Рішення № 117016814, 14.02.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

14 лютого 2024 р. Справа № 120/15331/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі-позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі-відповідач), в якому просила:

-визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області вих. № 023830023459 від 23.08.2023 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 згідно п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити і виплачувати пенсію ОСОБА_1 згідно п. «а» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 15.08.2023 шляхом урахування до пільгового стажу період роботи з 01.08.2013 по 15.08.2023 на посаді рентгенолаборанта рентгенологічного кабінету КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Вінниці» (10 років 0 місяців 15 днів).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, відповідач рішенням № 023830023459 від 23.08.2023 відмовив в такому призначенні з підстав відсутності необхідного пільгового стажу.

Ухвалою від 09.10.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою від 18.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що для надання практичної допомоги Головним управлінням 07.07.2023 було направлено запит до Центру первинної медико-санітарної допомоги №3 за №0200-0205-8/67808 про надання довідки щодо підтвердження пільгового характеру роботи згідно встановленого зразка.

В наданій довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 08.08.2023 № 950 зазначена професія, посада -рентгенолаборант, що відповідає запису в трудовій книжці- рентгенолаборант рентгенологічного кабінету.

Натомість вказав, що Списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, розділом ХІХ Охорона здоров`я передбачено право на пенсію на пільгових умовах молодшим спеціалістам з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів).

З огляду на вищевказане (а також у зв`язку з тим, що в довідці зазначено посаду без зазначення робочого місця, зазначена підстава для видачі довідки недостатня, оскільки відсутні відомості про заробітну плату, картка форми Т-2 та інші) період роботи на посаді рентгенолаборанта згідно довідки від 08.08.2023 № 950 до пільгового стажу не зарахований.

З огляду на дану обставину, відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

15.08.2023 позивач звернувся до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. На момент звернення позивач досяг 50-річного віку.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 023830023459 від 23.08.2023 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. В обґрунтування відмови в призначенні пенсії відповідач у своєму рішенні вказав, що в наданій довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 08.08.2023 № 950 зазначена професія, посада -рентгенолаборант, що відповідає запису в трудовій книжці- рентгенолаборант рентгенологічного кабінету. Натомість Списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, розділом ХІХ Охорона здоров`я передбачено право на пенсію на пільгових умовах молодшим спеціалістам з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів).

З огляду на вищевказане (а також у зв`язку з тим, що в довідці зазначено посаду без зазначення робочого місця, зазначена підстава для видачі довідки недостатня, оскільки відсутні відомості про заробітну плату, картка форми Т-2 та інші) період роботи на посаді рентгенолаборанта згідно довідки від 08.08.2023 № 950 до пільгового стажу не зарахований.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 23.08.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно із пунктом «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ, в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII (далі - Закон №213-VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом № 213-VIII (набрав чинності 01.04.2015) стаття 13 Закону №1788-ХІІ була викладена в новій редакції, відповідно до якої на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII (далі - рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020):

визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII;

стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам».

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин у даній справі була колізія між нормами Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) з одного боку, та Законом №1058-IV - з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 для жінок, а саме перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.

При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яке є правонаступником Управління ПФУ в Попаснянському районі Луганської області, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання призначити пенсію, які полягають у такому.

Норми Законів №1788-ХІІ та №1058-IV регулюють одне і те ж коло відносин, явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»). Оскільки у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи (такий правовий висновок сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а), тому застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, а не Закону №1058-IV.

Отже, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) мають жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах.

При цьому, судом встановлено, що на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивач досягла віку 50 років.

З матеріалів цієї справи вбачається, що оскаржуваним рішенням не враховано періоди роботи позивача згідно з довідкою від 08.08.2023 № 950, оскільки в довідці вказано посаду без зазначення робочого місця, а також зазначена підстава для видачі пільгової довідки недостатня ( відсутні відомості про заробітну плату, картка форми Т-2 та інші).

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. (приклади у додатках 1, 2).

Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування на посаді або виконання робіт, що містяться у списку №1.

Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637.

Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно з статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Крім того, відповідно до пункту 20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розмішуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 17 указаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

З матеріалів справи з`ясовано, що ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із тим, що час роботи на посаді «ренгенолаборант» не відноситься до роботи на посаді, яким підтверджено право на пенсійне забезпечення за Списком №1, оскільки Списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, розділом ХІХ Охорона здоров`я передбачено право на пенсію на пільгових умовах молодшим спеціалістам з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів).

А також у зв`язку з тим, що в довідці зазначено посаду без зазначення робочого місця, зазначена підстава для видачі довідки недостатня, оскільки відсутні відомості про заробітну плату, картка форми Т-2 та інші.

Тобто, з урахуванням вищевикладеного, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або ж необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 04.03.2020 у справі №367/945/17 та від 27.04.2020 у справі № 367/4230/17.

Судом досліджено наявну у матеріалах справи копію трудової книжки ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 від 20.07.1991 року, згідно з якою підтверджується період роботи позивача з 01.08.2013 по 01.08.2023 на посаді рентгенолаборант рентгенологічного Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 м. Вінниці».

Крім того, як зазначив відповідач, для надання практичної допомоги Головним управлінням 07.07.2023 було направлено запит до Центру первинної медико-санітарної допомоги №3 за №0200-0205-8/67808 про надання довідки щодо підтвердження пільгового характеру роботи згідно встановленого зразка.

