Постанова № 11708874, 14.10.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2-а-5380/10/2270/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМайстер П.М.

при секретаріГолуб О.О.

за участі:представника позивача: Столяр О.О., Романченко Л.О.,

представника відповідача: Коваль І.І.,Бартюка А.В., Осинського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >ТОВ "Радіосистеми" <3-тя особа >до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому <3-тя особа >про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи:

до суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіосистеми" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькомупро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньвід 13.01.10р. №0000092301/0/361, №0000082301/0/360, від 11.02.10р. №0000092301/1/1879, №0000082301/1/1880, від 24.06.10р. №0000092301/3/4863 та №0000082301/3/4862.

Державною податковою інспекцією м. Хмельницького проведено планову документальну перевірку ТОВ "Радіосистеми" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.08.08р. по 31.03.09р.

Під час перевірки складено акт №12655/23-5/36074999 від 25.12.09р. за результатами чого винесено податкові повідомлення - рішення від 13.01.10р. №0000092301/0/361, №0000082301/0/360, якими позивачу визначено податкові зобов'язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 781886,00грн.

Представники позивача прибувши на судове засідання позовні вимоги підтримали в повному обсязі та зазначили, що рішення контролюючим органом прийнято неправомірно, так як ними ведеться бухгалтерський та податковий облік в повному об'ємі де зазначено всі валові витрати та валові доходи , а також податковий кредит та податкові зобов'язання щодо придбання та продажу стартових пакетів, скретч - карток поповнення рахунку мобільного зв'язку без активації послуг зв'язку і що подані на перевірку первинні документи відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", тому просять вказані рішення скасувати.

Виключаючи валові витрати перевіряючі в акті перевірки не виключили частину валових доходів в сумі 1261026,00грн. по реалізації стартових пакетів та скретч-карток, що стало причиною неправомірних нарахувань.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та надали суду заперечення в якому вказали, що стартові пакети та скретч - картки поповнення рахунку мобільного зв'язку без активації послуг зв'язку являються грошовими документами і відображаються у бухгалтерському обліку на рахунку класу "Кошти, розрахунки та інші активи". Придбаваючи та реалізовуючи їх підприємство фактично обмінює кошти на кошти у вигляді стартових пакетів та скретч - карток. У податковому обліку обмін коштів на грошові документи не призводить до податкових наслідків, за таких умов вони не являються базою оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, а лише виникають податкові наслідки у зв'язку з отриманням винагороди за їх продаж, також підприємство не змінило вид діяльності відповідно до наказу Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02.02.09р. за № 56 затвердженого 01.04.09р. змін до Класифікатора видів економічної діяльності, якими долучено в перелік "Діяльність з продажу стартових пакетів та скретч-карток поповнення рахунку мобільного зв'язку без активації послуги зв'язку".

Вислухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність та допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів в їх сукупності , суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіосистеми" отримувало від продавця стартові пакети та скретч - картки поповнення рахунку мобільного зв'язку без активації послуги зв'язку як товар та в подальшому проводило їх реалізацію також як товар.

Вказані операції проводилась на підставі первинних документів, а саме: договорів, видаткових та податкових накладних, актів виконаних робіт, товаро - транспортних накладних та ін. і було віднесено придбання товару, робіт послуг на валові витрати та до податкового кредиту, а реалізація на валові доходи та до податкових зобов'язань.

Як зазначено в Акті перевірки, контролюючим органом прийнято рішення, що продаж стартових пакетів та скретч - карток визначено, як такі, що не підпадають під поняття "товар", а є грошовими документами і на цій підставі визначено завищення валового доходу в сумі 32486513,00 грн., валових витрат в сумі 34115630,00грн., податкових зобов'язань в сумі 4793501,00грн., податкового кредиту - 5026280грн., а враховано лише валові доходи та податкові зобов'язання з ПДВ оплати послуг за здійснену роботу.

Одночасно, не виключено з валових доходів операцію по придбанню стартових пакетів та скретч - карток на суму 1261026,00грн.

Суд погоджується з позивачем, що в порушення п. 2.3.2 Наказу Державної податкової адміністрації, від 10.08.2005, № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" в якому вказано, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Перевіряючі протиправно зняли частину валових доходів від продажу товарів, робіт (послуг), залишивши дохід в сумі 1261026,00грн. від продажу стартових пакетів та скретч-карток, а валові витрати, що засвідчують придбання цих товарів, робіт (послуг) зняли повністю, що не відповідає висновку відповідача про виключення всіх валових доходів по вказаних операціях.

В порушення п.4 Наказу Державної податкова адміністрація, від 11.06.2004, № 326 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами" не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень посадовими особами, що здійснюють перевірку, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій платника податків та, за їх наявності, відповідальних осіб за ведення обліку доходів і витрат суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, перевіряючими стартові пакети та скретч-картки отримані підприємством, як товар, самостійно визначено як грошові документи з відповідними податковими наслідками.

Згідно з визначеннями в Правилах надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку ЗАТ "Українські радіосистеми", стартовий пакет це засіб, який надає Абоненту можливість почати користуватися Послугами оператора та складається з SIM-карти і інших супутніх матеріалів, а скретч-картка - картка з кодом, захищеним захисною плівкою, що надає змогу Абоненту поповнити свій абонентський рахунок для користування Послугами Оператора.

Вказані визначення не співпадають з висновками відповідача, що стартові пакети та скретч-картки є грошовими документами.

Суд проаналізувавши норми Закону зазначені відповідачем у податковому повідомленні-рішенні , вказані як порушення позивачем, а саме п.п. 4.1.1, ст.4, п.п. 5.2.1, 5.3.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)" встановив, що наведені норми позивач не порушував, оскільки п.п. 4.1.1 ст.4 Закону передбачає, що валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону, оскільки ним включено валові доходи від проданих товарів та наданих робіт послуг, що і не заперечує в Акті перевірки відповідач.

П.п. 5.2.1. ст.5 Закону зазначає, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті, що і було зроблено позивачем під час придбання товарів.

В оскаржуваному повідомленні рішенні при винесенні постанови відповідач зазначив про порушення позивачем п.п. 3.1.1 ст3 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", який передбачає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:

передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом; база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

П.П. 7.4.1. ст.7 передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Вказавши загальні норми Закону відповідач не конкретизував в чому полягають допущені порушення позивачем, який включив до податкового кредиту та податкових зобов'язань операції по придбанню та реалізації товару, робіт (послуг) і відповідно до повноти включення названих операцій по бухгалтерському та податковому обліку зауважень не виникло.

Маючи прямий обов'язок щодо сплати податків позивач діяв у відповідності до ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вимагається , що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.2.4 Положення "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"), первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідачем під час винесення рішення неправомірно зазначено порушення вимог податкового законодавства ТОВ "Радіосистеми", а саме : п.1.4, п.п.3.1.1 ст.3, п.п. 7.4.1, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та п.п. 4.1.1 ст.4 , п.п 5.2.1,5.3.9 п. 5.1., 5.3, 5.9 ст.5 Закону України, від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".

Суд також не погоджується із запереченнями відповідача наданих на позовну заяву, що позивач не мав права на реалізацію, як товару, стартових пакетів та скретч-карток і надання послуг при відсутності в нього відповідно до Класифікатора послуг видів підприємницької діяльності в перевіряємому періоді, а саме діяльності з продажу стартових пакетів та скретч-карток, оскільки перевірка відповідачем проведена за період з 12.08.08р. по 31.03.09р., а зміни до Класифікатора внесені 01.04.09р., в періоді, який не підлягав перевірці.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, позивачем доведено правомірність позовних вимог, також судом, в судовому засіданні, здобуто підтвердження підстав скасування винесених податкових повідомлень рішень ДПІ у м. Хмельницькому.

Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, наявні всі підстави позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 186 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 15.01.10р. № 0000082301/0/360, 0000092301/0/361, від 11.02.10р. № 0000092301/1/1879, № 0000082301/1/1880, від 24.06.10р. № 0000092301/3/4863, № 0000082301/3/4862, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "Радіосистеми" (м. Хмельницький, вул. Свободи, 3а, інд. код № 36074999 ) визначенозобов'язання по податку на прибуток в сумі 432482,00 грн., та податку на додану вартість в сумі 349404,00 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 жовтня 2010 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/< Суддя >

"Згідно з оригіналом" СуддяП.М. Майстер