. Володимирська, 78, кв. 2.

Як платник орендної плати за земельні ділянки АТЗТ «Консул»взяте на облік Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій

Зокрема, позивачем подана податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2009 рік (№2096 від 27.01.2009р.), в якій самостійно визначено суму податкового зобовязання у розмірі 420183,72 грн., з щомісячною платою у розмірі 35015,31 грн.

Згідно п.5.1. статті 5 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, яким встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Статтею 17 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Доказів подання уточнюючих розрахунків суду не надано.

Згідно довідки про заборгованість від 10.02.2010р. платник податків АТЗТ «Консул», має заборгованість з орендної плати за земельні ділянки на загальну суму 289555,75 грн.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На вимогу абзацу першого п. п. 6.2.3. та абзацу другого п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, з моменту виникнення податкового боргу АТЗТ «Консул»податковим органом було направлено першу податкову вимогу №1/948 від 10.03.2009р. на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями 34934,84 грн., яка була надіслана поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана адресатом 19.03.2009р.

Якщо у платника податків, якому надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу.

ДПІ у Подільському районі м. Києва направлено другу податкову вимогу №2/1414 від 21.04.09р. на загальну суму податкового боргу 69950,15 грн., яка також була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана уповноваженою особою товариства 06.05.2009р.

Відповідач зазначає, що сума податкового боргу не сплачена, в адміністративному та судовому порядку податкові вимоги не оскаржені.

У відповідності із п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону №2181-ІІІ ДПІ у Подільському районі м. Києва винесено рішення №112 від 09.06.2009р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків АТЗТ «Консул»в рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно з п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Примусове стягнення - це звернення стягнення на активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності) в рахунок погашення його податкового боргу (п. 1.6 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ).

Проте, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Так, як свідчать матеріали справи, з метою належного виконання обовязків щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів (обовязкових платежів) відповідач надав банку, який здійснює обслуговування його розрахункового рахунку (ВАТ КБ «Надра»в місті Києві) відповідні платіжні доручення з метою здійснення платежів за оренду земельної ділянки, але всупереч вимогам п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»перерахування відповідних коштів до бюджету Банком здійснено не вчасно, а саме:

№24 від 04.02.2009р. на суму 35015,31 грн. (за січень 2009р.) перераховано 23.07.2009р.

№43 від 17.03.2009р. на суму 30395,24 грн. (за лютий 2009р.) перераховано 23.07.2009р.

№47 від 03.04.2009р. на суму 4820,07 грн. (за лютий 2009р.) перераховано 23.07.2009р.

№49 від 08.05.209р. на суму 35015,31 грн. (за березень 2009р.) перераховано 28.07.2009р.

№50 від 08.05.2009р. на суму 35015,31 грн. (за квітень 2009р.) перераховано 27.07.2009р.

№53 від 23.06.2009р. на суму 35015,31 грн. (за травень 2009р.) перераховано 30.07.2009р.

№55 від 18.08.2009р. на суму 35015,31 грн. (за червень 2009р.)

№57 від 19.08.2009р. на суму 35015,31 грн. (за липень 2009р.)

№65 від 23.09.2009р. на суму 35015,31 грн. (за серпень 2009р.)

№67 від 26.10.2009р. на суму 35015,31 грн. (за вересень 2009р.)

Всього до банку подано платіжні доручення на здійснення платежів з орендної плати за земельні ділянки за період січень вересень 2009 року на 315337,79 грн.

При цьому платіжні доручення №55, 57, 65, 67 за період червень-вересень 2009 року на суму 140061,24 грн., подані до установи банку, однак не виконані на момент розгляджу справи.

Вказані платіжні доручення були отриманні банком у день подання, про що свідчать відповідні відмітки банку на вказаних платіжних дорученнях.

Загальний порядок проведення переказу в межах України встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»від 05.04.2001р. №2346-ІІІ.

Згідно ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»переказ коштів рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі; платіжне доручення розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Натомість, ВАТ КБ «Надра»не виконав, кошти з поточного рахунку були списані, проте, до бюджету у визначені строки не перераховані.

Відносини щодо застосування до субєктів господарювання штрафних санкцій та пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань зі сплати податків і зборів регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Так, преамбулою вказаного Закону визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 цього ж Закону за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Визначальним у змісті даної норми, на думку суду, є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Отже, якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то суд вважає, що до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Згідно пп. 16.3.1 п. 16.3 зазначеної статті нарахування пені платнику податку закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого пп. 16.5.3 п. 16.5, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається також саме для банку, а не для платника податків.

Крім того, ВАТ КБ «Надра»листом №14-4-15742 від 06.08.2010 року підтвердив отримання вказаних платіжних доручень та зобовязується виконати взяте зобовязання по мірі своїх можливостей, з огляду на запровадження з 10.02.209р. по 10.02.2010р. Тимчасової адміністрації, відповідно до Постанови НБУ України №59 від 10.02.2009р.

Зазначене вище дає підстави для висновку про часткову відсутність з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно визначених у відповідній податковій звітності, отже, у відповідача в даному випадку відсутні правові підстави для застосування саме до позивача штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ.

Враховуючи викладене, вимоги щодо стягнення суми податкової заборгованості з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 289555,75 грн. підлягають задоволенню частково, з урахуванням сум податку, сплачених відповідно до платіжних доручень № №55 від 18.08.2009р., №57 від 19.08.2009р., №65 від 23.09.2009р., №67 від 26.10.2009р. на суму 140061,24 грн.

У відповідності до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують функції, зокрема подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

З огляду на зазначене, Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про можливість в даному випадку задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з АТЗТ «Консул»податкову заборгованість в розмірі 149494,51 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Консул»(код ЄДРПОУ 23317159, адреса реєстрації: 03150, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 78, кв. 2) з будь-яких розрахункових рахунків, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму податкової заборгованості у розмірі 149494,51 грн. (сто сорок девять тисяч чотириста девяносто чотири грн. 51 коп.) на р/рах. №34129999700008, одержувач: УДК у Подільському районі м. Києва, банк одержувача: ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 2607793).

Стягувач: ДПІ у Подільському районі м. Києва

3. В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович