Постанова № 11707836, 09.08.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 серпня 2010 року Справа № 2а-5425/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді:Захарової О.В.

при секретарі:Шабаліній О.С.

за участю:

прокурора:Майбороди О.О. (посвідчення від 20.11.2008 № 672),

представника позивача:не прибув

відповідач:не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Білокуракинського району Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1700,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2010 року в Прокурор Білокуракинського району Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1700,00 грн.,-

В обґрунтування позову зазначено, що приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду в Білокуракинському районі Луганської області як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування 02.02.2005 та є страхувальником та платником страхових внесків. За результатами подання звітності відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області за звітний 2009 рік нараховано внески в сумі 2390,40 грн. 05.05.2010 управлінням Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області приватному підприємцю ОСОБА_1 виставлена вимога про сплату боргу № 5-ф на суму 2390,40 грн. Станом на 22.06.2010 сума боргу погашена частково, несплачена сума недоїмки становить 1700,00 грн. Також зазначено, що ненадходження коштів до Пенсійного фонду України спричиняє значну шкоди державним інтересам, оскільки внаслідок цього несвоєчасно виплачується пенсія найменш забезпеченим верствам населення: людям похилого віку, інвалідам та неповнолітнім, позбавленим батьківського піклування.

У звязку з чим прокурор просить стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1700,00 грн.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник позивача в судове засідання не прибув, до суду надав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, зазначив, що позов підтримує і просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується особистим підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 20), заперечень проти позову не надав, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника позивача і відповідача, на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 04.03.2004 за НОМЕР_1 (а.с. 6).

За змістом ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі Закон №1058) відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач перебуває на обліку як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області (а.с.7).

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітнім періодом є календарний місяць.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 3 ч. 12 цієї статті визначено, що у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 №1092, п.11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 №3-1), продубльовано вказані положення Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 стосовно обчислення, сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 Закону № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 ст. 106 Закону № 1058 передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Сума недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 1700,00 грн. підтверджується корінцем вимоги про сплату боргу (а.с. 8), карткою особового рахунку фізичної особи (а.с. 9-10), розрахунком суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2009 (а.с. 11).

З матеріалів справи вбачається, що за результатами подання звітності ПП ОСОБА_1 згідно вимог ч.3 ст.106 Закону № 1058 виставлена вимога про сплату боргу від 05.05.2010 №-ф. Зазначену вимогу відповідач у встановленому порядку не оскаржив. Згідно вимоги заборгованість погашена частково на суму 690,40 грн., що підтверджується копіями банківських виписок управління Пенсійного фонду в Білокуракинському районі Луганської області (а.с. 12, 13, 14).

Станом на 22.06.2010 невідшкодована заборгованість по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до направленої вимоги складає 1700,00 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 106 Закону № 1058 встановлено, що орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 1700,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 15, 17, 20, 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 № 1092, п. 5.1.5 - 5.1.6., п. 11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 № 3-1), ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора Білокуракинського району Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (92200, АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області (92200, Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 79, р/р 25602312742 в ЛОУ ВАТ „Державний Ощадний банк України” , МФО 304665 код 21792494) заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяО.В. Захарова