Постанова № 11708449, 12.10.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-3129/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чеснокової А.О.,

при секретарі Лисенко М.С.,

за участю:

представників відповідача - Переяслівця В.М., Михайліченко Т.В., Щербини Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна Рів'єра"до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочна Рів'єра"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення - рішення №0000082301/0 від 11.06.2010 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо порушення позивачем пп. 7.4.1., п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість", оскільки ТОВ "Молочна рів'єра" правомірно формувало свій податковий кредит в періоді з липня 2008 року по червень 2009 року та подавало податкову звітність до Карівської МДПІ до якої додавались розшифровки податкового кредиту в розрізі контрагентів. На час перевірки у позивача була відсутня можливість надати контролюючому органу первинну документацію, оскільки податкові накладні та інша бухгалтерська документація була вилучена працівниками УБОЗ УМВС у Полтавській області, що підтверджується протоколом виїмки від 02.04.2009 року. Таким чином, позивач вважає що первинна документація не була надана Карлівській МДПІ з поважних причин, а тому просить суд скасувати спірне податкове повідомлення - рішення.

Представники відповідача в засіданні та у письмових запереченнях проти позову заперечували та просили суд відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем правомірно на підставі Закону України "Про податок на додану вартість" в зв'язку із безпідставним завищенням позивачем податкового кредиту на суму 2204034 грн.

Позивач повторно в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи суду не надіслав.

Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, шляхом направлення позивачу рекомендованим листом ухвал про призначення справи до судового розгляду та судових повісток і отримання їх останнім, що підтверджується повернутими до суду повідомленнями з відміткою про одержання, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст.. 122 Кодексу адміністративного судочинства України справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи наведене, а також те, що розгляд справи неодноразово відкладався, а позивач в судові засідання неодноразово не зявлявся, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача відповідно до положень ст.. 128 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочна рів'єра" 02.09.2005 року зареєстровано як юридична особа (ідентифікаційний код 33486312) Чутовською РДА. З 21.09.2005 року позивач перебуває на податковому обліку у Карлівській МДПІ.

З 06.04.2010 року по 20.05.2010 року Карлівською МДПІ планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.08 по 30.06.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08 по 30.06.09 зафіксовані в акті перевірки №139/23/33486312 від 28.05.10 року, а саме: п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2204034 грн.

На підставі акту перевірки 11.06.2010 року Карлівською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082301/0 яким позивачу донараховано податок на додану вартість на загальну суму 3824601,50 грн. в тому числі за основним платежем 2204034 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1620567,50 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню - рішенню Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції №0000082301/0 від 11.06.2010 року, суд зазначає наступне.

Законом України “Про податок на додану вартість” визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України

Згідно пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99 (далі-Закон № 996), первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п.п. 1, 3, 5 ст. 9 та п. 2 ст. З Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні відображатися в облікових регістрах у тому звітному періоді, - в якому вони були здійсненні. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи, згідно з п. 2.7 ст. 2 Закону № 996, складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Обов'язок щодо підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95, зареєстрований в Мін'юсті України 05.06.95 за № 168/704 (далі-Положення № 88), за якими первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 28.12.94 р. № 334 зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 334) передбачено, що у разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Крім того, відповідно до п. 6.10 Положення № 88 у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний термін.

Тобто, законодавством чітко передбачено, що обов'язок поновлення документів бухгалтерського та податкового обліку покладається на платника податків.

З вищенаведених підстав судом відхиляються твердження про неможливість надання вилучених документів бухгалтерського та податкового обліку, оскільки законом встановлений прямий обов'язок платника податків поновлювати зазначені документи.

Крім того, на вимогу суду позивач навіть не надав доказів в підтвердження здійснення будь-яких дій щодо поновлення вказаної документації.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованим висновок перевірки про заниження позивачем податку на додану вартість за період з липня 2008 року по червень 2009 року в сумі 2204034 грн.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення - рішення покладено на податковий орган.

Відповідач довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення -рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, безпідставні, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна Рів'єра"до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15 жовтня 2010 року.

СуддяА.О. Чеснокова