Відповідно до наданої КНП «Центром первинної медико-санітарної допомоги №3» довідки №950 від 08.08.2023 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана ОСОБА_1 , про те, що вона працює повний робочий день в КНП «Центрі первинної медико-санітарної допомоги №3 м. Вінниці» і за період з 01.08.2013 (наказ №61-к від 01.08.2013) по теперішній час в КНП «ЦПМСД №3 м. Вінниці». Виконувала з іонізуючим випромінюванням (рентгенографія органів грудної клітини, суглобів, хребта, шиї, додаткових пазух, носу, черепа, кистів рук) за професією, посадою: рентгенолаборант, що передбачена Списком №1 розділ ХІХ код КП 3229/24577 підстава: постанова КМУ № 36 від 16.01.2003, постанова КМУ №461 від 24.06.2016 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» за період з 01.08.2013 по 01.08.2023. (10 років 00 місяців 00 днів).

Підставою видачі вказано: наказ про прийняття на посаду рентгенолаборантом рентгенологічного кабінету № 61-к від 01.08.2013 по теперішній час. Додаткові відомості: наказ №130 від 05.08.2013 та наказ №25 від 27.07.2018 «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці для призначення медичному персоналу рентгенологічного кабінету пільг та компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці».

Суд зазначає, що у розділі ХІХ Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, передбачалася посада рентгенолаборанта, у тому числі у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) і флюрографічних кабінетах; лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок); молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», яка набрала чинності з 03.08.2016 року, затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

До розділу XIX ОХОРОНА ЗДОРОВ`Я Списку №1 (в редакції, чинній на час прийняття Постанови №461) включені наступні посади:

- лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок);

- молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок);

-рентгенолаборанти, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).

Враховуючи перелік посад, що включені до Списку №1 у зазначених вище редакціях, суд зазначає, що посада рентгенолаборанта була включена до Списку №1.

Водночас суд також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 4.14 Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 23.11.2007 року №742 «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою», робота на посадах рентгенлаборантів, технологів з рентгенологічної діагностики зараховується до стажу роботи для атестації за спеціальністю «рентгенологія».

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціальної політики України, викладеного у листі від 31.03.2017 № 1007/9/101-17/283, щодо застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, згідно з розділом ХІХ Охорона здоров`я вищезазначеного Списку №1 право на відповідну пенсію мають ренгенлаборанти, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).

Окрім того, професійна назва «рентгенлаборант» міститься у Національному класифікаторі професій України ДК 003:2010, затвердженому наказом Держспоживстандарту №327 від 28.07.2010. Згідно з Положенням про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України №742 від 23.11.2007 робота на посаді рентгенлаборантів зараховується до стажу роботи за спеціальністю «рентгенологія», що включена до номенклатури спеціальностей й молодших спеціалістів з медичною освітою, відповідно позиція Списку №1 "молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою рентген лаборант інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок)" поширюється на рентген лаборантів, у разі їх зайнятості повний робочий день на роботах і в умовах передбачених цією позицією Списку.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що на позивача поширюється дія розділу XIX ОХОРОНА ЗДОРОВ`Я Списку №1.

Також суд зазначає, що у довідці від 08.08.2023 №950 є посилання на накази про проведення атестації робочих місць: наказ №130 від 05.08.2013 та наказ №25 від 27.07.2018 «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці для призначення медичному персоналу рентгенологічного кабінету пільг та компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці».

Слід зазначити, що в даному конкретному випадку розділом XIX "Охорона здоров`я" Списку №1, зазначені працівники, зайняті виконанням певних робіт, без зазначення конкретних посад, зокрема "молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів)", до яких, як вже зазначено судом раніше відноситься й посада, яку позивач обіймала у спірні періоди.

Отже, посада рентгенолаборанта рентгенівського кабінету також відноситься до посад за Списком №1, що надає право на отримання пільгової пенсії.

Надана довідка № 950 від 08.08.2023 кореспондується з даними, що є в трудовій книжці позивача, та містить уточнюючі відомості про періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка, тому доводи відповідача щодо зазначення лише посади без зазначення робочого місця не знайшли свого підтвердження, адже відповідно до положень пункту 20 Постанови КМУ від 12.08.1993 № 637 у довідці повинно бути вказано, серед іншого, професія або посада; характер виконуваної роботи.

Більше того, дана довідка містить відомості про характер виконуваної позивачем роботи.

Щодо доводів відповідача про те, що зазначена підстава для видачі довідки недостатня, оскільки відсутні відомості про заробітну плату, картка форми Т-2, то суд також оцінує такі критично, адже працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Підсумовуючи викладене суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №023830023459 від 23.08.2023 року щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не відповідає критеріям правомірності, є необґрунтованим, а отже протиправним.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення №023830023459 від 23.08.2023 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу для призначення пенсії період роботи позивача 01.08.2013 по 01.08.2023 року (згідно довідки №950 від 08.08.2023).

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити та виплачувати пенсію з 15.08.2023 року, суд зазначає наступне.

Як зазначено у частині 4статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

В даному випадку враховуючи те, що призначення пенсії належить до виключної компетенції пенсійного органу, та беручи до уваги необхідність повторного розрахунку пільгового стажу позивача із урахуванням періоду його роботи з 01.08.2013 по 01.08.2023, суд дійшов висновку, що порушені права позивача необхідно захистити шляхом зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням зазначених у цьому рішенні суду висновків, зарахувавши при цьому до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 01.08.2013 по 01.08.2023.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у спосіб визначений судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України у разі задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 023830023459 від 23.08.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 01.08.2013 по 01.08.2023 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із врахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 715,73 грн. (сімсот п`ятнадцять гривень) 73 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

СуддяпідписКрапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: