Рішення № 117019590, 15.02.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/16863/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправною бездіяльність Закарпатської митниці щодо відмови ОСОБА_1 у продовженні перебування терміну тимчасового ввезення його транспортного засобу особистого користування - автомобіля з польською реєстрацією AUDI A4, Державний номерний знак НОМЕР_1 , до припинення або скасування воєнного стану в Україні , введеного Указом Президента України "Про введення стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ ( з подальшим продовженням);

- зобов`язати Закарпатську митницю подовжити ОСОБА_1 перебування терміну тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування - автомобіля з польською реєстрацією AUDI A4, Державний номерний знак НОМЕР_1 , до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ ( з подальшим продовженням).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 у вересні 2023 року приїхавши до України по справах, в`їхав через автомобільний пункт пропуску «Устилуг» у Волинській області на власному автомобілі Ауді А4 з Польською реєстрацією ( Державний номерний знак НОМЕР_1 ), при в`їзді задекларував на відповідному митному посту Волинської митниці згаданий автомобіль, зі зобов`язанням вивести його з митної території України до 28.10.2023. У подальшому при двох спробах виїхати з України уповноважені службові особи Державної прикордонної служби позивачеві двічі відмовили у виїзді з України. Позивач звернувся до митного органу з заявою про продовження терміну перебування автомобіля Ауді А4 ( Державний номерний знак НОМЕР_1 ) на митній території України до закінчення чи скасування дії правового режиму воєнного стану в Україні, проте Закарпатська митниця протиправно відмовила у продовженні терміну перебування автомобіля Ауді А4 д.н.з. НОМЕР_1 на митній території України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/18863/23, суд вирішив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) / а.с.29 -30/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 та його представника Мотчаного Віктора Володимировича про забезпечення позову у справі №440/16863/23 залишено без задоволення / а.с. 38 -39/.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому він заперечив щодо задоволення позову /а.с.41-43/. Представник відповідача зазначає, що 28.08.2023 позивач, як особа, яка взята на тимчасовий консульський облік в Посольстві України в Республіці Польща, ввіз на митну територію України легковий автомобіль марки Ауді А4 д.н.з. НОМЕР_1 , в режим «тимчасове ввезення до 60 днів» через митний пост «Устилуг» Волинської митниці, неодноразово вивозив вказаний автомобіль через митні пости України, а потім ввозив. Так, 22.09.2023 об 15 год. 06 хв. позивач по зеленому коридору ввіз автомобіль на митну територію України, через митний пост «Косино» Закарпатської області та об 15 год. 34 хв. був пропущений на митну територію України через червоний коридор. При цьому, позивачем була оформлена митна декларація, в якій позивач зобов`язався до 28.10.2023 вивезти автомобіль за межі митної території України. На Закарпатську митницю поступила заява позивача від 16.10.2023 та від 26.10.2023 про продовження строку перебування автомобіля на митній території України, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №440/15041/23. Листом від 23.10.2023 та від 06.11.2023 відповідач відмовив позивачу у продовження терміну тимчасового ввезення автомобіля, вказуючи на відсутність ознак наявності обставин непереборної сили, які могли бути підставою для продовження цього терміну. Відповідач зазначає, що всупереч доводам позивача, саме по собі включення до переліку форс-мажорних обставин запровадження воєнного стану в Україні у зв`язку із широкомасштабною військовою агресією російської федерації, не вказує на автоматичне звільнення позивача від виконання зобов`язання по вивезенню автомобіля в установлений строк. Наголошує, що позивачем не надавалися до митниці сертифікат ТПП про наявність форс-мажорних обставин, який би підтверджував неможливість виконання позивачем зобов`язань, узятих на себе під час ввезення 28.08.2023 на митну територію України автомобіля. Зазначає, що автомобіль ввозився позивачем після введення військового стану, що вказує на обізнаність позивача про введення обмежень на які він посилається (зокрема заборона виїзду військовозобов`язаних за межі митної території України), та спростовують таку ознаку форс мажорних обставин, як непередбачуваність / а.с. 41- 44/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача / а.с.67/.

12 грудня 2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він стверджує, що доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки не грунтуються на чинному законодавстві /а.с.71 -73/.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

28.08.2023 ОСОБА_1 , як особа, яка взята на тимчасовий консульський облік в Посольстві України в Республіці Польща, ввіз на митну територію України легковий автомобіль марки Ауді А4 д.н.з. НОМЕР_1 , в режим «тимчасове ввезення до 60 днів» через митний пост «Устилуг» Волинської митниці. В подальшому вивозив вказаний автомобіль за межі митної території України та ввозив на митну територію України.

22.09.2023 ОСОБА_1 ввіз автомобіль на митну територію України, через митний пост «Косино» Закарпатської митниці, при цьому позивачем була оформлена митна декларація В`їзд на митну територію України, в якій він зобов`язався до 28.10.2023 вивезти легковий автомобіль марки Ауді А4 д.н.з. НОМЕР_1 за межі митної території України (зобов`язання UA305210/2023/38) /а.с.61 -62/.

16.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до начальника Закарпатської митниці Держмитслужби України з заявою про продовження строку перебування автомобіля з Польською реєстрацією на митній території України, в обгрутування зазначив, що не може до 28.10.2023 вивезти за межі митної території України автомобіль з Польською реєстрацією через заборону виїзду чоловіків за кордон, тобто через обставини непереборної сили / а.с.47 -48/.

Листом від 23.10.2023 №7.7-08-4/17/29/7763 Закарпатська митниця повідомила позивача на відсутність ознак наявності обставин непереборної сили, які могли бути підставою для продовження терміну тимчасового ввезення автомобіля / а.с.55 56/.

26.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до начальника Полтавської митниці Держмитслужби України з заявою в якій просив продовжити дозвіл знаходження його автомобіля Ауді А4 д.н.з. НОМЕР_1 на митній території України.

Полтавською митницею Держмитслужби України надіслано заяву ОСОБА_1 від 26.10.2023 до Закарпатської митниці Держмитслужби України для розгляду та прийняття рішення.

Листом від 06.11.2023 №7.7-08-4/17/29/8106 Закарпатська митниця на повторну заву позивача від 26.10.2023 повідомила його про відсутність ознак наявності обставин непереборної сили, які могли бути підставою для продовження терміну тимчасового ввезення автомобіля.

Позивач вважаючи відмову відповідача у продовженні терміну тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу протиправною, звернувся до суду з цим позовом за судовим захистом своїх порушених прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

З огляджу на п.3 ч.1 ст.292 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України: при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.

У розумінні ч.1 ст.103 Митного кодексу України тимчасове ввезення це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до абз.5 ч.4 ст.380 Митного кодексу України громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов`язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання митному органу документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.

Абзацом 4 частини 4 статті 380 Митного кодексу України визначено, що строки, передбачені абзацами першим, другим, третім та п`ятим цієї частини, можуть бути продовжені митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Частиною 6 статті 380 Митного кодексу України визначено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі визначені Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 р. №657 (далі за текстом Порядок №657).

Підпунктом 1 пункту 3 розділу ІІ Порядку №657 визначено, що строк тимчасового ввезення товарів установлюється митним органом у кожному конкретному випадку під час їх митного оформлення з урахуванням пропозиції Декларанта, зазначеної в установленому порядку в МД, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Кінцева дата строку тимчасового ввезення товарів зазначається в установленому порядку посадовою особою митного органу, яка здійснює випуск товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України, у документі, за яким здійснюється митне оформлення товарів.

Згідно з підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІ Порядку №657 строк тимчасового ввезення товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, може бути продовжений митницею оформлення з урахуванням мети ввезення товарів та інших обставин і з дотриманням вимог, установлених Кодексом.

Для продовження строку тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, подає до митниці оформлення відповідну заяву. Разом із заявою за наявності подаються: документи, які підтверджують наявність обставин, що обумовлюють необхідність такого продовження; нова книжка А.Т.А.

З огляду на підпункт 3 пункту 3 розділу ІІ Порядку №657 рішення про продовження строку тимчасового ввезення товарів або про відмову в продовженні строку тимчасового ввезення цих товарів приймається керівником митного органу або вповноваженою ним посадовою особою та оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві щодо продовження строку тимчасового ввезення.

Про прийняте рішення митний орган зобов`язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особу, яка звернулася із заявою.

У разі прийняття рішення про відмову у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов`язаний невідкладно повідомити про причини та підстави такої відмови.

Суд погоджується з позицією відповідача, що норми частини 4 статті 380 Митного кодексу України є спеціальними нормами, якими встановлені особливості тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу особистого користування громадянином-резидентом. Натомість норми Порядку №657 є спеціальними нормами, що визначають, зокрема порядок розгляду заяв про продовження строку тимчасового ввезення.

З аналізу зазначених норм судом встановлено, що законодавчо передбачена можливість ввезення громадянами-резидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року. Отже, режим тимчасового ввезення транспортного засобу обмежений законодавчо встановленим строком. Зі спливом такого строку транспортний засіб повинен бути вивезений за межі митної території України, або переміщений у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Окрім того, вказаний строк може бути продовжений митним органом з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування є порушенням митних правил, відповідальність за яке передбачена статтею 481 Митного кодексу України. Така відповідальність розмежована, з огляду на строк перевищення: не більше ніж на три доби (частина 1 статті 481 Митного кодексу України); більше ніж на три доби, але не більше ніж на десять діб (частина 2 статті 481 Митного кодексу України); більше ніж на десять діб, але не більше ніж на двадцять діб (частина 3 статті 481 Митного кодексу України); більше ніж на двадцять діб (частина 4 статті 481 Митного кодексу України); більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб (частина 5 статті 481 Митного кодексу України); більше ніж на тридцять діб (частина 6 статті 481 Митного кодексу України).

Таким чином, підстави для притягнення особи до відповідальності за перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування виникають з наступного дня після закінчення строку тимчасового ввезення.

Разом з тим, частиною 1 статті 460 Митного кодексу України встановлено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

У розумінні пункту 2 розділу VIII Порядку №657 обставини непереборної сили надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 28.08.2023 р. ввезено транспортний засіб для особистого користування AUDI A4, Державний номерний знак НОМЕР_1 в режимі тимчасового ввезення строком до 60 днів.

22.09.2023 заповнено митну декларацію в якій зобов`язався вивезти автомобіль AUDI A4, Державний номерний знак НОМЕР_1 до 28.10.2023.

16.10.2023 та 26.10.2023 ОСОБА_1 звернувся з заявами про продовження строку перебування автомобіля з Польською реєстрацією на митній території України, в обґрунтування зазначив, що не може до 28.10.2023 вивезти за межі митної території України автомобіль з Польською реєстрацією через заборону виїзду чоловіків за кордон, тобто через обставини непереборної сили.

При цьому суд враховує, що з відповідною заявою позивач звернувся до закінчення терміну тимчасового ввезення автомобіля.

Своїми листами відповідач повідомив позивача про відсутність ознак наявності обставин непереборної сили, які могли бути підставою для продовження терміну тимчасового ввезення автомобіля.

Разом з цим, суд вважає, що відповіді на заяви позивача про продовження строку перебування автомобіля на митній території України у вигляді листів, не є рішеннями в розумінні Порядку № 637, який передбачає обов`язкове накладення відповідної резолюції на заяві щодо продовження строку тимчасового ввезення.

Доданими до відзиву відповідачем копії заяв позивача від 16.10.2023 та від 26.10.2023 не містять відповідної резолюції.

Щодо тверджень відповідача про те, що введення воєнного стану не є обставинами непереборної сили, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану в Україні. Воєнний стан в Україні триває наразі і зараз.

Згідно із листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1 військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року до офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (а.с.26).

Відповідно до пункту 26 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 р. №57, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 21 та 22 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також пункті 214 цих Правил.

Зі змісту заяв позивача від 16.10.2023 та 26.10.2023, вбачається що в якості підстави продовження строку перебування автомобіля на митній території України ОСОБА_1 вказує неможливість перетнути державний кордон України, у зв`язку з чим він не може виконати своє зобов`язання щодо вивезення транспортного засобу особистого користування за межі митної території України.

Суд враховує, що встановлення дії обставин непереборної сили може бути підставою для продовження особі строку тимчасового ввезення транспортного засобу за умови звернення з відповідною заявою до спливу такого строку, а після його спливу, відповідно до приписів ч.1 ст.460 Митного кодексу України, є підставою для не притягнення такої особи до відповідальності за ст.481 Митного кодексу України.

Оцінюючи позовні вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким продовжити строк тимчасового ввезення, то суд виходить із наступного.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення про продовження строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу особистого користування, є правильним, коли уповноважений орган розглянув заяву та прийняв рішення, яким протиправно відмовив у її задоволенні.

З іншого боку, у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти відповідне рішення.

Виходячи з принципу "належного врядування", суб`єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність рішення (дії, бездіяльності) встановлена судом.

За обставинами цієї справи, під час розгляду заяви позивача про продовження строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу особистого користування відповідачем не досліджено усіх обставин, необхідних для прийняття правомірного рішення, а здійснено лише посилання на відсутність ознак обставин непереборної сили.

Тобто відповідачем не здійснено належного аналізу усіх обставин, з`ясування яких є необхідним і важливим при розгляді заяв позивача, в тому числі з урахуванням наведених ним причин, які свідчать про необхідність продовження відповідного строку.

Водночас суд не уповноважений самостійно здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх визначених законом підстав у разі, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки це не входить до предмету судової перевірки.

До того ж, суд встановив, що відповідач не прийняв рішення за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 від 16.10.2023 та 26.10.2023, в розумінні Порядку № 637.

За наведених обставин суд доходить висновку, що ухвалення судом рішення про зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким продовжити строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу, є передчасним та призведе до втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень у зв`язку з реалізацією ним своїх управлінських функцій.

За змістом положень ч. 4 ст. 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача лише в тому разі, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом. Інакше суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивачки, суд вважає зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви позивача від 16.10.2023 та 26.10.2023 про продовження строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу особистого користування, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Закарпатської митниці Державної митної служби України (вул. Собранецька,20, м. Ужгород, Закарпатська область 88000, код ЄРДПОУ 43985560) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Закарпатської митниці Державної митної служби України щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 від 16.10.2023 та від 26.10.2023 про продовження строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу особистого користування AUDIA4, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Зобов`язати Закарпатську митницю Державної митної служби України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні за наслідками розгляду цієї справи, повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 16.10.2023 та від 26.10.2023 про продовження строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу особистого користування, державний номерний знак НОМЕР_1 .

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко