Постанова № 11709163, 15.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 вересня 2010 року 09:29 № 2а-7920/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Комерц" Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторгпозитив" простягнення коштів в дохід держави отриманих за нікчемною угодою

За участю представників:

від позивача:Радутний О.С.

від відповідача 1:Сікачов С.М.

від відповідача 2:Нудненко М.М.

від прокуратури:Овчаренко О.З.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.09.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан», відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгпозитив»про стягнення у дохід держави коштів одержаних за нікчемною угодою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ДПІ у Соломянському районі м. Києва вказує на те, що при укладенні та виконанні Генерального договору поставки нафтопродуктів №01/09-2008 від 01.09.2008р. між ТОВ «Нафто-Комерц»та ТОВ «Спецторгпозитив»відповідачі не могли не усвідомлювати її протиправність і суперечність її мети інтересам держави і суспільства і прагнули протиправних наслідків у вигляді несплати податків, що потягнуло б за собою збитки у великих розмірах для державного бюджету.

Таким чином, ДПІ у Соломянському районі м. Києва просить суд встановити факт нікчемності правочину у формі Генерального договору поставки нафтопродуктів №01/09-2008 від 01.09.2008р.; зобовязати ТОВ «Спецторгпозитив»повернути ТОВ «Нафто-Комерц»отримані грошові кошти у сумі 2824910,63 грн. та стягнути з ТОВ «Нафто-Комерц»в доход державного бюджету грошові кошти у сумі 2824910,63 грн.

Представник відповідача -1 проти позову заперечує, вважає вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними з посиланням на те, що спірна угода не суперечить вимогам закону та інтересам держави, укладена в межах правосубєктності сторін угоди.

Представник відповідача - 2 в судовому засіданні та письмових запереченнях зазначено, що обставини, викладені в позовній заяві не відповідають дійсним обставинам та суперечать наданим доказам. Вважає, що укладення та виконання відповідачами спірного договору жодним чином не порушує інтересів держави та суспільства та не наносить збитків бюджету, оскільки податкові зобовязання за вказаним договором по ПДВ та податку на прибуток сплачені в повному обсязі..

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2009р. відмовлено в задоволенні клопотання заяви ТОВ «Нафто-Комерц»про забезпечення доказів.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва виїзною плановою перевіркою ТОВ «Нафто-Комерц»(код ЄДПРОУ 25392930) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. було встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафто-Комерц»(Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгпозитив»(Продавець) був укладений Генеральний договір на поставку нафтопродуктів (EXW) №01/09-2008 від 01.09.2008р.

Відповідно до умов договору, продавець зобов'язується передати у встановлений строк нафтопродукти у власність покупця, а Покупець зобов'язується прийняти нафтопродукти і оплатити їх на умовах цього Договору.

Згідно наданим накладним, ТОВ «Спецторгпозитив»на виконання умов генерального договору поставки нафтопродуктів (EXW) №01/09-2008 від 01.09.2008 року протягом 2008 року поставив для ТОВ «Нафто-Комерц»нафтопродуктів (бензин А-76, А-95, А-98, дизпаливо) на загальну суму 2 824 910,63 грн., в тому числі ПДВ 470 818,45 грн.

В підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Спецтогпозитив»було виписано ТОВ «Нафто-Комерц»податкові накладні на загальну суму 2 824 910,63 грн., в тому числі ПДВ 470 818,45 грн.

Як зазначено в акті перевірки, протягом перевіряємого періоду ТОВ «Нафто-Комерц»не перераховувало грошові кошти на рахунок ТОВ «Спецторгпозитив»як оплату за отриманий товар по Генеральному договору поставки нафтопродуктів (EXW) №01/09-2008 від 01.09.2008 року та не погашало заборгованість шляхом взаємних заліків зустрічних однородних вимог будь-яким іншим чином.

Станом на 31.12.2008 року кредиторська заборгованість ТОВ "Нафто-Комерц" перед ТОВ ""Спецторгпозитив»за Генеральним договором поставки нафтопродуктів (EXW) №01/09-2008 від 01.09.2008 року складає 2 824 910,63 грн.

