Ухвала суду № 117066785, 16.02.2024, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/235/451/24

Єдиний унікальний № 225/2423/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області в складі :

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5 в режимі ведеоконференції

обвинуваченої ОСОБА_6 в режимі ведеоконференції

захисника ОСОБА_7 в режимі ведеоконференції

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Покровська обвинувальний акт та клопотання про зпродовження запобіжного заходу вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дзержинська Донецької області, громадянки України, не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої за ч.2 ст.111 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

06.02.2024 року до суду з Дніпровського апеляційного суду після зміни підсудності надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої за ч.2 ст.111 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта щодо ОСОБА_6 у відкритому судовому засіданні з викликом обвинуваченої ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 .

Крім того, в підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід здатний забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків під час розгляду провадження, з метою запобігання ризиків, передбачених п.п.1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачена та захисник в підготовчому судовому засіданні проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта не заперечували, просили застосувати запобіжного захід відносно обвинуваченої у вигляді домашнього арешту

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування за кримінальним провадженням, дійшов висновку, що по справі зібрано достатньо доказів для розгляду кримінального провадження в судовому засіданні, обвинувальний акт складений відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України. Підстав для направлення кримінального провадження за підсудністю або повернення прокурору для продовження досудового розслідування, закриття провадження немає, а тому слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта щодо ОСОБА_6 .

Щодо продовження запобіжного заходу суд зазначає наступне.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Заявлене прокурором клопотання про застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження є: наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За змістом ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідно до практики Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за процедурою, встановленою законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, національні суди в кожному випадку повинні забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Яжинський проти Польщі», ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнаним на початкових стадіях процесу.

ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність на цей час ризиків, передбачених п.1,2, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме:

Ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України (переховуватися від суду з метою уникнути від покарання) підтверджується тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкою злочину проти основ національної безпеки України, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі строк п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі, тому існує ризик, що обвинувачена а гою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке відповідно до діючого законодавства, пов`язане із позбавленням волі, може переховуватися від суду. Крім того, обвинувачена ОСОБА_6 зареєстрована та до моменту затримання проживала у м. Торецьку, Донецької області, тобто на території області, на якій на даний час відбуваються активні бойові дії, де лінія бойового зіткнення в повній мірі не контролюється органами державної влади України, вказаний факт може призвести до вчинення або уникнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності

Ризик, передбачений п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи) підтверджується тим, що перебуваючи на свободі обвинувачена ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справ або стосовно злочинів, щодо яких органами досудового розслідування не розпочато досудове слідування.

Ризики, передбачені п.5 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, обвинувачена ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, є лояльне відношення ОСОБА_6 до незаконних збройних формувань окупаційних військ рф, що може створити передумови для вчинення нею нового кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, в якому обвинувачується.

Відповідно ч.6 ст.176 КПК під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно ч.4 ст.185 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченої ОСОБА_6 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» строком на 60 днів, з 14 лютого 2024 року до 13 квітня 2024 року без визначення розміру застави, що саме такий запобіжний захід буде запобігати ризикам, передбаченим п.1,2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 184, 194, 314-316, 372, 392 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту щодо ОСОБА_6 обвинуваченої за ч.2 ст.111 КК України, в залі суду м.Покровська у відкритому судовому засіданні на 15.00 год. 22.02.2024 року.

Розгляд обвинувального акту провести за участю прокурора Донецької обласної прокуратури, обвинуваченої ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , повідомивши їх про дату судового розгляду.

Клопотання прокурора про продовження щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,- задовольнити

Продовжити обвинуваченій за ч.2 ст.111 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід в вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» строком на 60 днів, з 14 лютого 2024 року до 13 квітня 2024 року без визначення розміру застави

Копію ухвали вручити обвинуваченій та направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченої може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Головуюча суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3