Постанова № 11708789, 11.10.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 5190/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2010 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - Недашковського В.М., Козловича С.М.,

відповідача - Єсіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс-СВС" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс-СВС»(далі за текстом - позивач, ТОВ «Авіс-СВС») з адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова (далі за текстом відповідач, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова) від 20.04.2010р. № 0000672330/0, яким визначена сума податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 44374,50 грн., та № 0000682330/0, яким визначена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмір 12862,50 грн..

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 20.04.2010р. № 0000672330/0 та № 0000682330/0 прийняті на підставі висновків акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, який ТОВ «Авіс-СВС»не отримував. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення порушують права, свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин та не відповідають вимогам чинного законодавства. Вказав, що суми валового доходу при обчисленні податку на прибуток підприємств та суми податкових зобовязань при обчисленні податку на додану вартість правомірно зменшувались ним на суми валових витрат та податкового кредиту відповідно на підставі належними чином оформлених первинних документів. Стверджує, що в його діяльності відсутні випадки подвійного включення до складу валових витрат та податкового кредиту сум за одними і тими ж господарськими операціями, що підтверджується як даними податкового обліку, так і висновками попереднього акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 813/23-33477685 від 15.04.2008р.. Висновки відповідача про порушення вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»вважає помилковими та такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства. Звернув увагу на те, що в основу висновків Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова про порушення ТОВ «Авіс-СВС»вимог податкового законодавства покладено субєктивні припущення осіб, які проводили перевірку, що свідчить про недотримання Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205., та незаконність висновків такого акту перевірки.

В судовому засіданні представник позивача доводи та вимоги адміністративного позову підтримав, просив суд про їх задоволення в повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Харкова у наданих до суду письмових запереченнях та її представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодились.

В обґрунтування заперечень (а.с.70 - а.с.72) та власної правової позиції представник відповідача послався на висновки акту ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 686/23-206/33477685 від 12.04.2010р. за результатами перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства. Зазначив, що позивачем неправильно визначено залишки балансової вартості покупних товарів станом на 01.04.2008р., що призвело до заниження їх приросту та є порушенням п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Звернув увагу на неможливість підтвердження звязку витрат позивача, понесених у 4 кварталі 2007р., з господарською діяльністю ТОВ «Авіс-СВС», оскільки витрати позивача 4 кварталу 2007р. знаходяться поза межами періоду, який перевірявся ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова. Стверджує, що витрати позивача по придбанню товара у ФО-П ОСОБА_4 не підтверджені документами щодо транспортування придбаного товару, відповідними ветеринарними документами постачальника товару, а також документами, які б містили місце їх складання та дані, що дають можливість ідентифікувати особу продавця. Наполягає на тому, що платники податків мають право на формування валових витрат та податкового кредиту лише в тому податковому періоді, в якому такі витрати фактично мали місце, в іншому випадку платник податків втрачає право на витрати навіть якщо дотримані всі інші умови їх формування. Просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс-СВС»14.04.2005р. пройшов процедуру державної реєстрації в Управлінні державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради та набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи. Позивач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 33477685, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова.

Як встановлено в ході розгляду справи, причиною виникнення спору стали висновки акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 686/23-206/33477685 від 12.04.2010р. про заниження сум податкових зобовязань по податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, зумовлені неправомірним формуванням складу валових витрат та податкового кредиту. За таких обставин суд зазначає, що в спірних правовідносинах слід керуватись нормами спеціальних законів, якими є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закон України «Про податок на додану вартість», враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які визначають правила ведення податкового обліку, і не суперечать положенням спеціальних законів.

Суд відмічає, що підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені в ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». За змістом вказаної законодавчої норми плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. В ході розгляду справи судом зясовано, що проведення виїзної планової перевірки ТОВ «Авіс-СВС»було передбачено планом-графіком проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, про що на адресу позивача направлено письмове повідомлення № 518/10/23-315 від 19.02.2010р., яке отримано 24.02.2010р.. Направлення на проведення виїзної планової перевірки № 106 від 17.03.2010р. отримане позивачем 17.03.2010р.. Як встановлено судом, наказом ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 30.03.2010р. № 151 терміни проведення перевірки були подовжені, в звязку з чим видано направлення № 127 від 30.03.2010р., яке отримане позивачем 30.03.2010р.. Суд відзначає, що вказані дії відповідача узгоджуються з положеннями ст. 11-1 та ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, якими визначено підстави, порядок проведення та умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових виїзних перевірок платників податків.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що при проведенні перевірки ТОВ «Авіс-СВС»відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні, тобто дотримався вимог ч.2 ст. 19 Конституції України.