ДПІ у Солом'янському районі міста Києва вважає, що генеральний договір поставки нафтопродуктів (EXW) №01/09-2008 від 01.09.2008 є нікчемним, оскільки укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, а саме завдання збитків бюджету України.

Крім того, в обґрунтування свої вимог ДПІ у Соломянському районі м. Києва посилається на те, що директором та одним із засновників ТОВ «Спецторгпозитив»є гр. ОСОБА_5, другим засновником є гр. ОСОБА_6. Співробітниками ГВПМ ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва 19.03.2008р. було опитано вказаних осіб та встановлено, що до створення та діяльності підприємства ТОВ «Спецторгпозитив»вони не мають жодного відношення.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 03.11.2000 року по кримінальній справі №1-1138/08 ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 КК України, дії які виразились у співвиконанні, шляхом використання інших осіб, для фіктивного підприємства, тобто створенні та придбанні суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, в числі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для створення ТОВ «Спецторгпозитив».

Враховуючи викладене, Позивач просить суд застосувати наслідки, що передбачені ст. 208 Господарського кодексу України.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Водночас, всі суми, віднесені ТОВ «Нафто-Комерц»до податкового кредиту у відповідні періоди, підтверджені податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037.

Зобовязання за Договором № 01/09-2008 між ТОВ«Нафто-Комерц»та ТОВ «Спецторгпозитив»на поставку нафтопродуктів виконані сторонами, що підтверджується відповідними податковими накладними, видатковими накладними, додатковими угодами до договору та довіреностями, копії яких залучені до матеріалів справи.

Крім того, позивач, в обґрунтування свої вимог в позовній заяві посилається на наявність на розгляді в Окружному адміністративному суді м. Києва судової справи №13/21 за позовом ДПІ у Печерському районі м. Києві до ТОВ «Спецторгпозитив»про визнання його статуту недійсним, вчинення запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можуть бути усунуті, визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість з моменту реєстрації, припинення юридичної особи.

Проте, як встановлено судом, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2009р. по справі №13/21 відмовлено в задоволенні позовних вимог ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо визнання його статуту недійсним, вчинення запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можуть бути усунуті, визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість з моменту реєстрації, припинення юридичної особи ТОВ «Спецторгпозитив».

ТОВ «Нафто-Комерц»надано суду належним чином посвідчені копії документів, складених у період 08.01.2008р. по 31.12.2008р., що прямо та/або опосередковано підтверджують товарність Генерального договору поставки нафтопродуктів №01/09-2008 від 01.09.2008р., а саме: договір перевезення, укладеного з ТОВ «Вастон»; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг перевезення); виписки банку в підтвердження оплати послуг перевезення; договір відповідального зберігання нафтопродуктів; акти здачі-приймання робіт (зберігання); товарно-транспортні накладні.

З наданого до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судом встановлено, що на момент розгляду справи, а також на момент підписання спірного договору поставки, видачі податкових накладних, юридичні особи ТОВ «Нафто-Комерц»та ТОВ «Спецторгпозитив»не були припинені, реєстрація як платників податку н додану вартість не була анульована.

Під час розгляду справи №2а-7920/09/2670 до матеріалів справи було подано сторонами та долучено до матеріалів справи дві нотаріально засвідчені заяви ОСОБА_5, які за змістом суперечать одна одній.

Так, 19 березня 2008 року приватним нотаріусом Червоноградського міського нотаріального округу ОСОБА_9 засвідчено справжність підпису ОСОБА_5 на заяві, що адресована в правоохоронні та судові органи м. Києва, в якій надає пояснення по суті реєстрації ТОВ «Спецторгпозитив»та стверджує, що жодного відношення до реєстрації та управління даного підприємства не має, установчі документи не підписувала, доручення нікому не давала, фінансово-господарську діяльність не вела.

Крім того, 18 листопада 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 засвідчено підпис ОСОБА_5 на заяві на імя судді Окружного адміністративного суду м. Києва, якою підтверджує, що з моменту державної реєстрації ТОВ «Спецторгпозитив»та до моменту подання вказаної заяви обіймала посаду директора даного товариства, здійснювала господарську діяльність з укладенням та виконанням господарських договорів.

З метою повного, всебічного та обєктивного розгляду справи та зясування обставин у справі Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2010р. по справі №2а-7920/09/2670 викликано в якості свідка ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає: АДРЕСА_1.

