Рішення № 117019550, 14.02.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/8396/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати дії МВС України щодо відмови позивачу в надсиланні/поданні до територіального органу ПФУ відповідного звернення та необхідних документів для призначення пенсії у зв`язку з врахуванням вислуги років у пільговому обчисленні незаконним,

- зобов`язати МВС України подати до територіального органу ПФУ для призначення пенсії позивачу із врахуванням вислуги років у пільговому обчисленні.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.03.2023 позивач звернувся до МВС України із заявою в якій просив надіслати до територіального органу ПФУ відповідне звернення з необхідними документами для призначення пенсії в зв`язку з врахуванням вислуги років у пільговому обчисленні. Водночас 25.04.2023 року МВС України (Департамент Пенсійних питань та соціального захисту) позивачу було надіслано відповідь, якою відмовлено в задоволенні заяви та повідомлено про те, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії, відстав для оформлення уповноваженим структурним підрозділом МВС документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону та направлення їх до територіального органу Пенсійного Фонду України не має. Водночас позивач вважає, що відповідач порушує його право на законне та обґрунтоване призначення пенсії, яке має бути здійснено з урахуванням вислуги років у пільговому обчисленні.

Ухвалою суду від 26.06.2023 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/8396/23, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

25.07.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому зазначено, що оскільки позивач не має права на пенсію за вислугу років на умовах, визначених Законом, то для оформлення подання про призначення пенсії за вислугу років та направлення його до територіального органу Пенсійного фонду України законодавчі підстави у відповідача відсутні.

08.08.2023 до суду від позивач надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що при призначені пенсії використовується час за вислугу років з врахуванням пільгового періоду.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно витягу з наказу МВС України від 06.11.2015 №0081 о/с згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ ЗУ «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з 06.11.2015 в запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) полковника міліції ОСОБА_1 (М-076976), начальника 5-го управління Департаменту карного розшуку.

23.03.2023 позивач звернувся до Міністра МВС України із заявою в якій просив надіслати до територіального органу ПФУ відповідне звернення та необхідні документи для призначення позивачу пенсії в зв`язку з врахуванням вислуги років у пільговому обчисленні.

Листом МВС України від 05.04.2023 №Т-5628/49-6007-2023 повідомлено позивача, що Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, розглянувши звернення від 09.03.2023, повідомляє про таке. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, зокрема, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Статтею 2 Закону передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після, звільнення їх зі служби. Відповідно частини першої статті 12 Закону право на пенсію за вислугу років мають, зокрема: особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, інші особи, зазначені у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті І2 Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 Закону), незалежно від віку, якщо вони були у період з 01.10.2015 по 30.09.2016, і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше (пункт «а» цієї статті); особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, інші особи, зазначені у пунктах «б»-«д», «з» статті 12 Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, за наявності у НМУ страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ. Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально виконавчій службі України (пункт «б» цієї статті).

Зазначено, що згідно із доданими до звернення копіями документів на дату звільнення зі служби в органах внутрішніх справ (06.11.2015) позивач досяг 37- річного віку та має вислугу років в календарному обчисленні тривалістю 20 років 02 місяці 21 день. Оскільки не виконуються вимоги, передбачені статтею 12 Закону, право на призначення пенсії за вислугу років у позивача відсутнє. З урахуванням вищезазначеного, підстав для оформлення уповноваженим структурним підрозділом МВС документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону та направлення їх до територіального органу Пенсійного фонду України, не має.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо оформлення та направлення відповідних документів до пенсійного органу для призначення пенсії, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону право на пенсію за вислугу років мають, зокрема: пенсія за вислугу років призначається: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;

особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Згідно з частиною 4 статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

За приписами статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Алгоритм обчислення вислуги років для призначення та виплати такої пенсії врегульовано правовими нормами постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" (надалі - Порядок N 393) із змінами та доповненнями, що були чинні на час виникнення спірних відносин.

За змістом правових норм Закону №2262-ХІІ та Порядку N 393 законодавець не надає визначень ні "календарної вислуги років" ні пільгової вислуги років". Правовими нормами Порядку N 393 та Закону №2262-ХІІ законодавець лише визначає періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах. Тобто, законодавець визначає лише способи обчислення вислуги років.

Разом з тим, правовими нормами Порядку N 393 із змінами, внесеними Постановою КМ № 119 від 16.02.2022 і набрали чинності 19.02.2022, чітко розмежований механізм визначення вислуги років для призначення пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ та механізм розрахунку вислуги років на пільгових умовах для визначення розміру такої пенсії.

Зокрема, приписами п.2-1 Порядку N 393 прямо зазначено, що для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

Одночасно приписами п.3 цього ж Порядку прямо передбачено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18.

У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала наступні правові висновки:

«В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до постанови №393».

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу МВС України від 06.11.2015 №0081 о/с «По особовому складу» вислуга років на 06.11.2015 в календарному обчисленні, для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає 20 років 02 місяці 21 день, у пільговому обчисленні 28 років 10 місяців 09 днів.

Враховуючи правові висновки, наведені у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, суд доходить висновку, що позивач має право на призначення пенсії за вислугу років за пунктом "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Висновки суду також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 27.07.2022 у справі №766/4549/17 та від 22.06.2022 у справі №761/29252/17.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 в надсиланні/поданні до територіального органу ПФУ відповідного звернення та необхідних документів для призначення пенсії у зв`язку з врахуванням вислуги років у пільговому обчисленні протиправними.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України подати до територіального органу ПФУ документи для призначення пенсії ОСОБА_1 із врахуванням вислуги років у пільговому обчисленні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерство внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.М. Петрова