Результати виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р. оформлені актом від 12.04.2010р. № 686/23-206/33477685 (а.с. 10- а.с. 38).

В акті перевірки від 12.04.2010р. № 686/23-206/33477685 відповідачем, Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Харкова зроблено висновок про порушення ТОВ «Авіс-СВС»положень п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 29583,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2008р. в сумі 19733,00 грн., за 2 квартал 2008р. в сумі 7327,00 грн., за 3 квартал 2008р. в сумі 2233,00 грн. та за 1 квартал 2009р. в сумі 290,00 грн., а також положень п.п.7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 8575,00 грн., в тому числі за березень 2008р. в сумі 6925,00 грн. та за квітень 2008р. в сумі 1650,00 грн.. За наслідками проведеної перевірки та відповідно до п.п. п.п. 4.2.2 (б) п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем 20.04.2010р. прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000672330/0 про визначення податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств в сумі 44374,50 грн., з яких 29583,00 грн. основний платіж, 14791,50 грн. штрафна (фінансова) санкція, та № 0000682330/0 про визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 12862,50 грн., з яких 8575,00 грн. основний платіж, 4287,50 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Суд звертає увагу, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.04.2010р. № 0000672330/0 та № 0000682330/0, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.42 та а.с. 43), в якості підстави для їх винесення містять посилання на акт перевірки № 00686/2330/33477685, що не відповідає номеру акту, який фактично було складено за результатами перевірки позивача - № 686/23-206/33477685. За встановлення факту обєктивної відсутності акту перевірки № 00686/2330/33477685 від 20.04.2010р., що не заперечується ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, суд дійшов висновку про безпідставність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 20.04.2010р. № 0000672330/0 та № 0000682330/0 з посиланням на акт перевірки № 00686/2330/33477685.

Разом з цим в ході судового розгляду встановлено, що фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки відповідача, відображені в акті перевірки від 12.04.2010р. за № 686/23-206/33477685.

Судом зясовано, що податкові повідомлення-рішення від 20.04.2010р. № 0000672330/0 та № 0000682330/0 в порядку, визначеному п.п. 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»для оскарження рішень контролюючих органів, позивачем не оскаржувались.

Суд зазначає, що за висновками акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 686/23-206/33477685 від 12.04.2010р. позивач в порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включив до складу валових витрат в 1 кварталі 2008р. в сумі 34200,00 грн. та в 2 кварталі 2008р. в сумі 16500,00 грн. витрати по взаємовідносинам з СТОВ «Авіс», які фактично мали місце в 4 кварталі 2007р.. До таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що в межах перевіреного періоду з 01.01.2008р. по 31.12.2009р. не має можливості підтвердити використання витрат ТОВ «Авіс-СВС»по взаємовідносинам з СТОВ «Авіс»у власній господарській діяльності позивача. З цих же підстав ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова визнано безпідставним включення позивачем до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість у березні 2008р. сум згідно з податковою накладною СТОВ «Авіс»№ 0011415 від 07.12.2007р. в розмірі 5700,00 грн. та у квітні 2008р. згідно з податковою накладною СТОВ «Авіс»№ 0011811 від 20.12.2007р. в розмірі 1650,00 грн..

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Положеннями п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). За приписами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності. Зміст вказаних законодавчих норм дозволяє стверджувати, що у податковому обліку до валових витрат та податкового кредиту відносяться не будь-які витрати, здійснювані платником податку, а лише ті витрати, які платником податку понесені в межах власної господарської діяльності.

В ході розгляду справи судом встановлено та не заперечується сторонами, що витрати на користь СТОВ «Авіс»були понесені у звязку з придбанням яєць курячих, торгівля якими є основним видом господарської діяльності позивача, а тому висновки відповідача про неповязаність понесених витрат з господарською діяльністю ТОВ «Авіс-СВС»суд визнає безпідставними.