ОСОБА_5 у визначений судом час на виклик до суду не зявилась.

Натомість, в судовому засіданні 15.09.2010р. ОСОБА_5 особисто, як посадова особа ТОВ «Спецторгпозитив», підтвердила, що з моменту державної реєстрації ТОВ «Спецторгпозитив»та до теперішнього часу дійсно обіймає посаду директора даного товариства, протягом 2007 - 2008 років здійснювала господарську діяльність з укладенням та виконанням господарських договорів. У тому числі Генерального договору поставки нафтопродуктів №01/09-2008 від 01.09.2008р. Через кризові явища в економіці України, несплату контрагентами зобовязань перед товариством та відсутність обігових коштів, засноване нею товариство тимчасово призупинило господарську діяльність. При цьому, ОСОБА_5 заперечила факт втрати паспорта та пояснила, що протягом всього періоду діяльності як директора та засновника ТОВ «Спецторгпозитив»нікому своїх обовязків, установчих документів та печатки не передавала. Жодних пояснень співробітникам ГВПМ ДПІ у Соломянському районі м. Києва не давала.

Прокуратура м. Києва була повідомлена про розбіжність в нотаріально засвідчених заявах ОСОБА_5, проте жодних документів, в підтвердження або спростування відомостей, викладених в таких заявах, не надала.

Також, судом не приймається до уваги посилання позивача на вирок Шевченківського районного суд м. Києва від від 03.11.2000 року по кримінальній справі №1-1138/08 ОСОБА_7, якого визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 КК України, як на підставу позовних вимог. Так, факти, встановлені зазначеним вироком, стосуються саме подій, що звязані з легальними діями по створенню субєкта підприємницької діяльності (стор. 10-11 вироку Шевченківського районного суду м. Києва), отже, реєстрацією ТОВ «Спецторгпозитив», що не заперечується сторонами.

Відносно подій 2007-2008 років, вирок Шевченківського районного суду м. Києва надає оціночні судження відносно можливості невстановлених осіб ставити підписи на фінансово-господарських документах, завірених печаткою підприємства, від імені ОСОБА_5 і вести незаконну господарську діяльність, що не було доведено позивачем та спростовується матеріалами справи та поясненнями представника ТОВ «Спецторгпозитив».

Крім того, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_6 другого учасника ТОВ «Спецторгпозитив», справжність підпису якої засвідчено нотаріусом Червоноградського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_12, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «Спецторгпозитив»створено та діяло у відповідності до вимог чинного законодавства України, а через кризові явища в економіці України, несплату контрагентами заборгованостей перед ТОВ «Спецторгпозитив»та відсутністю обігових коштів, тимчасово призупинило господарську діяльність.

Згідно з приписами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що відповідачі належним чином оформили договірні правовідносини, на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Твердження позивача про те, що сторони за Генеральним договором № 01/09-2008 від 01.09.2008р. прагнули настання протиправних наслідків у вигляді несплати податків, що потягнуло б за собою збитки у великих розмірах для державного бюджету, не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується вищевикладеним.

Також суд зазначає, що відповідачем не зазначено в акті перевірки та не надано суду будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність договорів позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Зі змісту ч. 1 ст. 208 ГК України видно, що застосування передбачених нею санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Ці санкції не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обовязкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування зазначених санкцій необхідна наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В той же час, сама по собі угода на поставку нафтопродуктів не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки виконання зазначених робіт не потребує ліцензії, інших законодавчих обмежень стосовно укладення відповідного договору судом не встановлено, а належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у сторін за Генеральним договором № 01/09-2008 від 01.09.2008р. мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, позивач не надав.

Крім того, позивачем не надано суду також доказів незаконного заволодіння майном (грошовими коштами) ані акту перевірки ТОВ «Спецторгпозитив», ані рішень податкового органу про донарахування ТОВ «Спецторгпозитив»сум податку на додану вартість, що могли б підтвердити період та розмір такого, нібито, незаконного заволодіння грошовими коштами.

Отже, в даному випадку у суду немає достатніх підстав для висновку, що укладений між відповідачами договір є нікчемним.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович