Постанова № 11708024, 18.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2010 року Справа № 2а-6955/10/1270 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Гончарова І.А., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м.Луганську до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2010 року ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить припинити підприємницьку діяльність фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у звязку з тим, що останній як субєкт підприємницької діяльності в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», не подає до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську протягом року податкові декларації, документи фінансової звітності, а саме: остання податкова декларація про отримані доходи надавалася 30 жовтня 2007 року.

У встановлений судом строк відповідачем не було надано заперечень проти позову або заяви про визнання позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Судом установлено, що відповідач ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрований Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради м.Луганська як фізична особа підприємець 16.04.2002 року, номер запису про реєстрацію 04051879Ф0015663 (а.с.7) та перебуває на податковому обліку в ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську з 25 квітня 2002 року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Здійснюючи господарську діяльність фізичні особи підприємці відповідно до вимог пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» зобовязані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

Зокрема, пунктом 4 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» регламентовано, що громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Відповідно до п. 4.1.4. ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків),- протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків),- протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту,- протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян),- до 1 квітня року, наступного за звітним.

Висновком ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську від 13.09.2010 № 14423-3/10/19 підтверджується, що остання податкова звітність надавалася відповідачем 30 жовтня 2007 року, заборгованості перед бюджетом у нього не має (а.с.3).

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону (абз. 4 ч. 2 ст. 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Приймаючи до уваги, що відповідач востаннє подавав документи фінансової звітності 30 жовтня 2007 року, документів фінансової звітності до органів державної податкової служби не надає, у суду є підстави для припинення підприємницької діяльності фізичної особи.

Згідно з п. 17 ст. 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 8.6. розділу 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.98 № 552) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за № 172/2612, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації платника податків, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи- підприємця.

Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Такий висновок можливо зробити на підставі аналізу положень п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні», відповідно до якого до функцій податкових органів належить контролювання своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Застосування наслідків, передбачених Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» за неподання декларацій та фінансової звітності можливо лише на підставі рішення суду.

Крім того, відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 01 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.

Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення підприємницької діяльності фізичних осіб.

За таких обставин, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли підтвердження підстави для припинення підприємницької діяльності відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи- підприємця в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи- підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи- підприємця.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 46, 49 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», ст. 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську задовольнити повністю.

Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: 91000, АДРЕСА_1

Копію даної постанови направити Виконавчому комітету Луганської міської ради (вул. Коцюбинського, 14, м. Луганськ) після набрання постановою законної сили.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

< Резолютивна частина >

< Текст >

СуддяІ.А. Гончарова