Разом з цим суд зазначає, що відповідно до положень п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. В п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зроблено застереження стосовно того, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Судом встановлено, що придбання яєць курячих у СТОВ «Авіс-СВС»підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими (а.с.76-а.с79) накладними № АР-0009811 від 20.10.2007р. на суму 8820,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1470,00 грн.), № АР-0010849 від 21.11.2007р. на суму 7920,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1320,00 грн.), № АР-0011778 від 20.12.2007р. на суму 9900,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1650,00 грн.), № АР-0011391 від 07.12.2007р. на суму 34200,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5700,00 грн.) та податковими (а.с.85-а.с.86) накладними № 011415 від 07.12.2007р. на суму 34200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5700,00 грн.) та № 0011811 від 20.12.2007р. в розмірі на суму 9900,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1650,00 грн.), а також копіями платіжних доручень про перерахування грошових коштів на користь постачальника товару (а.с.81-а.с.83).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про помилковість доводів ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки норми вказаних законів не ставлять право платника податків на формування складу витрат в залежність від можливості чи неможливості органу державної податкової служби підтвердити звязок фактично понесених витрат з господарською діяльністю платника податків. Суд зауважує, що відповідно до п.п. 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р., в акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання. Крім того, суд зазначає, що встановлений відповідачем період у часі, який підлягає перевірці, не може бути самостійною, достатньою та достовірною підставою для висновку про те, що витрати, понесені поза межами цього періоду, не повязані з господарською діяльністю позивача. Суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про подвійне включення витрат по взаємовідносинам з СТОВ «Авіс»в розмірі 50700,00 грн. до складу валових витрат виробництва та обігу та в розмірі 7350,00 грн. до складу податкового кредиту, оскільки за наслідками попередньої перевірки позивача, що зафіксовано актом перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 15.04.2008р. № 813/23-33477685 та не заперечується сторонами по справі, такі витрати не підтверджено.

Суд вважає також необґрунтованими висновки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова в акті перевірки № 686/23-206/33477685 від 12.04.2010р. про завищення позивачем сум податкового кредиту в березні 2008р. на суму 1225,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ СП «Росан Пак»внаслідок порушень вимог п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Фактично відповідач, Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Харкова, як по взаємовідносинам позивача з СТОВ «Авіс», так і по взаємовідносинам з ТОВ СП «Росан Пак», заперечує можливість формування податкового кредиту по податку на додану вартість звітного податкового періоду на підставі податкових накладних, які виписані в іншому податковому періоді.

З огляду на позицію, зайняту відповідачем, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності. Дата виникнення права на податковий кредит регулюється п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого право на податковий кредит виникає у платника по даті здійснення першої з подій: або списання коштів з рахунку в оплату товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). В п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зроблено застереження стосовно того, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, при наявності всіх інших підстав для включення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, законодавець таке право пов'язує виключно з наявністю або відсутністю належним чином оформленої податкової накладної і навіть передбачає застосування штрафних санкцій в разі відсутності податкових накладних у підтвердження сформованого податкового кредиту на час перевірки.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач мав право на декларування податкового кредиту в тому місяці, коли виникла подія, яка дає право на податковий кредит - або сплата постачальнику, або отримання податкової накладної, яка свідчить про придбання товарів (робіт, послуг). Оскільки з першою подією - отримання товару (робіт, послуг) у платника податку за відсутності податкових накладних не виникло права на віднесення цих сум до податкового кредиту, то датою першої події в розумінні п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»слід вважати дату отримання податкової накладної.

З наданих позивачем реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, які містяться в матеріалах справи (а.с 87 ас. 95), вбачається, що ТОВ «Авіс-СВС»отримало спірні податкові накладні від своїх постачальників, в тому числі і податкову накладну ТОВ СП «Росан Пак»№ РП-0007652 від 27.08.2007р. на суму 7350,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1225,00 грн.), у березні та квітні 2010р., тобто у тих періодах, коли позивачем і було задекларовано право на податковий кредит.

Посилання відповідача на те, що позивач був зобов'язаний подати до органу державної податкової служби заяву про відмову його постачальника видати податкову накладну, є небгрунтованим. В п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Таким чином, законодавець визнає за платником податку право на подання такої заяви і подальшого включення відповідних сум до податкового кредиту відповідного звітного періоду, але не зобов'язує його подавати таку заяву.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах не йдеться про відмову постачальників від надання податкових накладних, а лише про подання їх із затримкою. Оскільки Законом України «Про податок на додану вартість»не встановлений строк для надання податкових накладних контрагентові, факт передачі таких накладних у періодах, наступних за датою їх виписки, не є правопорушенням.

Судом встановлено, що ТОВ «Авіс-СВС»до складу валових втрат протягом 1-3 кварталів 2008р. та в 1 кварталі 2009р. віднесло витрати на суму 67630,40 грн. по придбанню яєць курячих у ФО-П ОСОБА_4. Відповідач стверджує, що вказані витрати не підтверджені відповідними первинними документами. Судом встановлено, що в матеріалах судової справи (а.с.96-а.с.111) містяться товарні чеки на придбання яйця курячого від 18.01.2008р. на суму 1670,40 грн., від 04.03.2008р. на суму 4950,00 грн., від 24.03.2008р. на суму 4860,00 грн., від 25.03.2008р. на суму 8100,00 грн., від 26.03.2008р. на суму 8100,00 грн., від 27.03.2008р. на суму 8100,00 грн., від 28.03.2008р. на суму 8100,00 грн., від 01.04.2008р. на суму 1440,00 грн., від 02.04.2008р. на суму 5670,00 грн., від 09.04.2008р. на суму 1800,00 грн., від 03.04.2008р. на суму 4536,00 грн., від 10.06.2008р. на суму 216,00 грн., від 25.07.2008р. на суму 3808,80 грн., від 08.08.2008р. на суму 4698,00 грн., від 25.08.2008р. на суму 421,20 грн. та від 16.01.2009р. на суму 1160,00 грн.. Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. За змістом ч. 2 ст. 3 та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підставою для якого є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Суд зазначає, що наявні в матеріалах судової справи товарні чеки по взаємовідносинам позивача з ФО-П ОСОБА_4, в повному обсязі відповідають вимогам, що встановлені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»для первинних документів в частині визначення назви документа, дати і місця його складання; назву субєкта господарювання, від імені якого складено документ, змісту та обсягу господарської операції, одиниці її виміру, осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, підпису та інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Доводи ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова про необхідність підтвердження витрат повязаних з придбанням товару товарно-транспортними документами та дорожніми листами суд визнає безпідставними, оскільки в даному випадку до складу валових витрат позивачем віднесено витрати з придбання товару, а не витрати щодо його транспортування. Суд визнає необґрунтованими і доводи відповідача про відсутність ветеринарних документів на придбаний товар, як підстави для невизнання валових витрат, оскільки Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не ставить право платника податку на формування валових витрат в залежність від якості товару, на придбання якого такі витрати понесено. Наявність чи відсутність документів щодо якості товару не впливає на порядок податкового обліку здійснених господарських операцій. Разом з цим суд зауважує, що реальність проведених ТОВ «Авіс-СВС»господарських операцій з ФО-П ОСОБА_4 відповідачем не заперечується та матеріалами справи не спростовується.

Актом перевірки № 686/23-206/33477685 від 12.04.2010р. встановлено, що позивач в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занизив приріст залишків балансової вартості покупних товарів за 1 квартал 2008р. в розмірі 855,00 грн.. Суд зазначає, що відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податків веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі-запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Таким чином, за змістом п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суть перерахунку полягає в порівнянні балансової вартості залишків запасів на кінець звітного періоду з їх балансовою вартістю на початок того ж звітного періоду. За результатами такого перерахунку здійснюється коригування валових доходів в сторону збільшення, якщо балансова вартість запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, або валових витрат в сторону збільшення, якщо балансова вартість запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду. Суд зазначає, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова в акті перевірки № 686/23-206/33477685 від 12.04.2010р. не наведено та в ході розгляду справи не надано жодних доказів щодо наявності порушень позивачем вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, з огляду на все вищевикладене, доводи відповідача в цій частині не впливають і не можуть впливати на висновки суду щодо неправомірності визначення позивачу сум податкових зобовязань в розмірах, встановлених податковими повідомленнями рішеннями від 20.04.2010р. № 0000672330/0 та № 0000682330/0.

За таких обставин суд зазначає, що висновки акту перевірки № 686/23-206/33477685 від 12.04.2009р. про заниження ТОВ «Авіс-СВС»сум податкових зобовязань зроблені без чіткого, обєктивного та повного викладення фактів порушень, без посилання на первинні документи, дані бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205. Досліджені судом документи позивача, на підставі яких ТОВ «Авіс-СВС»сформовано валові витрати та податковий кредит, в тому числі і банківські виписки щодо проведеної оплати за отримані товари (послуги), містять усі реквізити, які предявляються нормами чинного законодавства до первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України особливістю провадження в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є те, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд зазначає, що відповідач, Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Харкова приписів ч. 2 ст. 71 КАС України не виконав і не надав жодних доказів правомірності власних висновків, правильності та законності прийнятих податкових повідомлень рішень. Висновки акту перевірки № 686/23-206/33477685 від 12.04.2010р. про заниження позивачем сум податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість є необґрунтованими та безпідставними.

Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. За приписами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В ході розгляду даної справи судом достеменно встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті без належного обґрунтування та без підстав, передбачених чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, факти порушень вимог законодавства позивачем не знайшли свого підтвердження матеріалами судової справи, що дає суду законні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс-СВС" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомленнярішення № 0000672330/0 від 20.04.2010р., № 0000682330/0 від 20.04.2010р., винесені Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Харкова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс-СВС» 03,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови в письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченими частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 22 жовтня 2010 року.

Суддя Шевченко О.В.